WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРелігієзнавство → Конфлікти і деструктивні релігійні об’єднання в Україні - Реферат

Конфлікти і деструктивні релігійні об’єднання в Україні - Реферат


РЕФЕРАТ
з курсу "Конфліктологія"
на тему:
"Конфлікти і деструктивні
релігійні об'єднання в Україні"
ПЛАН
Вступ
1. Поняття релігійних конфліктів
2. Деструктивні релігійні об'єднання в Україні, їх місце в релігійних і соціальних конфліктах
3. Шляхи розв'язання конфліктів, пов'язаних з діяльністю деструктивних релігійних утворень
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
Релігія в сучасному світі відіграє роль невід'ємного та активного компоненту більшості соціально-політичних подій, тому майже всі соціально-політичні загострення та конфлікти на своєму ґрунті мають різні віросповідання та витікаючі з них релігійні непорозуміння. Адже переважна більшість населення земної кулі - віруючі, і тому не рахуватися з релігією, а тим більше з релігійним фанатизмом, у його різних модифікаціях і трансформаціях просто неможливо. Для з'ясування місця і переборення цього явища необхідний систематизований, комплексний підхід до його вивчення, який враховував би зовнішні фактори мікрооточення, внутрішні сyб'єктивні настанови віруючого.
Поруч з традиційними релігійними течіями існують деструктивні релігійні обєднання, які формують класичних релігійних фанатиків. За своєю суттю релігійний фанатизм - явище, яке завжди носить соціальний характер. Людина не може бути фанатичною тоді, коли вона поставлена перед богом, вона робиться фанатиком тоді, коли вона поставлена перед людьми. Фанатик завжди потребує ворога, завжди повинен засуджувати, страчувати. Ортодоксальні догматичні форми створені не по відношенню до бога, а по відношенню до інших людей.
У чинному законодавстві достатньо норм для захисту від деструктивного впливу будь-яких, не тільки релігійних організацій. Зокрема - це ст. 6 Закону Про свободу совісті та релігійні організації та ст. 181 Кримінального кодексу . Крім того, можливості обмеження реалізації права на релігійну свободу зазначені в ратифікованих Україною міжнародних документах, у Конституції України та у законі Про свободу совісті та релігійні організації . Ці умови - охорона громадського порядку, здоров'я і моральності населення або захист прав та свобод інших людей - і так достатньо широко сформульовані, і, згідно з загальними принципами правостосування не можуть бути додатково розширеними.
1. Поняття релігійних конфліктів
Релігійні конфлікти виникають у духовній сфері життя поряд з ідеологічними, науковими, моральними та деякими іншими поглядами. Вони відбуваються у духовній діяльності і стосуються питань, віри та духовних цінностей. Як ідеологічні, моральні, релігійні конфлікти належать до групи конфліктів цінностей і поглядів, тому, коли йдеться про ці конфлікти, об'єктом аналізу стають релігійна свідомість, релігійні уявлення і форми релігійного життя соціокультурних спільнот людей.
В сучасному світі йде інтенсивний процес модернізації релігії через повернення її до людини, загальнолюдських цінностей.
За багато тисячоліть свого існування релігія істотно змінилася, набула найрізноманітніших форм. Сьогодні ми бачимо велику кількість релігій, які сповідають люди і народи в різних країнах світу, на різних мовах, за своїми традиціями. Кожна окрема релігія має свій релігійний досвід, власні імена Божеств, свої молитви, культи, форми богослужіння, церковні організації, жертви і таємниці, нарешті, такі принципи організації суспільного життя, які тією чи іншою мірою грунтуються на релігійних засадах.
Різноманітність проявів культового життя у різних релігіях, різні рівні розвитку релігій, різні форми релігійних уявлень, розбіжності у тлумаченні релігійних догматів та багато чого іншого у релігійній
сфері іноді призводять до релігійних конфліктів. Крім того, до життя повертається і низка специфічних релігійних "витрат", до числа яких належить в першу чергу релігійна нетерпимість.
Релігійні конфлікти - це зіткнення і протиборство (протидія) між носіями релігійних цінностей (від окремих індивідів (віруючих) до конфесій), що обумовлені відмінностями в їх світосприйнятті, уявленнях і ставленні до Бога, різним становищем та участю в релігійному житті.
За своїми типологічними характеристиками релігійні конфлікти є перш за все соціальними, оскільки сама релігія є первинною, глибинною підставою людського суспільства, що виникло в межах спільної релігії як усвідомлення людьми їх певної спільності. Крім того, релігія створює первинні засади громадськості, наприклад, солідарність, тобто почуття спільної причетності людини до якогось цілого, "ми", що породжується єдиним зв'язком між усіма людьми та Богом; у ній вони вперше почувають себе родиною, спільнотою, народом, не втрачаючи при цьому в цій причетності своєї людської особистості. Соціальність релігії проявляється також у формах релігійного життя - культах, молитвах, жертвопринесеннях, догматах, церковних переказах тощо, які присутні майже в усіх релігіях, але у різних віруваннях ці форми розрізняються у своїх конкретних проявах, що нерідко стає підґрунтям для релігійних конфліктів.
Будь-яка релігійна група певною мірою відчуває себе обраною, згідно зі своїми переконаннями вона вважає, що відрізняється від основної маси людей. Часто з цього відчуття виростає віра в те, що дана група знаходиться у згоді чи єдності з Богом. Звичайно, що втручання в релігійні уподобання і ритуали віруючих, спроби нав'язати їм несумісні принципи організації суспільного устрою, взаємовиключні культурні стереотипи тощо викликають контрдіі, тобто опір тієї сторони, проти якої спрямовані перелічені дії. Виникає конфлікт як реалізація намірів і разом з тим подолання опору, який неминуче присутній в процесі цієї реалізації. Кожна з протидіючих сторін - суб'єктів відіграє свою роль у релігійному конфлікті, "сценарієм" якого стають його предмет і об'єкт, джерело, причини та умови виникнення, динаміка перебігу та шляхи розв'язання.
Суб 'єктами релігійних конфліктів можуть стати окремо взяті індивіди, цілі народи, об'єднані вірою, релігійні утворення (церква, община, секта) та держава.
Окремо взятий індивід та його внутрішній світ можуть стати достатньою умовою релігійного конфлікту, а відтак, і суб'єктом, щодо якого цілком доречно говорити про проблему протиборства протилежних підстав, цінностей тощо.
Новоутворення, що протистоять традиційній церкві, виникли і поширилися у 60-ті роки XX ст. у США. а згодом і у європейських країнах. В Україні в останні роки були поширені сумнозвісне "Біле братство". "АУМ-сінрікьо". Більшість складу цих організацій
Loading...

 
 

Цікаве