WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРелігієзнавство → Основні етапи розвитку протестантизму в Україні (ХVІ – перша половина ХХ ст.) - Курсова робота

Основні етапи розвитку протестантизму в Україні (ХVІ – перша половина ХХ ст.) - Курсова робота

мають духовний сан, що відповідає рангу єпископа.
В Україні зареєстровано понад 2000 громад євангельських християн-баптистів. Вищим органом баптистської церкви є Спілка євангельських християн-баптистів України, яка знаходиться в Києві.
Соціологічні дослідження, проведені останнім часом у різних областях країни, свідчать, що відбувається інтенсивний процес зміни духовного світу сучасного віруючого, його громадянського обличчя, культурних запитів і потреб. Сучасний віруючий інакше оцінює своє місце у світі, роль релігії в історичному процесі, а також у вирішенні соціальних проблем суспільства. Все це істотно позначається на його характері, релігійних поглядах і діяльності.
Суттєво змінилася палітра трудової зайнятості віруючих. Більшість осіб активного працездатного віку працюють у сфері суспільного виробництва. Багато членів баптистських громад, у тому числі пенсіонерів, працюють або працювали за спеціальністю, люблять свою професію і задоволені роботою, більшість з них відзначені урядовими нагородами.
Найкардинальніших змін зазнала така мобільна вікова група віруючих, як молодь. Зросла частка молоді в релігійних громадах, особливо міських. Багато молодих віруючих мають середню освіту, а дехто й вищу. Зростають потяг до знань, інтерес до науки і техніки, літератури та мистецтва. Якщо в минулому баптисти уникали світської інформації, прагнули замкнути себе в сфері релігійних інтересів, то тепер вони відкриті світській культурі, внутрішньому та міжнародному життю країни. У поведінці й способі життя значна частина віруючих орієнтується на загаль-нолюдські цінності та моральні норми, в них переважає світська мотивація прийнятих рішень і поведінки. Зростає миротворча діяльність баптистських громад і участь у ній віруючих. Зазначені процеси в середовищі баптизму відбуваються складно і суперечливо. Нерідко вони зустрічають опір баптистських ортодоксів, які намагаються перешкодити зростанню соціальної активності віруючих, прагнуть обмежити їхнє духовне життя релігійною громадою і захистити баптизм від секуляризаційних процесів.
2.4. П'ятдисятництво.
Близька до баптизму за характером віровчення протестантська течія в християнстві. Це порівняно молода, однак досить активно діюча релігійна секта в Україні. Назва секти пов'язана з біблійною легендою про те. що якраз у день пятидесятниці на апостолів зійшов "дух святий" і вони, набувши "дару говорити іномовами", пішли в різні країни проповідувати християнство (Дії 2:1-5).
Секта виникла наприкінці XIX - на початку XX ст. у США. Американський дослідник протестантизму Д. Гордон зазначав, що засновниками цієї секти були баптистські проповідники І. Спелінг і Р. Бріант, у 1896 р. на баптистську громаду Спелінга в штаті Теннессі внаслідок тривалого моління ніби зійшов "дух святий". Віруючі, змучені життєвими незгодами, знедолені й залякані безнадійним майбутнім, почали завзято молитись у релігійній громаді, впали в істеричний стан, їх охопив екстаз. Деякі з них почали вигукувати слова молитви, звернення до Бога, бурмотіти незрозумілі слова. Це було сприйняте як "Боже чудо", подібне, мовляв, до того, як це мало місце зі "святими апостолами в день п'ятидесятниці". Звістка про цс "чудо" поширювалася проповідниками в інших штатах країни. У 1901 р. на учасників біблійної школи в Канзасі також "зійшов святий дух", і вони почали розмовляти з ним різними мовами. Істеричні моління почали проводити у багатьох протестантських громадах США.
Організаційно секта сформувалася в 1907 р. і дістала назву "п'ятидесятницький дух". Згодом цей рух почав поширюватися за межі США у країни Європи, а також у Росію. Поширювалася "нова релігія" різними шляхами. У 1911 р. п'ятидесятництво проникло г Фінляндії у Петербург, де проповідник М. Смородін організував з євангелістів і баптистів громаду "євангельських християн у дусі апостолів". У роки громадянської війни він переїхав: до Львова і розгорнув" гам місіонерську діяльність. У 1921 р. в Одесі американський проповідник Воронаєв заснував громаду "християн євангельської віри". В 1922 р. в західних областях України місіонер Шмідт з Німеччини організував релігійні громади "християн віри євангельської". У 1923 р. на Поділля з Румунії приїхав проповідник Мельник і заснував там релігійну громаду "євангельських християн п'ятидесятників-сіоністів". У 20-х роках в Україні з'явилися "п'ятидесятники-суботники" і "євангельські християни - святі сіоністи".
П'ятидесятництво з початку виникнення не було єдиним, не І являє воно єдиного руху і тепер. Секта складається з дрібних і угруповань, які різняться між собою у другорядних, незначних питаннях, однак основи їх віровчення єдині.
У п'ятидесятників основою віровчення є Біблія, особливо "Дії святих апостолів" і "Перше послання апостола Павла до корінфян", де розповідається про дії "святого духа", релігійні чудеса і зцілення. П'ятидесятники вірять у догмат гріхопадіння Адама і Єни, кінець світу та "спокутну жертву Ісуса Христа". Із Трійці вони виділяють її третій елемент - "святого духа". Основним догматом е вчення про сходження "духа святого" на кожного віруючого, внаслідок чого він отримує так звані "духовні дари".
Якщо згідно з ученням баптистів "дух святий" після водного хрещення постійно перебуває з віруючим, то для п'ятидесятників він вселяється у віруючого, якщо він гідний Господньої благодаті, і, засвідчивши свою божественну силу, залишає його. А потім знову повертається до віруючого, щоб засвідчити йому свою прихильність.
П'ятидесятники, крім водного хрещення, вважають за обов'язкове хрещення "святим духом". Хрещення "святим духом" повинен пройти кожний віруючий. Обряд відбувається на колективних моліннях після попереднього багатоденного посту. Його ефект досягається за рахунок сильного емоційного збудження під час колективних молитов і голосних звертань до Бога, що доводять віруючих до психічних потрясінь, галюцинацій, безладного бурмотіння. В цей час у віруючого можуть виникнути різні марива та ілюзія особистого спілкування з надприродною силою. Тому віровчення п'ятидесятників має містичний характер.
Особливого значення п'ятидесятники надають догмату про "святі дари". Віруючі віддають перевагу дев'яти дарам: "слово мудрості" (здатність правильно розуміти Біблію), "слово знання" (мистецтво проповідувати), "дар віри" (здатність пізнати "істинну віру"), "дар зцілення" (здатність зцілювати хворих), "дар чудотворення" (вміння творити чудеса), "дар пророкування" (мистецтво розкривати Божі таємниці), "дар розпізнавання духів" (здатність виявляти нечисту силу і виганяти її з людини), "дар розмовляти іншими мовами, або глосолалія" (бурмотіння в екстазі незрозумілих сліп), "дар витлумачувати інші мови" (здатність пояснення іномовлення, що нібито має надприродне походження). Кожний з цих міфічних "дарів", повчають п'ятидесятники, можедістати кожний віруючий через хрещення "святим духом" для більш успішного служіння Богу. При цьому віддають перевагу глосолалії, тобто боговіщуванню, за яке приймаються беззмістовні вигуки
Loading...

 
 

Цікаве