WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРелігієзнавство → Місце Аграф у Новозавітному Одкровенні: сучасний стан дослідження - Дипломна робота

Місце Аграф у Новозавітному Одкровенні: сучасний стан дослідження - Дипломна робота

потрібно розпізнавати не матеріальні, а духовні цінності. Висловам передують слова: "Ісус сказав своїм ученикам", тобто прямо вказується на приналежність їх Ісусу Христу. Неважко замітити, що перший приклад Климента Олександрійського перекликається з Євангельським висловом: "Шукайте ж спершу Царства Божого і правди Його, і все це додасться вам". (Мф. 6: 33). Але слова, які наведені Климентом Олександрійським, не являються варіантом Євангельського вислову, оскільки в одному випадку говориться про прохання, або про молитву, а в іншому - про діяльне шукання Царство Небесного. Таким чином, кожний вислів має самостійну цінність.
Аграфа Климента Олександрійського: "Бути досвідченими міняйлами відповідає вислову апостола Павла: Все досліджуйте, доброго держіться. (1 Фес. 5: 21), а також: "Ще Царство Небесне подібне до скарбу, закопаного на полі, який знайшов чоловік і приховав і на радощах іде і продає все, що має, і купує поле те. Ще Царство Небесне подібне до купця, який шукає добрі перла, і, знайшовши одну коштовну перлину, пішов і продав усе, що мав, і купив її" (Мф. 13: 44-46), про поле, купця і перлину, які, можливо і являються поясненням, або продовженням наведених в "Строматах" слів Христа.
…Написано в Євангелії від євреїв (?? ???'??????? ??????????): Той, хто дивується, буде царювати, і той, хто царює, знайде спокій(Стром.II.9). Климент Олександрійський цитує вислів, що належить самому Спасителю і значною мірою співпадає з одним із оксирінхських логіїв. Він називає його висловом із Євангелія євреїв, що відносилось до загального іудео-християнського джерела. Вважають, що цим джерелом був арамейський прототип Євангелія від Матфея, якщо такий в дійсності існував, як про це свідчать ранньохристиянські письменники, а зокрема, Климент Олександрійський. Цей загадковий вислів не зустрічається більше ніде писемних пам'ятках древності, і невідомо звідки він увійшов в Євангеліє від євреїв. У всякому разі, із нього видно також, як і із наведених цитат, що це Євангеліє і в часи Климента Олександрійського було вже не чистим першопочатковим Єврейським Євангелієм від Матфея, а тотожним з Євангелієм від Євреїв. Ймовірно із цього ж Євангелія запозичено і інший вислів у Климента Олександрійського, якого також немає в канонічному Євангелії від Матфея і яке також свідчить, що Євангеліє від Євреїв в часи Климента Олександрійського відрізнялось від першопочаткового Євангелія від Матфея: "Господь сповістив в деякому Євангелії: Таємниця Моя для Мене і для синів дому Мого".
Климент Олександрійський говорить: "Господь по воскресінні Своєму, передав таємниче знання (гнозис) Якову Праведному, Іоану і Петру; вони ж передали іншим Апостолам Дванадцятьом, а ті - Семи десятьом" (Стром.II 7). Сам термін "гнозис", який вживає Климент Олександрійський у своїх творах, звичайно, що ніякого відношення до гностиків-єретиків немає, він вживається, як визначення певного таємничого знання, яке відкриває апостолам Сам Господь наш Ісус Христос. Можна сказати, що Климент Олександрійський вільно користувався незаписаним переданням, а також цитував широке коло християнських і язичницьких джерел.
2.3. Оріген
Серед донікейських письменників Східної церкви найвеличнішим був Оріген, і як богослов, і як видатний дослідників і екзегет Біблії. Він народився в Єгипті, в християнській сім'ї, ймовірно, близько 185 року. Більшу частину свого життя провів в Олександрії, яка була одним із важливих в імперії центром просвітництва і християнства, завдячуючи існуючому тут знаменитому училищу для оголошених. Коли воно виникло відомостей не збереглось. Перші наставники його також невідомі. Спочатку училище було, ймовірно, звичайною школою при єпископській кафедрі і слугувало для першопочаткових настанов, або оголошення у вірі для тих, хто навертався в християнство. Згодом, при Клименті Олександрійському, училище стрімко підвищило свій статус і перетворилось свого роду в Християнську академію. Близько 202 року її очолив Оріген. Як богослов, філософ, проповідник і знавець Священного Писання Оріген мав великий вплив на декілька поколінь християнських мислителів. Життя його, все без залишку віддано було на служіння Богу, і було збагачене зовнішніми та внутрішніми подіями. Недаремно Євсевій Кесарійський говорить: "Багато прийшлось би розповідати тому, хто наважився описати життя цієї людини". Крім того, він побував в Антіохії, Афінах, Аравії, та Римі, досить довго жив в Кесарії Палестинській. Вивченням Священного Писання він займався ще з дитинства. Проводячи весь день зі своїми учнями, він більшу частину ночі присвячував вивченню Священного Писання. Все, що носило запал для юнацьких страстей, він категорично віддаляв від себе - не знав ніяких надлишків і задоволень. Євсевій Кесарійський говорить, що Оріген в повсякденному житті буквально слідував Євангельським правилам про бідність. Залишивши після тридцяти років викладання Олександрійське училище, Оріген був змушений переселитись у Кесарію Палестинську, де відкриває нову біблійно-богословську школу, яка згодом перевершила Олександрійську. Тут він продовжив свою літературну діяльність, майже щоденно проповідуючи і тлумачачи сенс Писання. Згодом сюди переїхали майже всі його ученики. Почався останній і самий знаменитий період життя Орігена. Слава його в той час лунала по всьому Сходу. До нього часто звертались за поясненнями важких богословських питань. Його знання, діалектика, красномовство були неперевершеними. Слава Орігена стала всесвітньою, його творіння були розповсюдженні по всьому Сході до самого Риму. В 250 році, під час гонінь Декія, його схопили, і піддали жорстоким випробуванням і приговорили до спалення. Хоча перед самим покаранням він був помилуваний імператорським указом, в 253, або в 254 році, він помер, можливо - внаслідок перенесених мук.
Оріген був дійсно вченим-біблеїстом, крім епохальної роботи з текстологічного вивчення Старого Завіту (Гекзапли), відомо, що він склав коментар на всі біблійні книги, причому коментар складався із трьох частин. По-перше, він написав короткі анотації (схолії), по-друге, склав ґрунтовний і глибокий за змістом коментар, і по-третє, проповідував на зібраннях. До нас дійшла тільки мала частина його праць, але і це цілі томи. Дуже важлива і особлива частина його насліддя пов'язана саме з Новим Завітом. Подорожуючи, він отримав колосальну можливість спостерігати церковні звичаї і традиції не лише в Єгипті і Палестині, але і в Аравії, Малій Азії, Греції і Римі. Його літературна діяльність була більшою мірою присвячена вивченню Біблії. Повний перелік його праць, разом із листами, включав шість тисяч назв. Із великого числа Орігеновських богословських трактатів до наших днів дійшли всього два, правда, самих відомих: "Про початки" (230) і "Проти Цельса"(249). Сучасники найбільше зауважували Орігена як перекладача і коментатора Священного Писання. Схоже, що і сам він вважав цю частину свого насліддя самою важливішою. Євсевій Кесарійський пише: "Старанно досліджувати слово Боже було для Орігена настільки важливим, що він навіть
Loading...

 
 

Цікаве