WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРелігієзнавство → Діяльність митрополита В.Липківського - служіння істини й добру - Реферат

Діяльність митрополита В.Липківського - служіння істини й добру - Реферат


Реферат на тему:
Діяльність митрополита В.Липківського - служіння істини й добру
В історії української людності, релігійно-культурного життя XX століття серед яскравих постатей, що репрезентують духовне обличчя нашого народу, визначне місце посідав Митрополит Василь Липківський , натхненник відродження Української Автокефальної Православної церкви та її перший провідник. Його ім'я сіяє в одному сузір'ї з Володимиром Великим і Петром Могилою, Іваном Вишенським і Григорієм Сковородою, Тарасом Шевченком і Іваном Франком, Андрієм Шептицьким і Йосифом Сліпім. Ці імена - свідоцтво нашої тернистої історії, величі духу і трагічного шляху, який пройшла Україна. То - наше безсмертя, визнання нас світом, усвідомлення того, що є таки в центрі Європи народ, який називається "українці".
Народився майбутній Митрополит 20 березня 1864 року в селі Попудні на Уманщині в сім'ї священика, галичанина за походженням. Свої дитячі роки прожив у селі, навчався в Уманській бурсі, потім в Київській Духовній семінарії і завершенням його освіти була Київська Духовна академія, яку він закінчив у 1889 році з науковим ступенем кандидата богослов'я.
У 1890 році його було призначено на посаду законовчителя до Черкаської прогімназії. Тут він одружився й 2 листопада 1891 року прийняв сан священика. Однак духовна кар'єра його не приваблювала, бо всім своїм єством усвідомлював, що мусить служити церкві, яка понад двісті років тримав в неволі рідну Церкву його народу і таким чином він сам отав співучасником її русифікації.
Знаючи, що Українська церква ніколи не мирилася з підлеглістю Московському церковної урядові і навіть j найтяжчі часи панування зa Петра І, Катерини ІІ та Миколи І українська свідома людність завада мріяла про повернення її свободи, отець Василь виношував ідею незалежності, а за своє українофільство не раз зазнавав утисків.
Події 1917 року не пройшли для претоієрея Василя Липківського не поміченими - він активно включався в український національно-церковний рух. Був обраний головою з'їзду духовенства і мирян, який підтримав рух ва автокефалію православної церкви України. В цей же період Василь Липківський створив у Києві "Братство Воскресіння", яке згодом перетворилося ва Всеукраїнську Православну Церковну Раду /ВПЦР/.
Він перший у травні 1919 року почав відправляти Літургію ук-раїнською мовою. Потім був настоятелем Софійського собору, брав
активну участь у створенні українських православних парафій, перекладав богослужбову літературу на українську мову. З цього при
воду вія писав: "...Вживання рідної мови у відправах Божих служб -
це вола Христа fi заповіт Апостола... Piдна мова в церкві - це перша ознака істини православія, як братерства й рівноти всіх народів
перед Богом".
На першому Всеукраїнському Церковному Соборі 23 жовтня 1921pоку делегати колективно провели хіротонію /покладанням рук на голови один одному/ і першим єпископом ЦАПЦ отав колишній протоієрей Василь Липківський. Від Собору він отримав високий титул і посаду Архієпископа, Митрополита Київського і всієї України. Це була церква дійсно національна, дійсно народна і дійсно повністю незалежна. Першою серед усіх православних словенських народів вона ввела в Богослужіння живу мову свого народу.
Московські єпископи в безсилій злобі не зупинились перед усякою неправдою і наклепами ,на цю величну подію відновлення Українською Церквою свого єпископату. Але життя, цей найбільш правдивий свідок і суддя, уже виправдало цю подію не тільки як акт остаточного відродження УАПЦ і визволення її від московських кайданів, а й як головну підвалину її нового й чистого вільного життя. Бо вона з самого початку була вільною, тобто автокефальною. Ні від якого стороннього церковного, а тим більше від керівництва московського, вона не залежала, оскільки була далеко старіша від Московської Церкви і навіть сама цю церкву породила.
Відроджена Церква швидко поширилась по всій Україні. До середини 20-х років вона мала понад 30 єпископів, близько 1200 парафій. Районами найбільшого їхнього впливу булл Київщина, Поділля, Полтавщина, Волинь. Велась також місіонерська діяльність у Західній Україні, в Молдавії, Туркестані і навіть за кордоном. Василь Липківський відвідав не менше як 500 парафій з благовістям про Українську Церкву.
Одначе богоборна радянська влада не дала УАПЦ довго проіснувати: почались утиски, переслідування, а далі і справжні гоніння її діячів. Так, 1927 року за розпорядженням уряду було скликано другий Всеукраїнський Церковний Собор, якому було наказано усунути Митрополита Василя з митрополичої кафедри. Про його переслідування свідчать такі документи: "Цілком таємно. Жовтень 1924 року. Всім KP ОДНУ Лубенської округи. Чорнуський район, ОДНУ - УРСР звернуло увагу окрвідділів на дедалі зростаючий вплив серед українського населення т.зв. Української автокефальної церкви, очоленої Київським Митрополитом Василієм Липківським. Давно вже відомо, що Липківський і його сподвижники в потайними пропагандистами українського сепаратизму і не так прагнуть визволити від залежності Московського патріархату деякі церковні парафії на Україні, як під цією завісою проповідують різні ворожі Рад.владі ідеї українського націоналізму..."Цілком таємно. Всім головам сільрад. Окружний виконавчий комітет від 16 жовтня повідомив, що по маючимся в РВК відомостям український єпископ Липківський виїхав з Києва до Могилівської округи. При з'явленню Липківського на терені Вашого села необхідно вжити міри гальмування до його пересування під видом перевірити документи, запитати округ та інші, і разом з тим терміново сповісти РВК, де затримано Липківського, аби було можливо вжити відповідні міри догляду..."
А ось витяг із заяви Митрополита Василя Лапківського до уряду УРСР 1927 року: " Вважаю за обов'язок свого служіння в Українській Автокефальній Православній Церкві в Українській соціалістичній Радянській Республіці звернутися до Вас а заявою проханням про захист моїх громадянський прав і волю виконання мого церковного
Loading...

 
 

Цікаве