WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРелігієзнавство → Причини виникнення УГКЦ - Реферат

Причини виникнення УГКЦ - Реферат

яка дезорганізувала церковне життя в Україні, вважається втручання в церковні справи братств. Церковні братства були світськими громадсько-релігійними об'єднаннями, вони мали великі заслуги в розвитку освіти, культури, пробудження і організації національного релігійного життя в Україні. Були й інші причини, які підштовхнули ієрархів української церкви до Берестейської унії. Вони бачили недбале в духовному плані ставлення до української церкви з боку східних патріархів, зокрема Константинопольського, під юрисдикцією якого знаходилися.
Унія збуджувала надію на зрівняння прав та привілеїв приниженої української церкви з панівною римо-католицькою церквою. Унія повинна була захистити українську церкву від агресивних зазіхань "третього Рима", тобтоМосковської патріархії (що утворилася у 1589 р.), звільнитися від опіки анемічного "другого Риму", тобто Константинопольської патріархії, повернути українську церкву в лоно ""першого Риму", який уособлював собою Вселенську церкву під керівництвом Петрового намісника, тобто римського первосвященика. Унія мала дати українській церкві моральну підтримку та обдарувати її місією носія правдивого православ'я, ідеї єдності християнських церков на сході Європи.
Завдяки унії зберігся східний обряд. Це надзвичайно важливо, адже обряд - це не просто форма віросповідання, а історично складена і освячена традицією органічна єдність віровчення і культури нашого народу, це вияв і фактор його духовності.
Унія викликала пробудження національної свідомості українців. Виникав внутрішній опір, приходило усвідомлення себе як носія ознак, що складають народ, націю, виникала потреба їх захисту.
Унія стала засобом захисту української мови як найважливішої ознаки нації. Галичина від 1340 р. перебувала під чужомовним впливом, причому дуже активним. Однак саме тут найповніше збереглася і рідна мова і національна свідомість.
Відразу після унії 1596 р. духовенство відкрило так звані "уніатські школи", які діяли у Галичині до 1938 р. Такі школи стали осередками української духовності.
Унія створила передумови для розвитку національної інтелігенції. Формувальне зрівняння з католицьким духовенством відкривало для українського духовенства можливість здобувати середню і вищу освіту. Польські, римські, а пізніше австрійські та українські духовні заклади готували не лише священиків: з них виходила церковна і світська інтелігенція, яка започаткувала і успішно здійснювала українське національне відродження і державотворення.
Унія, виникнувши як єдиний засіб порятунку нації, витворила українську національну церкву, бо тільки національне надає їй самобутності в католицькому і в православному світі, а тому здійснюване нею національне виховання віруючих традицій київського християнства.
Весь тягар національного відродження впав на плечі греко-католицького духовенства і воно виявилося на рівні вимог часу. Це визнали навіть ті, хто ліквідував унію у 1946 р.
В 1783 р. відкривається україномовна греко-католицька Львівська духовна семінарія, яка стає початком і центром національного відродження у Галичині.
В 1784 р. відкривається Львівський університет, в якому митрополит А.Ангелович домігся відкриття студії для українців їхньою мовою. В 1789р. тут відкрився "Руський науковий інститут".
В 1816 р. перемишльський священик І.Могильницький засновує перше в Галичині культурно-освітнє товариство під назвою "Товариство галицьких священиків греко-католицького обряду". І.Могильницткий склад першу в Галичині граматику нової української мови.
Митрополит М.Левицький ще у 1816 р. створив "Товариство галицьких греко-католицьких священиків для поширення письма, освіти й культури серед вірних". Перемишлянський єпископ І.Снігурський упродовж життя займався просвітницькою діяльністю, створив музичну школу, що започаткувала хорову музику в Галичині, допомагав бідним студентам, вдовам і сиротам, відкрив духовну семінарію, а все свою майно віддав у розпорядження її.
Важко переоцінити внесок священика УГКЦ В.Герасимовича, у розвиток української культури. Його драма "Мамона" протягом тривалого часу не сходила зі сцени театрів Галичини. З під його пера вийшло близько 30 художніх творів та наукових досліджень.
У 1848 р. було створено Головну Руську Раду, яку очолив єпископ Г.Яхимович. Це була перша політична організація у Галичині, яка ставила перед урядом у Відні вимоги політичного, культурного і соціального характеру: поділ Галичини на Східну (українську) і Західну (польську) скликання у Львові крайового сейму, створення народних шкіл з українською мовою викладання. Доступ української мови до державних установ. Австрійський уряд задовольнив вимоги крім однієї - Галичина так і залишалася неподільною.
Після 1848 посилився наступ польського шовінізму і наприкінці ХІХ ст. за митрополита С.Сембратовича церква переживає справжню кризу. Здолати цю кризу, вивести церкву на рівень нових завдань, зробити її фактор уже не тільки національного відродження, а й національного державотворення, витворити з неї цілком національне, українське релігійне об'єднання судилося митрополиту А.Шептицькому.
Діяльність митрополита А.Шептицького та інших ієрархів ГКЦ є свідченням подвижницької ролі УГКЦ у житті українського народу Галичини. Це були не винятки, а принципи в діяльності УГКЦ.
Але 1946 р. в силу історичних причин на Львівському соборі УГКЦ була насильницьким шляхом об'єднання з Руською православною церквою. Тільки починаючи з 1990 р. чимало г-к громад у західних областях України відновили свою діяльність і були зареєстровані органами влади. У 1991 р. до Львова на постійне місце проживання повернувся очолювач єпархії УГКЦ за кордоном Мирослав Іван Любачівський. УГКЦ оформилась як одна з українських церков, яка має власну ієрархію, релігійно-адміністративний центр і свої громади. Їх понад 3000, котрі об'єднано в 15 єпархій.
ЛІТЕРАТУРА:
1. М.М.Закович "Релігієзнавство" Київ 2000 р.
2. Ю.А.Калінін, Є.А. Харьковщенко "Релігієзнавство" Київ 2002 р.
3. В.І. Лубківський і інші "Релігієзнавство" Київ 2000 р.
4. А.М. Колодний і П.Л.Яроцький "Ієрархія релігії в Україні" Київ 1999 р.
5. В.І.Лубський, М.В. Лубська "Історія релігій" Київ 2004 р.
Loading...

 
 

Цікаве