WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРелігієзнавство → Синто - шлях богів (синтоїзм) - Реферат

Синто - шлях богів (синтоїзм) - Реферат

підготовці і проведенні мацурі участь беруть багато людей. Для того, щоб організувати пишне свято, збирають пожертвування, звертаються до підтримки інших храмів і широко використовують допомогу молодих учасників. Храм прибирають і прикрашають гілочками дерева "сакаки". У великих храмах певна частина часу відводиться для виконання священних танців "ка-гура".
Центральним моментом святкування є винос "о-мікосі", паланкіна, що представляє собою зменшене зображення синтоїстського святилища. У прикрашеній позолоченої різьбою "о-мікосі" міститься якийсь символічний предмет. Вважається, що в процесіпереносу паланкіна у нього переселяється Камі й освящає всіх учасників церемонії і тих, хто прийшов на святкування.
Синтоїзм передбачає багато численні паломництва, частіше в гори, де згідно з переказами та легендами, знаходяться Камі. Мораль синтоїзму дуже проста, вона полягає в тому, що слід уникати значних гріхів: брехні, убивства і т. ін.
Історичний розвиток синтоїзму
До першого контакту Японії з китайською цивілізацією, до V ст. до н. е., синтоїзм був лише комплексом вірувань, міфів та обрядів. Це був різновид політеїстичного анімізму, що за великою кількістю божеств нагадує як деякі античні релігії, так і анімізм чорної Африки.
В цю епоху Японія практично не знала ні писемності, ні живопису, ні скульптури, чим може пояснюватися відсутність ідолів.
Китай, сприяв введенню буддизму в Японії у 522 р. І викликав подвійний ефект: з одного боку, виникла амальгама синтоїстських та буддистських обрядів, а з іншого боку, виникла захисна реакція синтоїзму з відтінком націоналізму. Релігія синтоїзму сформувалась до VIII ст., міфи об'єднались, і Камі - покровителі різних племен або селищ - були піднесені до національного рангу.
Цей рух, що мав закріпити імперський уряд, супроводжувався намірами записати стародавні традиції і скласти міфологію, заснувати корпус служителів культу та "офіційні" ритуали. Збільшувалась також кількість храмів.
Вся історія релігії Японії з тих пір - тенденції, що змінюють одна одну то у бік буддизму, то у бік синтоїзму...Не зважаючи на стійкий процес синкретичного змішування цих двох релігій, можна відзначити зростання захисної реакції синтоїзму в XIII і у XVIII ст. В цей останній період буддизм був державною релігією, і синтоїзм виступав в деякому роді "фрондою" проти центральної влади.
В епоху Мейджи, в 1868 р., коли Японія була відкрита для Західної цивілізації, уряд прийняв рішення про розділення синтоїзму та буддизму. Буддистським служителям культу було заборонено проводити богослужіння в синтоїстських храмах.
Синтоїзм в цей період має чотири форми:
" Синтоїзм імператорського палацу, включаючи ритуал поклоніння Аматерасу - богині Сонця. Цей культ, що був колись публічним, в наші часи вважається виключно особистим;
" Храмовий синтоїзм. Це ритуали, що проводяться в тисячах японських храмів. Храмовий синтоїзм був до кінця Другої Світової війни державною релігією Японії. Головний його стрижень - догмат про божественність імператорської влади. Імператор - нащадок богині Аматерасу. Кожний японець зобов'язаний абсолютно підкорятись його священній волі. Палац імператора - святилище. Гробниці померлих імператорів також є святилищами. Найважливіші державні та релігійні свята були пов'язані з днями пам'яті видатних імператорів, починаючи з легендарного Дзимму-тенно.
Ці дві форми синтоїзму створюють те, що називається "державний синтоїзм". Вони остаточно оформилися на початку правління Мейджи і проіснували до кінця Другої світової війни. Це була інституція, що мала укріпити національну самосвідомість японців і їх відданість імператору;
" Сектантський синтоїзм. Це рух, зародився в XIX ст. Найбільш відомі серед них - тенкіріо - було засновано жінкою в 1838 р. і нараховує більше трьох мільйонів послідовників;
Синтоїстські секти дуже багато численні - нараховують багато десятків. Більшість з них недавнього походження, з'явилися не раніше XIX ст. За своїм віроученням вони сильно відрізняються між собою. В одних ясно видні пережитки примітивних культів. Такими, наприклад, є "гірські" секти - дзикко-кьо, фусо-кьо, митаке-кьо: кьо означає співдружність , секта, з їх підкресленим культом гірських вершин як "помешкання" богів. В інших помітним є вплив буддизму, конфуціанства.
" Народний синтоїзм. Це поширені народні вірування, що іноді супроводжуються магічними обрядами.
Чотири форми синтоїзму змішуються і складають основу системи духовних цінностей держави. Ось чому синтоїзм став сферою японського націоналізму. Тільки синтоїзм міг сприяти наданню рис бога імператорові, що допомагало реалізації намірів японського імперіалізму.
Поразка Японії в 1945 р. призвела до послаблення впливу цього інструменту синтоїзму, що діяв з часу Мейджи. Імператор Хірохіто погодився обмежити синтоїзм роллю такої самої релігійної організації, як і інші. Він стверджував, що відданість своєму народу не залежить від віри підданих в його божественність і скасував дотації, що надавалися урядом синтоїстським храмам. Відданість синтоїстів імператорові від цього не зменшилась, а храми процвітають і зараз.
З 1946 року синто в Японії відокремлено від держави. Формально був відкинутий культ імператора, хоч покійні імператори продовжують вшановуватися як "боги" і на їх честь в країні споруджено багато храмів. Існуючий нині в Японії храмовий синтоїзм організаційно розділений між окремими храмами та їх асоціаціями. Центром релігійного життя синто є храм Ясукуні в Токіо, присвячений божествам жертв війни.
Синтоїзм і сучасність
У наш час практика синтоїзму не потребує жодного особливого вірування. Сучасні японці дуже мало вірять в Камі і не шукають якогось раціонального пояснення ритуалів. Однак для них синтоїзм - це вираження їх єдності з національною общиною; та участь в церемоніях, що проводяться у храмах їх селища чи кварталу, виражає їх бажання підтримувати гармонію життя нації. Японці використовують ритуал синтоїзму для святкування значних подій в житті людей, общини, нації. Йдеться про мацурі - святах, на яких люди радіють своєму існуванню, прагнуть бути щирими, виказують подяку за усе добре, що є в світі, і бажають, щоб щастя збереглося.
Сучасне життя ще більш вивільнила синтоїзм від його надприродного, однак він є фундаментальною силою, що забезпечує єдність японської нації.
Loading...

 
 

Цікаве