WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРелігієзнавство → Характеристика сучасних національних релігій - Реферат

Характеристика сучасних національних релігій - Реферат

Реферат на тему: Характеристика сучасних національних релігій Зміст 1. Вступ; 2. Індуїзм; 3. Конфуціанство; 4. Даосизм; 5. Синтоїзм; 6. Юдейство; 7. Висновок. 8. Література: 1. Вступ Виникнення та розвиток релігії тісно пов'язані з історією зародження первісних родових общин, формування виробничої практики й суспільних відносин. Причина виникнення - високий рівень розвитку суспільства, здатний до абстрагування, фантазії. Елементи ранніх релігій в тій чи іншій формі існують у сучасних, в тому числі і світових релігіях. Потрібно усвідомлювати, що національні релігії виростають із суспільних умов існування будь-якого народу і тому вони не подібні між собою, але всіх їх єднає те, що вони сформувались саме серед одного народу, зрослися з ним. 2. Індуїзм; Індуїзм, як древня релігія склалася на базі давнього брахмаїзму, точніше як підсумок суперництва, як результат його перемоги і виник індуїзм. Основи індуїзму походять від вед та пов'язаних з ними легенд та текстів. Більшість ведичних богів відійшли в минуле і тільки незначна їх частина, головним чином завдяки згадуванню в міфах і легендах, збереглася у людській пам'яті. Тому не дивно, що у спрощеному і переробленому індуїзмі на перший план увійшли нові божества, точніше нові іпостасі тих самих давно відомих державних богів, які набули нового життя в релігійній системі індуїзму. Ці боги були ближчими і зрозумілішими людям, їх інакше і шанували. Кривава ведична жертва була витіснена богослужінням без жертв хоч теза убивство заради бога - це вбивство остаточно не знята ще досі. Найважливішими з численних богів вважають трьох (тримурті) - Брахму, Шаву і Вішну. Як правило в системі індуїзму поділили між собою повні, властиві верховному богові функції: творчу, руйнівну, охоронну, хоча нерідко вони збігаються. Кожен з цієї трійці має власні обличчя, характер і сферу дії. Першим з трійці вважають Брахму, основна функція якого - це творець Він створив світ у багатоманітні жирового і минущого, тобто протилежне тому, чого прагнули індійські релігії (досягнення мокші, нірвани, розчинене у вічному: Єдиному). Брахма як обов'язковий і перший1 член триметрі був необхідний, без нього нічого не було б , але заслуги його перед ссітом живого, перед людьми, перед індійцем вважалася не дуже значними, а інших функцій у цього бога не було. Брахмі присвячували одинокі храми, а у повсякденних обрядах, як правило про нього не згадують. Більшість індуїстів розподілилися на шіваїстів і вішнуїстів, які віддають відповідно перевагу відповідно Шиві або Вішну. Шіва дуже суперечливий. Головною його функцією вважають руйнівну (бог смерті, розорення й зміни), що частково пов'язане з тим, що шіва - покровитель аскетів, які прагнуть такого розорення й змін, що веде начебто до злиття з Вічністю, з Абсолютом. Проте фактично в культі Шіви на перший план ввійшов творчий момент: культ життєвої сили і чоловічого начала став основним в індуїзмі. Культ лінгама - чоловічого творчого начала - найпопулярніший. Бичок - Нанді - атрибут Шіви - символізує силу і животворність потенції Шиви. До Шіви, що символізує його лінгаму, звертаються спраглі потомства, у його храм ходяться бездітні жінки, які чекають від його сили реального втілення їхніх мрій. Шіву вважають також грозою демонів у битвах з якими він не раз виявляв чудеса героїзму. Шакті, духовна енергія Шіви, саме в ній могутність гігантських потенцій шіви. Вона виявляється лише за деяких обставин. По-перше, енергія накопичується в ньому в періоди аскетичних пильнувань і споглядань. По-друге, енергія Шакті в Шіви тісно переплітається з його чоловічою животворчою силою. Культ жінок Шіви 0- переміщення Шакті на жіноче начало. У цьому культі значно поширюється ідея згідно з якою енергетична сила Шакті започатковується в момент злиття чоловічого і жіночого начал, що відіграло у розквіті в індуїзмі культу Ками. Культ Ками - мистецтво любові, тісно пов'язаний з культом Шіви і Шахті, Вішну. Якщо культ Шіви був в Індії завжди був тісно пов'язаний з шахті та Камою, то культ третього члена триметрі Вішну мав інший характер. Вішну м'який, несуперечливий, його основна функція - збереження. Він простий, максимально близький людям, особливо схильний до емоційного сприйняття, саме такі переважають сере віншуїстів. На численних зображеннях чотирикутний вішну звичайно сидить на тисячоголовому драконі, що пливе або на троні у вигляді білого лотоса. Богиня Максимі - жінка Вішну - завжди поруч з чоловіком, вона ніжно любить його. У Вішну багато перетворень - аватар, хоча основних десять, хоча основних десять: у перших чотирьох він виступає у вигляді тварин (риби, черепахи, вепря, людино-лева ), п'яте - карлика-велетня; решта п'ять відомих аватар - Парашу рама, Крішна, Будда і Месія - Калка, на прихід якого що чекають найулюбленіші аватори Вішну Рама і Крішна. Рама - герой давнього індійського епосу Рамаяна, найулюбленішої поеми індійців. Рама - герой, благородна людина, мудрий монарх, люблячий чоловік. Його дружина сіта є уособленням жіночої вірності, любові й шляхетства, еталон індійської жінки. Загибель її символічна: чистота жінки є настільки святою, що тільки загибель може змити підозри. І хоч загибель Сіти руйнує щастя Рами, сама поема в цілому ніким не сприймається в Індії, як трагедія. Рамаяна найкраще відображає національний дух індійців, їхній спосіб життя, думи, етичні і культурні цінності. Тому не дивно, що Рама обожнений в уяві народу. Другою відомою і шанованою аватарою Вішну вважають Крішну. Будучи помічником і радником головного героя - воїна Ар джут, він розкриває йому вище значення небесного й етичного закону. Саме це тлумачення Кріпни увійшли у вигляді розділу складу Махабхарати. Пізніше Крішна трансформувався з мудреця-філософа у веселого й задоволеного, легковажного бога - пастушка, і саме в цій іпостасі став відомим і шановним в усій Індії. Жерцями індуїзму, носіями основного релігійного культу, ритуального обряду, етики, естетики, форм соціального укладу і побуту були частини брахманських каст. З їх числа обиралися радники і чиновники, вони диктували народу норми життя, які зводилися головним чином до швидкого збереження ієрархії каст і дотримання норм поведінки в середині касти. Брахмани були домашніми жерцями в багатих, перед усім в самих брахманських сім'ях. З їх числа виходили найавторитетніші релігійні учителі-гуру, які повчали молоде покоління мудрості індуїзму, однак найголовнішою брахманською фінкцією брахманів як найвищого в Індії шару суспільства було задоволення релігійних потреб населення Вішнуїзм. У збірниках міфологічних сюжетів та ритуальних приписів (пуранах) поряд з багатьма іншими найчіткіше окреслено два головних напрями індуїзму вішнуїзм і шиванізм. Більшість учених вважає, що історично першим був вішнуїзм. Побутують і твердження, що шиваїзм давніший, які визначають вирішальну роль вішнуїзму в усунені з історичноїсцени буддизму. Бог вішну згадується ще в Ригведі. Там він - скромний покровитель землеробства і скотарства, чоловічої сили для продовження роду. Він надає перемогу вищому ведичному богові Інді у боротьбі з демоном Врітрою. Ім'я його значиться в пантеоні бога Сонця, вважають, що він доарійського походження, що це ім'я якого дравірського божества. Значно вищий авторитет Вішну у Упанішадах. У Махабхараті він - головний бог. Саме Махабхарат містить ідею аватори (знищення, опускання) - сходження божества на замлю, втілення його в земну форму. Вішну перевтілювався 24 рази, з цих
Loading...

 
 

Цікаве