WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРелігієзнавство → Діяльність митрополита В.Липківського - служіння істини й добру - Реферат

Діяльність митрополита В.Липківського - служіння істини й добру - Реферат

служіння. Співробітники Держполітуруправління весь час досліджували мою працю з політичного боку; два рази, в 1923 і 1926 pp., брали мене до в'язниці, але моє перебування тепер на волі свідчить про те, що якихось навмисних політичних злочинів в моїй праці, не знайдено; але й досі залишають мене під підозрінням в антирадянських і в контрреволюційних настроях. І от черев одне лише підозріння в мені антирадянських настроїв, я вже більше року, як позбавлений права виїзду з Києва й можливостей фактично виконувати своє служіння церкві; крім того ще й на церкву, якій я служу, накликаються через мене різні загрози. 27 липня ц.р. представник Всеукраїнського Держполітуруправління, бувши в Києві, викликав мене з шістьма представниками округових Церков і в час Передсоборної наради і в моїй й присутності викладав перед нами в образливий для мене спосіб мої ніби антирадянські і контрреволюційні вчинки, які ставлять дід загрозу вільне і легальне існування в УРСР всієїУкраїнської Церкви, заявивши їм, що він остільки не вірить жодному моєму слову, що до мене навіть не звертається…"
Після усунення в поста глави Церкви Митрополит Василь дуже бідував, не маючи засобів на існування, щоденно чекав арешту. Його виселили із помешкання при Софійському соборі, через що змушений був переїхати на околицю Києва до своєї старенької сестри. Одначе був настільки витривалим і мужнім, що навіть за таких складних умов плідно працював. Зокрема, він написав історію Української православної Церкви, підручник Старого і Нового Заповіту, двотомний Український церковний статут, бесіди з історії Всесвітньо! Церкви, частково переклав Євангелії і Апостола на українську мову, відтворив із пам'яті багато своїх проповідей, з яких збереглося близько 360.
В одній із своїх публікацій автори Ф.Турченко І 0.Ігнатуша зазначають, що в середині 20-х років приріст чисельності прихильників УАПЦ різко скоротився, навколо автокефальної церкві та її парафіян створювалась атмосфера підозрінь, недоброзичливості. А ще більше умови ускладнилися, коли з квітня 1925 року парторганізацію України очолив кат українського народу, вірний поплічник "батька всіх народів" Сталіна - Д.М.Каганович. Він розцінював цю церкву як націоналістичну, ворожу радянському народові. Слова "куркуль", "піп", "автокефаліст" і "петлюрівець" сприймалися як синоніма. В 1929-1930 pp. органи ДПУ сфабрикували справу "Спілки визволення України" /"СВУ/, а в процесі слідства "доводилося", що Автокефальна Церква була однією з ланок антирадянського підпілля, зв'язаного з емігрантськими буржуазно-націоналістичними колами. За таких окладних умов, боячись ще більших репресій, керівництво УАПЦ пішло на крайній крок - 28-29 січня 1930 року в Києві було скликано Надзвичайний Церковний Собор, який визнав існування цієї церкви недоцільним.
До 1936 року Українську Автокефальну Православну церкву було знищено. У тюрми, табори-гулаги були кинуті тисячі українців-священнослужителів і рядових мирян.Машина масових жорстоких репресій підминала під себе навіть людей похилого віку, хворих та немічних. В Україні не залишилось жодного єпископа, ні одного діючого священика і парафії УАПЦ. Та не дивлячись на ці муки і страждання, постійне переслідування з боку комуністичної влада, незалежна Українська Православна церква відродилася знову у вирі другої світової війни, діяла у підпіллі й діаспорі і таким чином зберегла традиції тисячолітньої Київської митрополії.
Останнє десятилітнє життя видатного духовного пастиря України, його шлях на Голгофу тривалий час були покриті мороком тайни. Ще не так давно в одному а матеріалів "Літературної України" та в багатьох публікаціях, що видаються в діаспорі, відзначається, що Митрополит Василь був заарештований у лютому 1938 року і запроторений до концтабору біля Норманська, де він, 74-річний,перебував хворий, позбавлений медичної допомоги, що ніхто не знав, коли, де і за яких обставин він загинув, де поховане страдницьке тіло цієї Великої Людини.
І лише останнім часом історик Сергій Білокінь доклав чимало зусиль, щоб відтворити останні роки, дні та години життя Митрополита. Насправді Василя Липківського "притягнуто до кримінальної
відповідальності" за статтям 54-10 та 54-11 22 жовтня 1937 року. Людською мовою це означає присудження до розстрілу.
Слід зауважити, що за цими новими матеріалами його мученицька постать виростає ще більше. У в'язничій камері чи кабінеті слідчого мало хто тримався героїчно. ? Митрополит Василь Липківський був таки Великомучеником і Героєм, і це засвідчило НКВД дев'яносто трьома арієтами свого власного діловодства.
20 листопада 1937 року нарком внутрішніх справ УРСР затвердив звинувачувальний висновок щодо Митрополита. У цьому висновку втілились яскраві риси радянської юриспруденції. Починається він, як зазначає С.Білокінь, із хвалькуватої заяви: "ІУ відділ НКВД УРСР ліквідував націоналістичну фашистську організацію українським церковників, що ставила собі за мету відторгнення України від СРСР І створення самостійної держави фашистського типу". З посиланнями на свідчення морально й фізично розчавлених ієрархів УАПЦ Василя Липківського звинувачували в тому, що він був одним із керівників /уже не чільним керівником/ організації, проводив активну антирадянську роботу, був зв'язаний із закордонними еміграційними колами й надсилав їм антирадянську інформацію.
Митрополита тримали під вартою в Лук'янівській тюрмі, відтак його справа була передана на розгляд особливої трійки при Київському обласному управлінні НКВД. Ось витяг із протоколу N117 засідання трійки: "Ухвалили: Липківського Василя Костянтиновича - розстріляти.. Особисто приналежне йому майно -конфіскувати". 27 листопада 1937. року о 24/21?/ годині постанову трійки приведено до виконання.
Так безневинно обірвалося життя видатного духовного пастиря України, так згинув в лещатах тоталітаризму, захищаючи свою Церкву і народ, апостол Розстріляного Відродження Української Автокефальної Православної церкви Митрополит Василь Липківський.
Loading...

 
 

Цікаве