WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРелігієзнавство → Мусульманські свята та обряди - Реферат

Мусульманські свята та обряди - Реферат

многобожників, тобто послідовників племінних і політеїстичних культів, відношення різко вороже: "О ви, які увірували! Бийтеся з тими з невірних, які близькі до вас. І хай вони знайдуть у вас суворість. І знайте, що аллах -o: з богобоязливими!" До людей же, що "мають писання", тобто іудеям і християнам, укладачі Корану виказують пошану: це і зрозуміло, адже на ідейному грунті саме цих релігій, на шляхах їх спрощення виросла ідеологія ісламу. Проте в Корані є розпорядження воювати з тими, "яким послано писання", - з іудеями і християнами, - якщо вони не вірують в аллаха і не підкоряються релігії істини". На практиці в ісламі всяке розділення між прихильниками інших релігій стиралося: всі вони розглядалися як невірні (джяур), підлягаючі або винищуванню, або підкоренню. Під прапором джихаду (газавату) мусульманські лідери не раз, аж до наших днів, спонукали віруючих до винищувальної війни проти всіх іновірців.
Етика ісламу досить елементарна. Наказує бути справедливим, віддавати за добро добром, за зло злом, бути щедрим, допомагати бідним і т.п. Нездійсненних моральних розпоряджень в ісламі, на відміну від християнства, ні.
В сімейній моралі і в погляді ісламу на взаємостосунки полови відобразилися поняття патріархально-родового устрою. Жінка - підлегла істота, створена аллахом для потішання чоловіка. Разом з тим в Корані признаються людські і цивільні права жінки: засуджується зайва жорстокість чоловіка у відношенні до дружини, обмовляються майнові права жінки -- право на придане, на спадок. Коран дещо полегшив положення жінки в порівнянні з патріархальним звичайним правом арабів.
В соціальних принципах раннього ісламу знайшов віддзеркалення той же патріархально-родовий устрій. Всі мусульмани рівні перед богом, але майнові відмінності, багатство і бідність признаються природним фактом, встановленим самим аллахом. Обов'язковий податок на користь бідних покликаний неначе пом'якшувати майнові суперечності; проте приватна власність захищається Кораном. Торговий прибуток оголошується цілком законній, лихварство ж засуджується: "Аллах дозволив торгівлю і заборонив зростання" (2: 276), що, мабуть, є результатом компромісу між інтересами торгового класу і маси землеробів і кочівників, що страждали від лихварства і кабали. Закабалення за борги заборонено.
Розглядаючи догматизм, обрядовість, етику раннього ісламу, необхідно відзначити, що в основі цієї ідеології лежить іудейсько-християнський світогляд, але пристосоване до більш примітивного суспільного устрою -- до родоплемінному побуту арабів, що розкладався. Ідеологія арабів простіше, грубіше, зрозуміліше для широкої маси віруючих, особливо для кочівників і землеробів Азії; розпорядження його нескладні і цілком здійснимі.
Немала роль в ісламі відводиться молитві. Молитва супроводжується певним комплексом молитовних поз та поклонів. Як правило молитва здійснюється арабською мовою, навіть тоді, коли мусульманин не араб і не розуміє тексту молитви. При цьому той, хто молиться має бути поверненим до Мекки з її храмом (Кааба).
Близько до стовпів ісламу підходить джихад, який має декілька видів: джихад серця (боротьба з власними недоліками, хибами), джихад язика (дозвіл схвального і заборона осуджуваного), джихад меча (або газават, озброєна боротьба з невірними).
Згідно з Кораном, Аллах створив світ за шість днів. В останній день була створена перша людина - Адам, а з його ребра - Єва. Тварини були створені з води, а людина з пороху і згустку крові. В Корані відтворена ідея про перший гріх та інші біблійні оповіді про ставлення Аллаха до світу у специфічному вигляді.
Так, наприклад, у Корані оповідається про непокірність одного з ангелів, який став Іблісом (дияволом). Коли була створена людина, Аллах повелів всім ангелам поклонитися їй, що всі зробили, за винятком Ібліса, який загордився і не хотів поклонятися створеному з пороху, за що був скинений у пекло.
Незадовго до кінця світу, за мусульманським вченням, має настати епоха відступництва і має прийти антихрист. На зміну царства антихриста прийде царство Ісуса Христа і антихрист буде знищений. Через 40 років миру і спокою буде Страшний суд. Сам Аллах буде допитувати всіх живих і мертвих, в результаті грішники впадуть до пекла "з вогняною гієнною", а праведники отримають райське життя. Дорога до раю пролягає через Сірат, завтовшки як волосинка і гострий наче лезо ножа, який не може перейти людина. Її повинен супроводжувати той баран чи віслюк, якого вона пожертвувала Аллаху за життя. Рай зображався як прекрасний сад з ріками і джерелами, де правовірні за одним твердженням зустрінуть своїх супутниць життя, за іншими до блаженств раю відноситься і товариство прекрасних гурій.
3. Основні мусульманські свята та обряди
Тридцятиденний піст місяця рамазану належить до обрядових звичаїв, які існували в стародавній; Аравії до ісламу. Ймовірно, що за давнини постилися у найжаркіший літній місяць. Звідси, напевне, й назва місяця "рамазан" (по араб. - рамадан), який походить від арабських слів "рамад хар", що означає спека, виснажливий час.
Літо в Аравії, особливо його кінець, було найважчим часом року у господарстві, коли запаси продуктів закінчувалися, а нещадно пекуче сонце випалювало підніжний корм для худоби. Це змушувало стародавніх арабів певним чином обмежувати себе в їжі і переносити значну частину господарських справ на прохолоднішу частину доби - вечір і ніч. В той же час стародавні араби, які вірили в добрих і злих духів та богів, влаштовували молитви про дарування дощу, аби задобрити їх. Не спавши першу частину ночі, вони молилися своїм богам і духам і, чекаючи дощу" оголошували заборону на прийняття їжі й питва протягом дня.
Таким чином, вимоги мусульманського посі місяця рамазана - нічого не їсти і не пити з раннього ранку до настання темряви, не вдихати в цей чаа ніяких пахощів, не купатися тощо - в основному ган вторюють доісламські звичаї, які визначали передусім особливості господарського життя старо- давніх арабів.
Ураза-байрам - свято розговин, закінчення посту, яке справляється в перший день наступного за рамазаном місяця - шавалля. Під час цього свята (воно триває три дні) віруючий повинен, згідно з правилами ісламу, звітуватися за минулий піст, почати відбувати покарання в разі порушення і заплатити так зване "почищення свята перериву" - фітр-садака.
Ід аль-а?дха, ід аль-кабі?р, ід аль курба?н (араб. ??? ??????? ),курбан-байра?м (тютк.) - свято жертвоприношення, одне із двух головних свят мусульман (друге - ід аль-фітр).
Свято починається через 70 днів після закінчення поста урази (10-го числа місяця зу-ль-хіджжа, що є 12-м місяцем мусульманського місячного календара), в день закінчення Хаджу (паломництва до Мекки) та продувжується три-чотири дні.
В ці дні в долині Міна біля Мекки паломники приносять в жертву тварин (курбан) в память про те, як за біблійним переказом пророк Авраам (у мусульман Ібрагім), хотів принести в жертву Богу свого сина Ісаака ( у мусульман Ісмаїла). Але Бог послав архангела Гавриїла (Джабраіла) з баранчиком і спас Аврааму сина. Теж саме роблять віруючі всього мусульманського світу. В ритуал свята входить особлива молитва під час якої кожен мусульманин зобов'язаний зарізати вівцю, корову чи верблюда, причому кров тварини обов'зково повинна обризнути землю, а не камінь чи асфальт, що є також даниною родючості землі. На підтвердження цього обов'язку мусульманам приводять аяти Корану (3, 86):
" Вам не досягти благочестивості, поки не будете робити жертви із
Loading...

 
 

Цікаве