WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРелігієзнавство → Ранні національні релігії - Реферат

Ранні національні релігії - Реферат

брахманізму в цей час було створення вчення про перевтілення душ, за яким характер переселення душі після смерті матеріального тіла залежить від того, як померлий виконував закони касти. Ведична релігія і брахманізм дають змогу простежити, як поступово увага стародавнього індійця переносилася з явищ зовнішнього світу на людину, її психіку, мислення. Вони справили великий вплив на розвиток індуїзму, джайнізму і буддизму. Давньогрецька релігія. Для релігії Стародавньої Греції характерним є політеїзм, з широкорозвинутою міфологією і олімпійською ієрархією богів. Вони не були творцями світу, а захопили його у готовому вигляді, під час боротьби з титанами. Стародавня грецька міфологія вважала, що світ сам по собі вічний і не потребує творця. Відповідно до цього історія поділяється на доолімпійську і класичну олімпійську. Пантеон давньогрецьких класичних богів очолює Зевс. В результаті боротьби з різного роду чудовиськами, перемоги над титанами, циклопами, гігантами і ув'язнення їх до Тартару, Зевс стає головним, верховним богом. Він народився на о. Кріт, де його мати, богиня Рея, врятувала від власного чоловіка Кро-носа. Здобувши Олімп, Зевс формує власне оточення. До нього входять богиня перемоги Ніка, богиня права і справедливості Феміда, символ вічної юності - Ге-ба, Ганімед, мойри тощо. Родина Зевса складалася з його дружини Гери, покровительки шлюбів, сім'ї і дітей; Аполлона - бога сонця і музики; Артеміди - богині полювання; Аф-родіти - богині краси і кохання; Афіни - богині мудрості; Гермеса - бога торгівлі. Крім них, до родини Зевса входили його брати: Посейдон - бог моря і Аїд - бог підземного царства. Ієрархія олімпійців доповнюється богами, які не перебувають на Олімпі. Це покровитель ковалів - Гефест, богиня землеробства Деметра, бог виноробства та рослинності Діоніс, бог пастухів Пан тощо. Важливе місце в стародавньогрецькому пантеоні богів займають боги-герої - Прометей і Геракл. Перший є двоюрідним братом Зевса, за волею якого він створив людей з землі і води. Оскільки під час творіння люди вийшли беззахисними і менш пристосованими до життя, ніж тварини, Прометей дав людям знання, навчив користуватися вогнем, використовувати ремесла, за що Зевс покарав його, прикувавши ланцюгом до скель Кавказу. Подвиги Геракла відомі як перемоги смертної людини над природою. Син Зевса і земної жінки, переможець над різними чудовиськами (немейським левом, лернейською гідрою, керінейською ланню, ері-манфським вепром, стимфалійськими птахами, марафонським биком, кіньми Діомеда і стадами Геріона). Йому також притаманні надлюдські якості, завдяки яким він вичистив авгієві конюшні, здобув пояс амазонок, яблука, що дарують молодість, і вивів Кербера на поверхню. Міфологічне тлумачення природи і людини, діяльність олімпійських богів у релігійних уявленнях стародавніх греків свідчили про практичний і тверезий характер обожнювання оточуючого світу. Давньогрецька релігія не приділяє особливої уваги моральним проблемам, потойбічної винагороди для неї не існує. Перебування у царстві Аїда жалюгідне. Для давньогрецького релігійного культу є характерним полісний культ. Оскільки всі громадські акти супроводжувалися релігійними церемоніями, він був обов'язковим для усіх громадян. Виконавцями культу були як жреці, так і офіційні державні особи. Великого значення набули оракули. Храми вважалися житлом богів у буквальному розумінні і тому їх статуї визнавалися сповненими життя. В елліністичну епоху полісна релігія спочатку витісняється різними релігійно-містичними течіями і філософськими вченнями, а з появою християнства релігія стародавніх греків остаточно відкидається. Релігії Стародавнього Риму. Первісна релігія однієї з найбільших імперій світу склалася на основі релігій родових общин, а згодом запозичила релігійні вірування стародавніх греків. Певну роль в ній відігравали залишки тотемізму. Римляни вважали, що походять від вовчиці, котра вигодувала засновників Риму - Ромула і Рема. Значне місце в давньоримській релігії відігравало поклоніння домашнім духам: манам, пенатам і ларам. Досить велику розвинутість здобули землеробські культи. Численний пантеон римської релігії очолював бог неба, грому і блискавки - Юпітер. Разом з ним до тріади богів входили бог війни Марс і бог господарства Квірін. Інші боги контролювали досить вузькі Ділянки реального життя. Так, зерно, посіяне у землі опікав Сатурн; колос, що виріс, - Церера; колос, який зацвів, - Флора; готовий до жнив - Коне, а зжатий - Опс. Кожний чоловік мав свого індивідуального бога-покровителя, так званого генія, а жінка - покровительку Юнону. Спочатку римський культ був формальний, без всякої містики. Однак на зламі старої і нової ери в імперії набувають поширення марновірства, магія, мантика, східні культи. У боротьбі з ними офіційна влада намагалася встановити загальнодержавну монотеїстичну релігію, але успіху це не мало. Цю роль виконало християнство, яке витіснило релігії Стародавнього Риму. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА БеленькийЛ. С. О мифологии й философии Библии. - М., 1977. Библейский словарь / Зрик Нюстрем. - Торонто, 1985. Гараджа В. Й. Протестантизм. - М., 1971. Гелей Г. Біблійний довідник. - Торонто, 1985. Тече Г. Библейские истории. - М., 1988. Гордиенко Н. С. Современная православная церковь. - Л., 1986. Горський В. Л. Адвентизм: історія і сучасність. - К., 1987. Григулевт І. Р. Папство. Століття XX. - К., 1988. Григулевич Й. Р. Инквизиция. - М., 1985. Губман Б. Л. Современная католическая философия: чело-век й история. - М., 1988. Дарманський П. Ф. Земні джерела "Святого письма". - К., 1985. Енгельс Ф. Книга Одкровення // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. - Т. 21. Енгельс Ф. Селянська війна в Німеччині // Там само. - Т. 7. Жизнь Будда, индийского Учителя Жизни. Пять лекций по буддизму. - Самара, 1998. Ислам в истории народов Востока. - М., 1981. Ислам. Религия. Общество. Государство. - М., 1984. Ислам: Краткий справочник. - М., 1986. Кааинин Ю, А. Модернизм русского православия. - К., 1988. Каниткар В. П., Оузн К. У. Индуизм. - М.,1999. Косидовский 3. Библейские сказання. - М., 1968. Крывелев Й. А. Библия: историко-критический анализ. - М., 1983. Кун Н. А. Легенды й мифы древней Греции. - М., 1989. Лаоцзы. Обрести себя в Дао. - М., 1999. Ленін В. І. Пробудження Азії // Повне зібр. творів. - Т. 23. Маркс К. Об'яви війни. До історії виникнення східного питання // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. - Т. 10. Маркс К. Лютер як третейський суддя між Штраусом і Фейєрбахом // Там само. - Т. 1. Маркс К. До критики гегелівської філософії права. Вступ // Там само. - Т. 1. Максуд Р. Ислам. - М., 1999. Мень А. История религии. Вторая книга. Пуги христианст-ва. - М., 1991. Привалов К. Секты: досьє страха. - М., 1987. - С. 123. Рижский М. Й. История переводов Библии в России. - Но-восибирск, 1978. Рижский М. Й. Библейские пророки й библейские пророчества. - М., 1987. Тантрический буддизм. - М., 1999. Токарев С. А. Религия в истории народов мира. - М., 1982. Толковая Библия, или Комментарии на все книги писання Ветхого й Нового завета. - Стокгольм, 1987. - Т. 1-3. Фрезер Д. Д. Золотая ветвь. - М., 1980. Фрезер Д. Д. Фольклор в Ветхом завете. - М., 1985. Хоуп Дж., Лоон Б. В. Будда. - Ростов-на-Дону, 1997. Шарден П. Т. де. Феномен человека. - М., 1987. Шифман Й. Ш. Ветхий завет й его мир. - М., 1985. Щекин Г. В. Религии мира. - К., 1995.
Loading...

 
 

Цікаве