WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРелігієзнавство → Основні етапи розвитку протестантизму в Україні (ХVІ – перша половина ХХ ст.) - Курсова робота

Основні етапи розвитку протестантизму в Україні (ХVІ – перша половина ХХ ст.) - Курсова робота


КУРСОВА РОБОТА
на тему:
Основні етапи розвитку протестантизму в Україні (ХVІ - перша половина ХХ ст.)
ВСТУП
1. Панні течії протестантизму.
Лютеранство.
Кальвінізм.
Методисти.
2. Сучасний протестантизм в Україні.
Баптизм.
Євангелізм.
Церква Євангельських християн-баптистів.
П'ятидесятництво.
2.4.1. Воронаєвці.
2.4.2. Шмідтові.
2.4.3. Смородинці.
2.4.4 Мельниківці.
2.4.5. П'ятидесятники-суботники.
2.4.6. П'ятидесятники-доскональці.
Адвентизм.
Євговізм ("Свідки Єгови")
Висновок
ВСТУП
Протестантизм(від лат. protestanis - той, хто заперечує, не погоджується) виник в епоху ранніх буржуазних революцій у країнах Західної Європи в XVI ст., коли поширились антифеодальні й антикатолицькі рухи.
Причиною виникнення протестантизму були соціально-економічні та ідеологічні суперечності феодалізму.
В надрах феодалізму складалися нові, капіталістичні суспільні від-носини. Здійснювалося первісне нагромадження капіталу, зростала торгівля, виникала капіталістична мануфактура. Нові продуктивні сили вступили у суперечність з феодальними суспільними відносинами.
Католицька церква сама була великим феодалом, католицизм панував у всіх сферах духовного життя, церква освячувала феодальні порядки, користувалася необмеженою владою. Всюди, де назрівав протест проти старих порядків, з'являлися папські булли, виникали постаті в темних су-танах, палали вогнища інквізиції. Все це зумовило зростання
активності виступів опозиції до католицької церкви, що набула характеру масового суспільного руху з широкою соціальною базою. Князі й королі домагалися політичної незалежності від Риму, промисловці й торговці - вимагали вільного підприємництва, ліквідації різних податків і феодальної роздрібненості, збідніле дворянство та лицарство намагалося звільнити своїх підданих від пограбування церквою й усунути її як свого конкурента, діячі культури і науки прагнули звільнитися від впливу омертвілої церковної догми, селяни та міські низи - позбутися нестерпного гніту всієї суспільної піраміди.
Антифеодальний, антикатолицький рух дістав назву Реформації. Його безпосереднім напрямом було виникнення нової течії у християнстві - протестантизму. Ця течія об'єднала різні напрями християнства, що відокремилися від католицизму. Спочатку протестантизм .був представлений лютеранством, кальвінізмом і англіканством. Продуктом пізнішого розвитку протестантизму є баптизм, адвентизм, методизм, євангелізм тощо. Нині протестантизм найбільш поширений у країнах Європи й Америки, в багатьох країнах Азії і Африки. У світі налічується близько 345 млн. його послідовників.
Протестантські напрями різняться один від одного, проте усім їм властиві спільні риси. Головним є створення національної, простої та дешевої церкви. Звідси заперечення ролі церкви як посередника у спасінні, верховенства влади римського пани, а також ролі духовенства і чернецтва як посередника між Богом і людьми, ряду церковних обрядів, постів, пожертвувань, Театралізованого богослужіння, пишних прикрас церкви і багатої одежі священиків. Заперечується віра в догмат про чистилище, відки-дається культ ангелів, святих, поклоніння мощам, іконам. Число таїнств скорочено в основному до двох - хрещення і причастя. Богослужіння проводиться національною мовою і складається в основному з проповіді, колективної молитви і псалмоспівів. Основою віровчення є Біблія, особливо Новий Завіт. Допускається довільне тлумачення віруючими Біблії. Наголос робиться на особистій глибокій вірі як засобу спасіння душі. Церква визнає зверхність державної влади.
Протестантські течії по-різному реформували католицизм. Глибина перебудови залежала від історичних і соціальних умов країни, в якій складалася нова віра, від характеру віровчення антикатолицького руху, де відбувалася Реформація.
Виступаючи проти католицької церкви як невід ємного інституту феодалізму, ідеологи протестантизму заперечували її посередницьку роль між людиною і Богом, культову практику, догматичні положення. Свої ж" реформи протестанти обґрунтовували "справжнім прочитанням"
Біблії, яку вони оголосили єдиним джерелом одкровення, авторитетом у питаннях віри.
Людина для протестантизму - уже не є ланкою над-особистісної спільноти, як вважало середньовічне християнство. Індивідуалізація, властива буржуазній епосі, висуває таку перебудову релігійних уявлень, за якої людина зі своєю індивідуальною своєрідністю змогла б включитись у релігійне переживання, а її особиста віра - єдиний шлях спасіння. Наприклад, якщо православ'я і католицизм регламентують систему постів, то протестантизм пропонує кожному вирішувати це питання, виходячи з власних пристрастей, звичок.
Зазнала змін у протестантизмі й сама ідея Бога. З погляду його ідеології, Бог існує тому, що він потрібен людині, яка в нього вірить: "У що віриш, те й маєш". У різних країнах Західної Європи протестантизм набуває особливих форм. Найпомітніші напрями протестантизму - лютеранство і кальвінізм, які разом з англіканством виниклу в XVI ст., давши поштовх анабаптизму, менонітству, антитринітаризму, социніанстну. Усі вони нале-жать до ранніх течій у протестантизмі. Пізні течії виникли у XIX-XX ст. - методисти, баптисти, квакери, мормони, адвентисти, свідки Єгови, п'ятидесятники. Більшість поділяє загальні віросповідні принципи.
У середині XIX ст. протестантизм проникає в Україну, Росію (баптизм, адвентизм, євангелізм). У 30-40-х роках XX ст. v зв'язку приєднанням західних українських і Г Шорських земель, Буковини, балтійських держав до складу колишнього Радянського Союзу, виникло ще кілька видів протестантизму (лютеранство, реформатрство, єговізм, п'ятдесятництва та ін.), що стали проникати далі на схід.
1.1. ЛЮТЕРАНСТВО
Одним з перших кроків реформаторського руху був виступ у 1517 р. німецького ченця Мартіна Лютера (1483- 1546) проти влади римських пап і торгівлі індульгенціями. Головні принципи, сформульовані Лютером та його сподвижниками, викладені в Аусбурзькому посланні 1530 р. Стрижневим догматом протестантизму стало вчення Лютера про спасіння душі за допомогою віри в спокутну жертву Христа. Лютер твердив, що людина може врятувати душу тільки завдяки особистій вірі, яка безпосередньо дарується їй Богом. Таким чином, він виступав проти претензій католицького духовенства щодо контролю віри й совісті посередниками між людьми і Богом, Було висунуто вимогу скасування відособленого стану священиків, усунення чернецтва, римської курії, тобто всієї ієрархії, яка дорого обходиться людству. Заперечувався й авторитет папських декретів та послань, рішень соборів. Єдиним авторитетом у питаннях віри було визнано Священне Писання, право тлумачити яке надавалося кожному віруючому.
У світі понад 75 млн. лютеран (50 млн. входить до створеного у 1947 р. Союзу лютеран), 200 церков. Більшість лютеранських об'єднань існує в Європі. В Україні вони з'явилися разом з першими німецькимипереселенцями. Нині зареєстровано 50 громад.
1.2.
Loading...

 
 

Цікаве