WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРелігієзнавство → Християнство – історія, зміст, особливості, етика, цінності, виховання. - Курсова робота

Християнство – історія, зміст, особливості, етика, цінності, виховання. - Курсова робота

життя в дар. Господь Бог проголошує себе абсолютним Господарем життя людини, яка створена на Його образ і подобу. Тому ніхто не має права ані собі, ані іншим його відбирати. Ми повинні відкидати все, що шкодить чи руйнує наше здоров'я: куріння, алкоголь, наркотики, не наражати своє життя на небезпеку без вагомих причин. Самогубство або вбивство - це найбільший гріх проти П'ятої Заповіді. Ця Заповідь забороняє нищити невинних дітей у лоні матері.
Ісус Христос навчав не вбивати ні фізично, ні морально навіть своїх ворогів, а молитися за їх прозріння.
Дві тисячі років у серці несемо
Ісуса Христа Заповіт.
З науки Христа ми любов всі беремо,
Любов ця врятує весь світ!
Шоста Заповідь "Не чужо лож" перекликається з дев'ятою "Не пожадай жінки ближнього свого". Шоста і дев'ята Божі Заповіді стоять на сторожі моральної чистоти і невинності, чистоти нашого серця і вірності у подружньому житті. Сам Господь Бог поблагословив перше подружжя - наших прародичів Адама і Єву у раю. Отож, подружжя - то Божа установа, в основу якої покладено єдність любові і нерозривність подружньої присяги.
Проти Шостої Заповіді Божої грішить той, хто живе без церковного шлюбу, хто вживає сороміцькі слова, жарти, пісні, веде непристойні розмови, дивиться нескромні малюнки, порнографічні та еротичні фільми, які є грішними супроти християнської моралі. Святий Апостол Павло каже: "...ті, що чинять розпусту, перелюб, розгнузданість - Царства Божого не успадкують". Гріх нечистоти руйнує в нашій душі Божу ласку, принижує людину до рівня тварини.
Чужого ложа не бажай, людино,
На грішний шлях розпусти не ступай,
Бо це великий гріх, моральне зло - провина,
Лиху спокусу цю від себе відганяй.
В чужому ложі чистоти
й невинності не зрадь,
Бо чистота й невинність -
скарб у наших душах,
Ти помисли лихі, мов чорну гадь,
Від себе відганяй, бо це диявола спокуса.
Перелюб - тяжкий гріх. Ісус Христос каже: "...кожний, хто дивиться на жінку ближнього свого з пожаданням, той вже вчинив перелюб у своєму серці. Перелюб веде до розлучень, що є великим нещастям для подружжя, а особливо для дітей. Отже, дуже важливо держати наш розум і серце чистими, вільними від непристойних думок і бажань, бо навіть саме внутрішнє бажання згрішити є гріхом. В час таких спокус треба звертатися до Бога з молитвою, щоб допоміг розвіяти замішання в нашій душі?"
Не зрадь в коханні!
Щоб бути серцем чистим,
Пильнуй, аби ніхто тебе не звів,
Щоб шлях твій був, мов сонце,
променистим,
Сьома Божа Заповідь "Не кради" перегукується із десятою Божою Заповіддю "Не пожадай нічого того, що є власністю ближнього твого". Щоб людина могла вільно і спокійно використовувати дані Богом дари на Божу славу і для свого добра, то на сторожі приватної власності Господь Бог поставив сьому і десяту Заповіді Божі. Від дотримання цих Заповідей залежить добро всіх людей - особисте, родинне і суспільне. Ці заповіді закликають нас бути чесними людьми, щоб ми ніколи нічого і ні в кого не крали, не зазіхали на чужу власність. Одним з видів крадіжок у школі є списування у товариша по парті. Отримана таким чином оцінка є краденою. Красти можна і час у вчителя, який не встигає подати новий матеріал через порушення дисципліни, бо на зауваження витратив дорогоцінний час. Такий, учень обкрадає своїх товаришів по класу у знаннях, а вчителя - в часі.
Восьма Божа Заповідь, гласить: "Не свідчи ложно на ближнього свого".
Восьма Божа Заповідь стоїть на сторожі не матеріальних, а духовних цінностей, таких як: знання, мудрість, слава, добре ім'я, моральна чистота і ін. Господь Бог дав нам дар мови, щоб ми могли порозумітися з нашими ближніми. Тож ця заповідь наказує нам завжди говорити правду і попереджає проти всякого лихого слова чи свідчення, що могло б пошкодити ближньому, його доброму імені і славі. Не засуджуйте ближнього, особливо, коли це неправда. У Святому Євангелії сказано: "Не судіть, щоб вас не судили, бо яким судом судите, таким і вас будуть судити". (Mт. 7.1).
Тож восьма Заповідь нам каже:
"Не свідчи на ближнього свого ніколи ложно".
Говори правду в вічі, не кажи
Того, чого казати не можна.
Брехнею, люди кажуть, світ пройдеш,
Але назад не буде вже дороги.
Подумай добре перед тим, як йдеш,
Якщо підеш - навіки втратиш Бога.
Пам'ятаймо, що немає любові до Бога без любові до ближнього. А вступ у щасливу вічність вирішує тільки життя за Божими Заповідями тут, на землі.
ІІ. 4.Виховання головних рис християнина
Найбільш повною формою справедливості е християнська. Вона виражена у словах: "Усе, чого тільки бажаєте, щоб чинили вам люди, те саме чиніть їм і ви" (Мат. 7. 12). Не вносить у життя ні фальші, ні брехні, ні образи, ні зла. Усі люди - твої ближні, не роби їм того, чого собі не бажаєш. Мало того, не тільки не робизло, але роби добро від щирого серця, з любов'ю, милосердям та всепрощенням. Ти хочеш, щоб до тебе щиро ставились, сам відкрий своє серце. За законом християнської любові найвище благо - добро ближнього.
Але часто у житті буває так, що ми до себе ставимося невимогливо, а прагнемо неможливого від іншого. Християнська справедливість говорить : чому ти зауважуєш скалку в очах брата свого, а колоду в очах своїх не відчуваєш? Тут і треба шукати відповіді на дії подвижників християнства, які переживали за свої гріхи, були всепрощаючими, поблажливими до інших, ласкою та любов'ю виправляли хиби ближнього.
Взагалі, християнське правило вчить нас, що у суєтних випадках життя, наприклад, сварках, зіткненнях, треба шукати вину не в інших, а у самому собі - у своєму гріхолюбстві, непоступливості, самолюбстві та егоїзмі Але і цього мало. Воно закликає нас бачити у кожній людині брата, брата у Христі, возлюблене творіння та образ Бога всемогутнього. Як би не затемнила себе людина гріхами, ми повинні шукати у її душі іскру Божу. "Гріхи, гріхами, а основа у людині образ Божий... Гріх зненавидь, а грішника люби", - говорив колись отець І.Кронштадський.
При такому баченні людини з'являється і довіра до неї. Вона потрібна найперше до тих, хто намагається стати на ноги після тяжких гріховних падінь. У цьому велич християнської любові: "усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!" (Перш. пос. An. ІІ. до Кор. 13).
Здається, такі слава чуємо кожний день і вважаємо, що зміст їх добре знаємо. Але вони наповняться глибоким змістом, якщо ми зрозуміємо їх, обтяжать нас великою відповідальністю. Розглянемо з них поняття, яке є основою правильного розуміння всіх інших. Це - християнська любов.
З попередніх тем ми бачили, що усі досі висвітлені світські поняття моральності, якщо вони не ґрунтуються на євангельському ученні про любов, є суперечливі та неповні. Отже, розглянемо це докладніше.
У повноті своїй християнська любов є найвищим, найсильнішим та найяскравішим почуттям. Це є стан особливої духовної близькості, найсильнішого тяжіння людини до людини.
Серце, сповнене християнською любов'ю, відкрите для того, кого воно любить, готове прийняти його. У любові сприймає іншого і себе віддає іншим, "Серце
Loading...

 
 

Цікаве