WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРелігієзнавство → Буддизм - Курсова робота

Буддизм - Курсова робота

деградацію віри, описану у трактатах Буддхап.оїщі.
В основі кармічного підходу лежать (виведені з екзегетикш до палійського канону) уявлення про неухильну деградацію лк,оди-ни внаслідок падіння моралі і втрати віри, особливо в результаті розвитку капіталізму і поширення мілітаризму. Справжня мораль, що формує сприятливу карму, властива людям, як, сттали на серединний, або восьмирічний шлях, охоронцем цінностей якого є сангха*; Звідси для поліпшення суспільної карм? трреба сприятливі умови існування буддійської громади, і там, де такі умови є, суспільство виживе під час термоядерної катасгрсофи. Інший аспект міркувань прибічників кармічного підходу ^водиться до твердження, що країни, які виробляють різні зассоби масового знищення, формують погану карму, і це призведе ц'х до взаємного знишення. Слаборозвинені ж країни ядерна катастрофа якимось чином обмине. Кармічний підхід не обговорюється на буддійських та інших форумах, оскільки це питання Вїіри. яке не містить і не може містити конструктивних пропозицій.
Буддійська "ахімса" забороняє віруючим завдавати шкоди ; живим істотам, тому повинна стати непереборною перешкодоко на шляху до воєнних дій. Протебудь-яка релігія, яка не Захишає себе і не поширює свою віру, неминуче зникає. З цього П[)глтяду буддизм не відрізняється від інших вірувань, тут, як і в інщіих релігіях, існує таке поняття, як війна проти єретиків та (безвірників. Очевидно, що ахімса та війна проти невірних пгреебу-вають, м'яко кажучи, у незгоді одна з одною.
Буддисти не миролюбні насамперед тому, що будь-яка релтігія намагається завоювати прибічників. Це може здійснюватися діво-ма шляхами: коли одна нація насаджує свою релігію іншій Ішля-хом завоювання або коли верхівка даної нації, сприйнявша нюву віру, обертає в неї підданих. Те саме сталося із буддизмом. Тгема насильства замінюється темою жертви заради відданості Б<огу. Цікавою є спроба засновника династії Суй обгрунтувати ссвої завоювання за допомогою буддизму. Таким чином, ставленню до будь-якої війни є упередженим, незважаючи на те, що у буддистів існує заборона на вбивство. Вимова завдати шкоди всьому живому, вбивати чужоземців, прибічників інщої віри може стати вчинком заради війни. Тому це не заважає миролюбним монархам, які шанують Будду, кидати народи у хаос війни. Війна проти невірних, єретиків виправдовує будь-яке насильство. За біблійським ученням десь на землі є міфічна країна - заступниця релігії - Шамбала. її цар спрямовує свої війська проти невірних і всі вони, зрештою, будуть знишені.
Заборона на вбивство і заклик до "війни проти невірних" мирно співіснували. "Ахімса" навіть не завжди діє всередині однієї релігії - озброєні буддійські монахи завжди були великою силою. В Японії XVI ст. і Таїланді у XVIII ст. основною опорою претендентів на престол були саме вони. Звідси заборона на вбивство була дійсною лише для простих людей один щодо одного і до представників влади.
У наш час буддизм, попри багато існуючих історичних суперечностей у минулому, залишається символом миролюбства. Відомим є вислів Оги-перу про те, що кінець кінцем людство повинно зробити вибір між ученням буддизму та водневою бомбою.
Соціально-політичний підхід до проблеми війни і миру характерний головним чином для міжнародної буддійської організації "Азіатські буддисти за мир". Завдання цієї організації були сформульовані першим президентом хамбо-ламою С.Гомбоджавою у журналі "Буддисти за мир" за 1968 р.:
- забезпечити тісне співробітництво буддистів усього світу для зміцнення миру в Азії і в усьому світі;
- пропагувати і здійснювати ідеї миру, справедливості і людської гідності - суть вчення Будди;
- захищати і підтримувати національну незалежність і протистояти імперіалізму, колоніалізму і неоколоніалізму;
- протистояти агресивним військовим блокам та їх базам в Азії;
- сприяти повному роззброєнню та забороні виробництва, випробування, накопичення і використання термоядерної зброї та інших засобів масового знишення;
- захищати права людини шляхом ліквідації голоду, злиденності, неосвіченості, расової та соціальної дискримінації, несправедливого економічного порядку і релігійної нетерпимості та сегрегації;
- підтримувати співробітництво з іншими миролюбними рухами релігійних та нерелігійних організацій, що мають подібні цілі.
Слід визначити прогресивний вплив багатьох буддійських організацій країн Південної та Південно-Східної Азії, які беруть активну участь у боротьбі за встановлення миру на землі, формування нової політичної свідомості. На міжнародному форумі <-За без'ядерний світ, за виживання людства", який відбувся 14- 16 лютого 1987 р. у Москві, президент Шріланкійського буд-дійського конгресу, віце-президент Азіатської буддійської конференції за мир сказав: "Тут зібралися представники багатьох світових релігій. Я, буддист із Шрі Ланки, передаю вам братерські привітання від Азіатської буддійської конференції за мир. Всесвітньої "Ради Сангха", індійського товариства "Маха Бод-хи".
?
Висновок
Буддизм є особливою релігією світу. По-перше, він своїм корінням проріс у багату на філософські традиції індійську культуру. По-друге, буддизм - це релігія, яка не знає Бога-творця. Тому, обґрунтовуючи свої релігійні догми, адепти буддизму не апелювали до авторитету Бога-творця, а розвивали філософсько-теоретичне тлумачення релігійної ідеї спасіння. По-третє, в буддизмі існує відповідний категоріальний апарат, який визначає специфіку буддійського світогляду.
Останні десятиліття внесли в діяльність буддійських організацій нову важливу рису: почали створюватися міжнародні об'єднання буддистів, які ставлять перед собою завдання вирішення екологічних проблем" збереження миру. Перщою великою організацією стало Всесвітнє братство буддистів, створене 1950 р. в Коломбо. У 1969 р. буддійські кола Азії створили Азійську буддійську конференцію. Буддисти є активними членами міжнародного церковного руху.
Підхід до проблеми війни і миру, найбільш важливих проблем новітнього часу, яскраво висвічує специфіку буддійського світогляду, оскільки подібна аргументація про спроби досягненая миру і ліквідації воєн властива не тільки буддійським ченцям, а й політичним і суспільним діячам-буддистам. Філософська та світоглядна сутність буддійського підходу до проблеми побудови міцного миру рівнозначна. Це підкреслення домінанти моральних цінностей над економічними, політичними, ідеологічними програмами.
Література
1. Кочетов А.Н. "Буддизм" М.,Политиздат,1968.
2. Крывелев И.А. "История религий" Т.2 М.,"Мысль",1988.
3. Александр Мень. "История религии" М.,1994.
4. Бублик "Релігієзнавство", К., 2000
5. Лубський, "Релігієзнавство",К., 1997
6. Калінін, "Релігієзнавство", К., 2002
Loading...

 
 

Цікаве