WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРелігієзнавство → Місце Аграф у Новозавітному Одкровенні: сучасний стан дослідження - Дипломна робота

Місце Аграф у Новозавітному Одкровенні: сучасний стан дослідження - Дипломна робота

("Ми - його діти і ми вибранні Отця живого"). Зауважимо знову виниклу тему життя і смерті. "Життя", як це спостерігалось і у вступі, асоціюється з уявленням про пізнання особливого роду, в першу чергу про самопізнання. Характер такого пізнання, яке дає можливість людині прижитися до деякої цілісності, подолання відчуженості, проявляється у словах: "Якщо ж ви не пізнаєте себе, тоді ви в бідності і ви - бідність".
Ісус Христос в Євангелії від Фоми замальовується інакше, ніж у синоптиків, чи Іоанна. Немає подробиць, які відносяться до Його життя і смерті на хресті, зовсім не відчувається історична тенденція, яка настільки сильна у каноні. Замість того образно передані основи вчення. Шлях спасіння мислиться тут, як шлях пошуків, шлях пізнання особливого роду, який зорієнтований на екстаз, а не на логічне мислення. Налаштувати людину на це - це одна із мети Євангелія.
Естетична цілістність присутня в творі, хоча євангелист, безсумнівно, притримувався великої традиції, ймовірно і усної, і писемної. Але одне не суперечить іншому. Апокриф - це не компіляторська робота, а плід творчості автора, який переосмислив матеріал і вніс у твір єдність. Ось типові приклади:
Логія 1
Ісус сказав:
Нехай той, хто шукає, не перестає шукати до тих пір, поки не знайде.
Логія 5
Ісус сказав:
Пізнай те, що перед лицем твоїм, і те, що сховано від тебе, - відкриється тобі. Бо немає нічого таємного, що не стане явним.
Логія 10
Ісус сказав:
Я кинув вогонь у світ, і ось Я охороню його, поки він не запалає.
Логія 11
Ісус сказав:
Це небо перейде, і те, що над ним перейде, і ті, які мертві, не живі, і ті, які живі, не помруть.
Логія 18
Ісус сказав:
Я дам вам те, чого не бачило око, і те, чого не слухало вухо, і те, чого не торкалась рука, і те, що не ввійшло в серце людини.
Логія 20
Ісус сказав:
Блаженний той, хто був до того, як виник.
Логія 21
Ісус сказав:
Якщо ви у мене ученики, (і) якщо слухаєте слова Мої, ці каміння будуть служити вам.
Логія 30
Ісус сказав:
Люби брата твого, як душу твою. Охороняй його як зіницю ока твого.
Логія 37.
Його ученики сказали:
В який день Ти відкриєшся нам і в який день ми побачимо тебе?
Ісус сказав:
Коли ви будете роздягатись без сорому і кидати свою одежу під ноги як малі діти і наступати на неї, тоді ви побачите Сина Єдиного Живого і не будете боятись.
Логія 43
Ісус сказав:
Багато раз ви бажали слухати ці слова, які я вам говорю, і у вас немає іншого, від кого (ви можете) чути їх. Настануть дні - ви будете шукати мене, ви не знайдете мене.
Логія 54
Ісус сказав:
Блаженні єдині і вибрані, бо ви знайдете царство, бо ви від нього (і) ви знову туди повернетесь.
Логія 63
Ісус сказав:
Блаженна людина, яка потрудилася: вона знайшла життя.
Логія 77
Ісус сказав:
Я - світло, яке над усім. Я є все, і все від Мене вийшло і до Мене все повернулось. Розрубайте частину дерева, Я там. Підійміть камінь, і ви знайдете Мене там.
Логія 112
Ісус сказав:
Той, хто напився із Моїх уст, стане як Я, Я також стану ним, і таємне відкриється йому.
Логія 117
Ученики сказали йому:
В який день царство приходить?
(Ісус сказав):
Воно не приходить, коли чекають. Не скажуть: Ось, тут! - або там! - Але царство Отця розповсюджується по землі, і люди не бачать його.
Апокрифічні твори ранніх християн, хоча і не визнанні Церквою, і не включені у Новозавітній канон, являються не менш важливими історичними документами. Гіпотетично вони являються джерелами наших знань про Ісуса Христа, почерпнутими поза Біблією. Ми вживаємо термін "гіпотетично" тому, що. Хоча ці документи самі пособі претендують на статус першоджерел, але насправді такими не являються, або являються такими частково. В більшості випадків, ми маємо тут справу з проєвангельським другорядним матеріалом. Але не можна стверджувати, що ці твори не мають абсолютно ніякого історичного підґрунтя. Християнські апокрифи створювались не на пустому місці. Дещо в них ввійшло із першопочаткової християнської проповіді. До того ж необхідно врахувати, що інші із апокрифів мають майже такий самий вік, як і канонічні Євангелія і лежать в основі багатовікових традицій, в деякій мірі продовжують існувати і сьогодні. Спочатку настанови Ісуса Христа від одного слухача до іншого усно, вони і стали першоосновою нового християнського канону. Пізніше були складені письмові повіствування, були зібрані не лише вислови Ісуса Христа, які запам'яталися, але і згадування про Його справи - милосердя і зцілення. Частина цих документів і лягла в основу відомих Апокрифічних Євангелій.
?
Розділ II. Аграфи в творах християнських письменників I-III ст.
В творіннях християнських письменників I-III ст. зустрічаються окремі вислови, які цитуються як слова, виголошені Господом нашим Ісусом Христом. Вони відсутні в канонічному тексті чотирьох Євангелій. Такі вислови прийнято називати аграфи (не записані). В даному розділі ми будемо розглядати твори таких особливо шанованих всією церквою і християнами письменників, як: Св. Юстина Філософа, Св. Климента Олександрійського і Орігена.
2.1. Св. Юстин Філософ.
"Наше вчення найвеличніше
за всяке людське вчення тому,
що Христос, який явився заради
нас, у всьому був Слово…"
Святий мученик Юстин Філософ.
Св. Юстин, син Приска, внук Вакха, народився на початку II ст. в самарійському місті Сихемі, в той час місто носило назву Флавія Неаполя (нового міста Флавія) в честь імператора Флавія Веспасіана, який відновив його із руїн після юдейської війни 70 року по Р.Х. Значну частину населення цього міста складали грецькі і римські колоністи, до числа яких і належала сім'я Юстина. Батьки його були людьми заможними, дали йому можливість не тільки отримати загальну освіту, але й доповнити його, ще й спеціально філософською, до якої він проявив неабиякий інтерес, за що й згодом отримав назву Філософа.
З ранньої молодості Юстина вирізняв нахил до філософствування, намагання знайти істину, вирішити одвічні питання про Бога і останню долю людини. Не знайшовши відповіді на запитання свого допитливого розуму ні в тих науках, які він вивчав, ні в язичницькій релігії, яка не містила в собі істини, яку шукав Юстин, тоді він звернувся до філософії, яка вважалась джерелом мудрості і претендувала на володіння істиною. В пошуках за істинною мудрістю він побував у представників різних філософських напрямків, але майже всі вони по тим, чи іншим причинам не задовольнили його. Стоїки не сподобались йому, тому, що згідно своєї доктрини про самозадоволену людську особистість, джерелі добра і зла, щастя і нещастя, вони не цікавилися питанням про Бога і загробне життя. Тільки впослідовників Платона Юстин, знайшов те, чого так довго шукав. Велич вчення Платона захопила його і він, за його власними словами, надіявся досягнути споглядання Бога, - цієї кінцевої мети Платонової філософії
Loading...

 
 

Цікаве