WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРелігієзнавство → Ікони Поділля - Реферат

Ікони Поділля - Реферат

котрий в народі - покровитель бідняків, рибалок, землеробів, мандрівників [6]. Свято Св. Миколи на Поділлі святкують кілька разів на рік (22 травня, 6, 19 грудня).
Рис. 4. Різдво Богородиці і Введення до храму, кінець XVII - початок XVIII ст., дерево, олія.
Традиційний іконографічний образ Св. Миколи, Параскеви П'ятниці, Юрія, Варвари в народних іконах набуває фольклорного звучання. Святих зображали з селянським типом обличчя, в квітах. Силуети та пропорції фігур, риси обличчя, драпіровка, пластика образу помітно відрізняються від академічного живопису, постаті присадкуваті, з великими головами, широкими плечима.
Мотиви та стилістика квіткових оздоб на іконах більше відзначаються не видовим, а регіональним характером. На Поділлі були поширені розлогі квіти - ружі, розписи відрізнялися своєрідністю колориту (темно-червоний, зелений, білий, жовтий), технікою широкого живописного мазка.
Своїм колоритом народні ікони гармоніювали з барвистими килимами, веретами, керамікою, писанками, розписом стін. Ікони вносили в інтер'єр народного житла дзвінкий колірний акцент, збагачували декоративне оздоблення.
В колекції народних ікон виділяються своєю композицією, колоритом та технікоювиконання ікони "Різдво Богородиці" і "Введення до храму" (кінець XVII - поч. XVIII ст.) (рис. 4); "Зцілення сліпонародженого" (XVIII -XIX ст.); "Деісус" (XVIII ст.); трьохчасна: "Св. Микола", "Покрова Пр. Богородиці", "Марія Магдалина" (XIX ст.); "Недріманне око" (XVIII ст.). Оригінальна за композицією ікона "Різдво Богородиці" (кінець XVII-поч. XVIII ст.), на якій частково збереглися дві композиції: "Різдво" та "Введення до храму". В ній поєднуються риси західної мистецької культури з неповторною своєрідністю і могутнім джерелом народної культури.
Сюжет "Різдво Богородиці" виник у візантійському мистецтві ще в IX ст. Його літературною основою є апокрифічні джерела - Протоєвангеліє Якова і Євангеліє від Матвія. Характерні риси цієї ікони, як і інших на цю тему,- інформативність та до певної міри побутова жанровість. Головний персонаж сюжету - Св. Анна (мати Марії) зображена в ліжку, навколо неї служниці, які за візантійським звичаєм приносять дари і миють народжену дитину. Це вже не замкнуті в собі, ізольовані від реальності, підпорядковані релігійній догмі зображення, а майже світська картина. Подібно до західних митців епохи Ренесансу, художник інтерпретує канонічний сюжет як картину, зображаючи важливу сімейну подію. Картина за своїм настроєм далека від інтимності, від сімейної ідилії. Крізь захоплюючі своєю реалістичністю образи картини тут виразно проступає обрядова церемоніальна поважність.
Прийом зображення кількох образів по горизонталі на одному полотні притаманний стилю народних майстрів центральної України, зокрема Поділля.
Як приклад - трьохчасна ікона: "Св. Микола", "Покрова Пр. Богородиці", "Марія Магдалина" (рис. 5). Подібна ікона "Св. Микола", "Покрова Пр. Богородиці", " Св. Параскева П'ятниця" зберігається в фондах Вінницького обасного художнього музею.
Рис. 5. Св. Микола, Покрова Пр. Богородиці, Марія Магдалина, ікона трьохчасна, початок XIX ст., полотно, олія.
В XVII-XVIII ст. св. Параскева, як св. Микола та св. Юрій, входить до пантеону народних святих. її образ втрачає строгу трагічність, набуває фольклорного звучання. У народній уяві св. Параскева виступала в ролі доброї мудрої господині, яка приносить в хату достаток і щасливу долю. [7]
Композиція ікони-картини на полотні "Недріманне око" утвердилась в пізньовізантійські часи XIV ст. Ця традиція на Поділлі зберігалась до початку XIX ст. Основне місце в іконі з музейної збірки (рис. 6) займає постать дитини - Христа, що спить на хресті. Довкола розкидані знаряддя його майбутніх страждань: цвяхи, молоток, різки, терновий вінок. Під зображенням зворушливий, ліричний вірш:
"Страстное ложе и смутна перина
На ней же спитъ богъ предвечна дъитина
Чудо не мало ако можетъ, спати
Которое з дітинства учится страдати".
Рис. 6. Недріманне око, кінець XVIII ст., полотно, олія.
Ця символічна композиція втратила свій теологічно-церковний зміст містичної викупної жертви, а стала образом доброї сили, готової на страждання за людське благо. Поширення тем "Недріманне око", "Пелікан", "Христос-виноградар", які розкривають християнський догмат євхаристії, зумовлене розвитком на Україні схоластичного богослов'я, полемікою з католицизмом, захопленням алегоричним й символічним засобами літературного і мистецького висловлення. [8]
Пам'ятки іконопису Поділля переважно анонімні. Поодинокі імена відомі з письмових джерел. Так на сторінках збірника "Музей Подольского церковного историко-археологического общества" вказані прізвища священика Струцинського та псаломщика Вільчинського з с. Немиринці, які на початку XIX ст. намалювали кілька ікон. [9]
Подільський народний іконопис - національне багатство. Вивчення ікон допомагає глибше збагнути те духовне підґрунтя, на яке ми спираємося у своєму прагненні до духовного відродження.
ЛІТЕРАТУРА
1. Трубецкой Е. Н. Умозрение в красках. Вопрос о смысле жизни в древнерусской религиозной жизни.- М., 1916.-С. 15,25.
2. Зримый рай Павла Флоренского // Наука и религия.-1993.- № 7.- С. 4.
3. Шевчук В. Вибрані твори.- К., 1989.- С. 317.
4. Миниатюрык Бабур-Наме.- Самарканд, 1986.- С. 18.
5. Нечуй-Левицький І. С. Твори: В 2 т.- К., 1977.- Т. 2.-С. 15.
6. Персонажи славянской мифологии.- К., 1993.- С. 132.
7. Откович В. П. Народна течія в українському живопису XVII-XVIII ст. - К., 1990.- С. 25.
8. Жолтовський П. Художнє життя на Україні в XVI-XVIII ст.- К.,1983.- С. 36.
9. Откович В. П. Народний живопис // Поділля: Іст.-етногр. дослідження.- К., 1994.- С. 463
Loading...

 
 

Цікаве