WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРелігієзнавство → Буддизм - Реферат

Буддизм - Реферат

джерелами дзул-хурал сягає індійського культу "священних тварин".
Інший обряд - найдані-хурал - присвячений пустельникам (кайданам), які возвеличенні у ранг божеств. Проводиться також восени. Лами вивішують зображення найданів - немічних, байдужих до навколишнього світу, і розповідають віруючим, що вони у минулому були мирськими людьми, але, ставши пустельниками, заслужили "спасіння". Таким чином підкреслюється небезпечність будь-якої любові до життя.
Важливу роль у становленні ламаїстського культу відіграло те, що при цьому не заперечувались, а навпаки, асимілювались буддійські культи, що побутували у відповідних народів. Найяскравішим прикладом є культ так званих обо.
Здавніх часів у монгольських і тюркських народів вшановувались окремі місцевості, які чим-небудь вирізнялися - гори, печери, береги озер. річок та ін. Вони називалися "о6о". Вшановувалися не саме ці місця, а духи, демони або божества, що нібито пов'язані з ними. Для встановлення контакту з цими надприродними істотами люди повинні були приносити Їм символічні жертви - палиці, шматки тканини, найчастіше - камені. З каменів складалися цілі купи, які згодом стали називатися обо. У ламаїзмі вони є примітивними символами святості. Складалися і двошарові обо: внизу - купа каміння, а над нею надбудовували кумирню або буддійську каплицю. Такі комбіновані святилища надзвичайно численні у країнах поширення ламаїзму, а культ, пов'язаний з ними, посів перше місце в обрядовій практиці.
Ламаїзм запозичив доламаїстські обряди, пов'язані з обо. Зокрема, поряд з епізодичними жертвоприношеннями і заклинаннями відбуваються періодичні служби. Ламаїстський обряд служби обо полягає у тому, що лама читає деякі тексти по служебнику, потім розпочинається свого роду "хресний хід" навколо обо, під час якого учасники розбризкують у повітрі молоко, чай, горілку, а те, що залишилося, випивають самі. Жертви призначаються як ламаїстським божествам, так і до ламаїстським демонам. Тексти молитов і гімнів нерідко буквально повторюють побутуючі до ламаїзму шаманські заклинання, звернені до демона даної місцевості.
Кожна ламаїстська сім'я обов'язково має вдома вівтар. Це свого роду невеликі шафи зі статуетками та іншими зображеннями буддійських божеств і демонів. Тут же, як правило, є полиця, на якій стоять чашки, призначені для жертвоприношень вином, маслом, кумисом, попільниця або свічка, квіти.
Будь-яка подія у житті ламаїста спонукає його звертатися за порадою до лами-зурхачина, тобто ворожбита-астролога. Він радить, які обряди і заклинання слід здійснити, щоб успішно перекочувати на інше місце, вдало купити домашню худобу, позбутися хвороби і т. ін. Важливу роль у ворожінні відіграє прийнятий у буддизмі індійський календар. У ньому роки називаються за найменуванням знаків зодіакального кола: миші, бика, тигра, зайця, дракона, змії, коня, вівці, мавпи, курки, собаки, свині. Кожний із знаків відповідає одному з п'яти "елементів" - дереву, вогню, землі, залізу, воді. У результаті виходять шестидесятирічні цикли, що розпочинаються від 1027 р. нашого літочислення. Місяці також відповідають знакам зодіакального кола або мають порядкові номери. Дні тижня найменуються за назвами семи світил. Лама-астролог складає для новонародженого гороскоп, у якому, враховуючи якісні особливості року народження ("вогняний дракон", "водяна курка" і т.ін.), дня і місяця появи на світ, вказує, якої і коли слід чекати небезпеки, які заклинання виголошувати, з ким може взяти шлюб тощо.
Щодо свят, які відзначають віруючі ламаїсти, то Їх небагато, проте вони надзвичайно театралізовані, супроводжуються складним ритуалом. Найвідоміші з них - Цагалган. Та кругообертання Майдані. Свято Цагалган означає "білий місяць", воно присвячене початку нового року за старим монгольським (місячним) календарем. Протягом 16 днів здійснюється чимало обрядів, присвячених "дванадцяти" чудесам Будди.
Кругообертання Майдарі, або Майдарі-хурал, - бучне свято, яке проводиться влітку у дацанах при значному зібранні віруючих. Воно повинно прискорити прихід прийдешнього Будди на землю і настання щасливого та радісного життя.
Священними ламаїсти визнають два зводи книг - Ганджур (у перекладі з тибетської - переклад одкровення; складається з 108 томів) і Данджур (у перекладі з тибетської - переклад тлумачень; складається з 225 томів). Ганджур і Данджур вшановуються як збірники ви-словлювань і повчань, які належали нібито Гаутамі та його учням. Насправді ці тексти написані тибетською мовою у XIV ст. і містять переклади Трипітаки і оригінальні твори, створені не відомими нам представниками ламаїстського духовенства.
10. Дзен-буддизм. Останнім часом у світі посилився інтерес молоді до східних культів, зокрема буддизму. Особливою популярністю користується дзен-буддизм.
Дзен (зосередження, споглядання) виник як буддійська секта ще в VI ст. у Китаї на основі махаяни. її засновником віруючі вважають самого Будду, який, зібравши учнів для проповіді, лише мовчки крутив у руках квітку. Один з учнів зрозумів зміст його мовчанки, він і став першим наставником дзен. Однак вірогідніше твердження, що головні положення дзену були сформульовані індійським монахом Бодхідхармою. З Китаю дзен проник в Корею, В'єтнам і Японію, у якій поширився найбільше.
Особливості дзен-буддизму полягають у безпосередньому "від серця до серця" передаванні вчення завдяки безпосередньому контакту з "загальною істинною мудрістю Будди", впевненості у можливість пізнати Будду внутрішнім світом людини.
Сучасні прихильники цієї секти вважають дзен різновидом психотерапії та психоаналізу, значну увагу приділяють розвитку власного емоційного стану і почуттів.
Відповідно до "класичного дзену" основна мета людини - прилучення до "космічного тіла Будди", яке в уявленні дзен-буддистів зливається зі Всесвітом. Нірвана (небуття) і сансара (чуттєвий світ) єдині. Тому немає протилежності між божественним і земним, духовним і СВІТСЬКИМ.
Шукати притулок у власних дусі і природі,- стверджують ідеологи дзен,- означає шукати притулок в істинному Будді. Слід довіритися своєму духу, і людина стане Буддою. Це. на погляд дзен-буддистів, відбувається під час раптового просвітлення, що досягається у земному житті. Поштовхом до нього може бути не лише релігійний екстаз, а й будь-яке інше сильне хвилювання.
Однією з характерних рис дзен-буддизму є крайній ірраціоналізм, що виявляється у негативному ставленні до логічного мислення, будь-яких теорій та авторитетів. Врятуватись, злитись з Буддою можливо лише з допомогою "живої інтуїції", "чистим безпосереднім досвідом". Усі логічні роздуми у дзен осуджуються настільки послідовно, що деякі наставники у минулому навіть відмовлялися від мови і спілкувалися лише умовними знаками. У деяких дзенських монастирях Японії так спілкуються і нині.
Loading...

 
 

Цікаве