WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРелігієзнавство → Місце Аграф у Новозавітному Одкровенні: сучасний стан дослідження - Дипломна робота

Місце Аграф у Новозавітному Одкровенні: сучасний стан дослідження - Дипломна робота

поміняв одежі, не сміє вступати і споглядати ці святині". За стилем і основою направленістю уривок близький до традиції, яка лежить в основі перших трьох канонічних Євангелій, але сам епізод викладений повністю самостійно. Цей уривок намагались ідентифікувати з різними Євангеліями, про які згадується у християнських письменників, - Євангеліями Євреїв, єгиптян, Петра і інших. Цікаво, що наряду з деякими паралелями з Новим Завітом можна знайти і паралель з Євангелієм Євреїв. В обох євангеліях символом розпущеності виступають флейтистки. Головна ідея, яка виражена в описанні цього зіткнення Ісуса Христа зі жрецем Леві, - виступ Ісуса Христа проти формальної обрядовості, виконання якої вимагали фарисеї (в уривку вказано, що жрець був фарисеєм). Осудження "книжників" і "фарисеїв" постійно зустрічається в Новозавітних Євангеліях (а також в уривку із апокрифічного Євангелія від Петра). В Євангеліях Марка: "Зібрались до Нього фарисеї і деякі з книжників, які прийшли з Єрусалима, і, побачивши деяких з учеників Його, що їли хліб нечистими, тобто невмитими руками, докоряли їм. Бо всі фарисеї і всі іудеї, дотримуючись передань старців, не їдять, не вмивши старанно рук; і, прийшовши з торгу, не їдять, не обмившись. Є і багато іншого, чого вони прийняли дотримуватись: пильнувати обмивання чаш, кухлів, казанів і лавок. Потім питають Його фарисеї і книжники: чому ученики Твої не роблять за переданням старців, а їдять хліб невмитими руками? (7: 1-5) і Матфея (15: 1-2) фарисеї докоряють ученикам Ісуса в тому, що вони їдять хліб немитими руками (в Євангелії від Марка пояснюється, що фарисеї слідують переданню старців, виконують обряд омовіння рук, кухлів, казанів, лавок)". І в папірусному фрагменті, і в Новозавітному Євангеліях дане протиставлення очищенню зовнішньому, ритуальному очищенню духовному. Ця думка найбільш чітко виражена в Євангелії від Іоана, де сказано, що поклонятись Богу не в якому-небудь визначному місці ("не на горі цій" і не в Єрусалимі), а в "дусі і істинні" (4: 21-23). Вимоги, щодо духовного очищення були сформульовані ще у вченні кумранської общини і в проповідях Іоана Хрестителя: єврейський історик Йосиф Флавій (I ст. по Р. Х.) в "Юдейських древностях", розповідаючи про заклик Іоана до Хрещення, пише, що омовінню повинно передувати очищення внутрішнє - відмова від гріхів і покаяння в них: душа тих, хто хрестився попередньо, очистилась дякуючи праведності. Таким чином, папірус із Оксирінху відображає одну із самих головних ідей раннього християнства. Епізод в храмі описаний живою, образною мовою; уривок являється частиною цільного самостійного твору, а не компіляцією, складеною на основі Новозавітних Євангелій. Далі продовжується епізод фрагменту: "І Спаситель зупинився зі Своїми учениками і запитав його: А як же ти, який знаходишся тут у дворі храму, ти чистий? І він сказав Йому: Я чистий, бо я омився в джерелі Давида і спустився по одній драбині і піднявся по іншій. І одягнув білі чисті одежі. І тільки тоді я ввійшов і споглядав ці святині. Тоді Спаситель сказав йому: ти омився в стоячій воді, в якій пси і свині лежать день і ніч, і ти омився і натер ззовні свою шкіру, як блудниці і флейтистки миються, натираються пахощами і фарбою, щоб збудити бажання, а всередині вони повні скорпіонів і пороків. Але Я і Мої ученики, про яких ти казав, що вони нечисті, Ми омились в живій воді, яка сходить (з небес) і паралельно в Євангелії від Іоана вказується про яку говорив Ісус Христос: а хто питиме воду, як дам Я йому, той не захоче жити повік; але вода, яку дам йому Я, стане в ньому джерелом води, що тече в життя вічне" (4: 14). Протиставлення фарисея, який омився в стоячій воді, Ісусу Христу і Його ученикам, які омилися в "живій воді", зроблено більш гостріше, ніж в розповідях Євангелій від Марка і Матфея про докори з приводу немитих рук. В Новому Завіті Ісус Христос на відповідь на докори фарисеїв в свою чергу, звинувачує їх в порушенні Писання, тут розходження більше принципове, і уривок закінчується грізними словами тим, які пророкують загибель тим, хто не прийме очищення духовного. Ідентифікувати цей уривок дуже важко; гостра полеміка з фарисеями не виключає впливу іудео-християнства. Для християн із іудеїв було характерним протиставлення вчення не іудаїзму в цілому, а саме найбільше ортодоксальній течії, яку представляли фарисеї. Можливо також, що в цьому уривку відобразились спори з приводу ритуальних омовінь, які велись між фарисеями і єсеями. Християни, які приймали священне омовіння (хрещення) один раз, займали по цьому питанню крайню позицію: вони відмовлялись від ритуальних омовінь взагалі і в цьому відношенні протиставляли себе не тільки фарисеями, але і єсеям. Звідси виходить, що Оксирихський рукопис, або, як його ще називають дослідники, "Невідоме Євангеліє", за стилем написання можна віднести його до Новозавітного типу.
Уривок другого невідомого Євангелія також був знайдений на листках папірусу, які були об'єднані дослідниками під назвою Папірусу Еджертона (Ejerton; по колекції, де він знаходиться). Час написання тексту - приблизно такий самий, як і Оксиринхського фрагменту. Видавець нововідкритого уривку відносив час написання його до першої чверті II-го ст., у всякому разі до 150 року. Уривок цей являє собою значний інтерес, так як написаний він на основі традиції, яка використовувалась в Євангелії від Іоана (і прослідковується співпадіння деяких віршів в обох Євангеліях), можливо, автор папірусного фрагменту вже читав четверте Євангеліє. Але він знав також традицію, яка використовувалась у євангелиста Луки, і залучив й інші джерела того періоду, в тому числі і усні розповіді. Цей уривок відображає час від початку створення різних Євангелій до відбору найбільш шанованих писань і дає можливість прослідкувати сам процес створення священних християнських книг. Уривок починається з фрагментів, із яких видно, що Ісуса звинувачували в порушені постанов юдейського Закону: "… до знавців Закону… кожного, хто порушує Закон, але не Мене… робить, що робить. І повернувшись до правителів народу сказав їм так: пошукайте в Писаннях, через які ви думаєте, що унаслідуєте життя, - це вони свідчать про Мене. Не думайте, що Я буду звинувачувати вас перед Отцем: є вам звинувачувач Мойсей, на якого ви уповаєте. І тоді вони сказали: ми знаємо, що Бог говорив з Мойсеєм, Тебе ж не знаємо, Хто Ти такий? Ісус відповів і сказав їм: вже звинувачені ви в невір'ї вашому… каміння, щоб закидати Його, і правителі наложили руки на Нього, щоб схопити Його і видати натовпу. Але не могли схопити Його, бо час, щоб видати Його ще не прийшов. Але Він, Господь, ухилився від рук їхніх і пішов від них". Саме в цихепізодах можна побачити співпадіння з Євангелієм від Іоана (наприклад: "… ніхто не наклав на Нього руки, бо ще не прийшов час Його" - 7: 30). Але вже наступні епізоди пов'язані вже зі синоптичною традицією: зцілення прокаженого "І потім прокажений підійшов до Нього, говорячи: Ісусе, вчителю, я ходив з прокаженими … і їв з ними, і сам став прокаженим. Якщо Ти хочеш, можеш мене очистити. І в той же
Loading...

 
 

Цікаве