WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРелігієзнавство → Характеристика сучасних національних релігій - Реферат

Характеристика сучасних національних релігій - Реферат

наслідки його дій, що виявляються через доброчесність. Там, де вона є, діє дао; хто доброчесний, той виконує закон дао. Внаслідок пізнання дао відбувається повернення людини до світової гармонії, злит­тя її з природою. Все ненормальне, що виявляється в при­роді (посуха, повені, непогода тощо), є наслідком порушення її гармонії. Несправедливість, суспільний розлад - теж по­рушення гармонії, але в суспільстві. Усунути їх можна тіль­ки внаслідок дії дао. Втручання людини у світову гармо­нію неприпустиме. Вона повинна дотримуватися принци­пу "недіяння". Тому даосизм схвалює пустельництво, пасивне життя, яке віддає людину владі стихійного розвит­ку подій. Людина, яка спромоглася з'єднатися з дао, може перемогти смерть. Таким є даоське вчення про безсмертя. Даосизм тривалий час фігурував лише як філософсь­ка концепція. Ідея дао більш-менш точно відображала все-загальний зв'язок явищ і предметів об'єктивного світу, наблизилась до розуміння причинності, закономірностей віту. Але дао тлумачили і як духовну першооснову ре­чей. Тому філософію даосизму не можна віднести ні до матеріалізму, ні до ідеалізму. Невиразною в даосизмі є й ідея надприродного. Тому він для сучасників Лао-цзи релігією не був, став нею через 500 років після смерті Лао-цзи. Даосизм як релігія - зовсім інша сутність, ніж філософський даосизм. Перетворившись на релігію, він виробив свою анімістичну систему, міфоло­гію, розбудував фетишизм і магію на основі культової прак­тики, яку використовувало конфуціанство. Вищим божеством даосизму є нефритовий імператор Юй-хуан. Він, за міфологією, добровільно залишив престол, став пустельником, допомагав в усьому людям, а потім перетворився на нефритового імператора, який володіє ра­єм і пеклом. Юй-хуан стежить за дотриманням справед­ливості, чинить суд над усіма. Все, до чого доторкнувся він і його послідовники, є безсмертним, священним. Важливою в лаоському пантеоні є богиня Західного не­ба Сіван-му, яка проживає в палаці в горах Куньлунь, на краю світу, де нема життя. Вона володіє персиковими са­дами, що дають плоди раз на три тисячі років. Це - пло­ди безсмертя. Всі, хто перебуває в її палаці, - безсмертні. Сіван-му уособлює жіноче начало - інь, її чоловік - князь Сходу Дун Ванчун - ян. У Сіван-му раз на рік збираються боги, щоб пригощатися персиками безсмертя. Ідея безсмертя і вічної молодості, довголіття є однією із стрижневих у даоському віровченні. Людина вважається об'єктом впливу 33 тисяч духів, який потрібно скерувати на довголіття. Цьому служать численні талісмани, замовляння, ворожіння, а також спе­ціальні фізичні вправи, системи дихання, норми харчуван­ня, які містять раціональний досвід. Безсмертя теж є темою даоської міфології. У ній ідеть­ся про безсмертних святих, земне життя яких було спов­нене дивами. Вони знали магічні засоби безсмертя, таємні формули і заклинання, що й забезпечило їм перетворення на вічних духів. Особливості культу в даосизмі. Даосизм активно вза­ємодіяв із примітивними народними віруваннями, їх ма­гічною практикою, обрядами ворожінь і заклинань, нада­вав своєму релігійному культові практичного характеру, що стимулювало його перетворення з філософського вчен­ня на релігійне. З проникненням у Китай буддизму даосизм запози­чив у нього багато елементів культу: врочисті богослужіння, ведичні храми, духовенство й чернецтво. Він набув певної організаційної системи і став церквою. Пантеон даосизму налічує тисячі безсмертних духів, героїв місце­вих культів та ін. Якщо конфуціанський культ здебільшого був родин­ним, домашнім, то лаоський вимагав кваліфікованих слу­жителів його, спеціальних місць для ритуалів. Духовенст­во внаслідок тривалого навчання здобувало ґрунтовну ду­ховну освіту, медичні та інші знання, володіло засобами психологічного впливу на людей. Хоч нижче духовенство, будучи далеким від лаоського богослов'я, здійснювало культову практику на рівні ремесла, централізованої церковної організації у даосизмі немає. Оскільки панівною релігією в Китаї було конфуціанст­во, до даосизму офіційне ставлення в різні часи було різ­ним. Він знав і державну підтримку, і гоніння. Був він й офіційною ідеологією кількох династій. Нерідко служив платформою таємних сил, що виступали проти існуючих суспільних порядків. Безсумнівним є його вплив на розви­ток філософського мислення, духовного життя Китаю. Громади даосів діють у різних країнах світу, є вони і в Україні, зокрема в Києві. 5. Синтоїзм; Синтоїзм (31 млн віруючих). У перекладі з японської мови "синто" означає "шлях богів". Японія у багатьох відношеннях є країною унікальною. Всі поширені в ній релігійні течії" мають відбиток взаємо-запозичення і взаємовпливу. Процес формування релігійних уявлень японського народу розпочався ще за сивої давнини, ставшискладовою частиною загального процесу культурного взаємовпливу населення Японських островів і азіатського материка. Пантеон синтоїзму складається з великого числа богів і духів. Центральне місце займає концепція божественного походження імператорів. Ками, що нібито населяють і одухотворяють усю природу ,здатні втілитися в будь-який предмет, що став у наслідку об'єктом поклоніння ,що називали синтай, що з японського означає тіло бога. Згідно синтоїзму, людина веде своє походження від одного з незліченних парфумів. Душу померлого при визначених обставинах здатна стати ками. У ході становлення класового суспільства і держави складається ідея верховного божества і творчого акта ,у результаті якого ,відповідно до представлень синтоїстів, з'явилася богиня сонця Аматерасу - головне божество і прародителька всіх японських імператорів. Основу синто як релігії становлять міфи, вміщені у творах "Кодзікі" і "Ніхонсьокі". їхня поява знаменувала собою пік стародавньої офіційної релігії. В міфах розповідається про створення світу. Першим божеством, яке виділилося із загального хаосу, був Аміно Міканусі. Однак ім'я цього божества згадується один раз у "Кодзікі" і зовсім не згадується у "Ніхонсьокі". По суті, створення світу, за міфами, розпочинається з появою подружньої пари Ідзанагі та Ідзанамі, які породили Японські острови і багато божеств. Після смерті Ідзанамі, що загинула при народженні божественного вогню, засмучений Ідзанагі рушив за дружиною до країни мертвих, але втік звідти, злякавшись скверни. Щоб позбавитися її, він здійснив обряд очищення, в ході якого народив велику кількість богів. Коли він робив омивання обличчя, з його лівого ока народилася богиня сонця Аматера-су, з правого - бог місяця Цукийомі, з носа - бог вітру і бурі Сусаное. Тимчасом як Аматерасу й Цукийомі діяли за велінням батька, Сусаное не підкорився йому і, замість того, щоб вступити у володіння "рівниною океану", почав плакати. У відповідь на запитання Ідзанагі про причину плачу Сусаное заявив, що бажає відправитись до країни мертвих до своєї матері Ідзанамі. Ця відповідь так розгнівала Ідзанагі, що він прогнав Сусаное. Останній піднявся в Небесну країну для того, щоб попрощатись з Аматерасу, але так розлютувався, що вчинив багато неподобств, тобто здійснив вчинки, які в давнину вважалися тяжким злочином. Ображена Аматерасу сховалася у небесній печері, і весь світ опинився в темряві. Боги суворо осудили Сусаное за його вчинки і навічно вигнали з Небесної країни. Сусаное спустився на землю, де зіткнувся з вось-миголовим драконом, переміг його і з його хвоста зробив чудовий меч, який підніс Аматерасу на знак примирення. Лише після цього Аматерасу визнала, що настав час направити на землю свого представника. Після деяких
Loading...

 
 

Цікаве