WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРелігієзнавство → Чудотворна ікона Холмської Богородиці - Реферат

Чудотворна ікона Холмської Богородиці - Реферат

Голова Марії зазвичай нахилена, Ісус, у свою чергу, дивиться на матір, закинувши голову. Правою рукою він благословляє, лівою - тримає сувій, ніжки його схрещені. Подібний іконографічний тип не має усталеної дефініції. Мистецтвознавцями він називається, згідно з умовно прийнятою термінологією, "Одигітрією". Однак означена поза дитяти відтворюється в різних богородичних іконах, що не збігаються деталями (див., напр., ікону ХІІ ст., що іменується "Кікською"). А проте багатозначність образу полягає передусім саме в положенні дитяти на руці Марії. Глибоку семантику цієї іконографічної прикмети відзначають багато дослідників, зосібно М. Етінгоф, Х. Бельтінг, Е. Тсигаридас. Вони добачають у ній літургійний зміст - Богородиця в цьому випадку мислиться скинією, тобто - церквою, в якій Христос як священик творить молитву і, що знаменно, приносить самого себе в жертву. Його напівлежача поза, як підкреслює М. Етінгоф, була прообразом зображення Христа в гробі й корениться безпосередньо в іконографії образу "Христос-Недремне око". Останній тип символізує Христа-дитя як жертву (через "смерть-сон") і майбутнє його воскресіння.
Ікона, від якої можна вести "родовід" аналізованого типу богородичного зображення, була створена ще в доіконоборчі часи. Маємо на увазі одну з найбільших за розміром - образ Богоматері (висота голови Марії дорівнює 53 см), що датується VII ст. й знаходиться в Римі. Ікона частково поновлена, але на ній залишився шар ще енкаустичного малярства. Церква, якій вона належить, нині називається Франческо Романа, раніше ж вона була знана як церква Марія Нуова. Утім, Х. Бельтінг вважає, що ікона походить з церкви св. Марія Антиква. За однією з римських легенд, ця грандіозна ікона є витвором самого євангеліста Луки. Так, у путівнику по Риму 1375 р. зазначено: "Кажуть, що св. Лука написав її (Богоматірь) з дитям". Після пожежі церкви ця ікона почорніла, але нині вона розчищена й вражає виразом очей Богоматері. Таким чином, у легенді про римську ікону можна бачити джерела аналогічного переказу про Холмський образ. Де була створена римська святиня, достеменно невідомо, учені дотримуються різних версій: згідно з однією - ікона створена в самому Римі, згідно з іншою - привезена до Риму. Цілком самобутня манера письма зображення не дає певних підстав у пошуках конкретної мистецької школи.
Багато ікон ХII-XIII ст. з подібною іконографією походить із Синаю. Зокрема, XIII ст. датується добре збережений богородичний образ із монастиря св. Катерини, який за іконографією найближчий до Холмської. Г. i М. Сотіріу визначили її як "Дексіократусу". До цього кола образів слід віднести й декілька зображень, на яких Богоматір тримає напівлежаче дитя на лівій руці. Серед них - венеціанський мармуровий рельєф "Madonna del bacio" із собору Сан Марко. Це скульптурне зображення, яке Р. Ланге датував XIII ст., вочевидь перегукується з пісковиковим рельєфом, що був знайдений на території Десятинної церкви в Києві.
Останній твір істотно відрізняється від венеціанського за рівнем майстерності. Ця обставина утрудняє мотивоване датування київської знахідки; лише з достатньою мірою умовності її можна віднести до XII-XIII ст. На рельєфі відтворено інший поворот голови Марії і дитяти, але й тут чітко прочитується напівлежача поза Христа. Ще 1994 р. В. Пуцко відзначив перегук іконографій київського пісковикового рельєфу та ікони Холмської Богоматері, на той час відомої тільки за літографіями XIX ст. Проте дослідник логічно порівняв ці пам'ятки між собою та із зображенням Марії з дитям на Білгородській золотій гривні, яка була безпосереднім об'єктом його студій. Амулет він датував початком ХІІ ст.
Дійсно, мініатюрний рельєф на гривні іконографічно й стилістично знаходиться поміж іконою та київським монументальним скульптурним зображенням. До Холмської ікони він тяжіє перш за все іконографією, бо й тут Богородиця-Дексіократуса, тим паче, що на гривні повністю збережена (на відміну від скульптури) композиція. Через маленький розмір і не дуже вправний рисунок не можна певно стверджувати, що ліва ручка Христа обіймає Марію, як це вбачає В. Пуцко. На нашу думку, ручка просто піднята догори. Але, попри це, все одно іконографія зображення дуже близька до ікони Холмської Богородиці. Натомість гривна подібніша до монументального пісковикового рельєфу за фронтальною поставою голови Марії, за пропорціями голів Богородиці й Христа-дитяти, врешті - за стилістикою, зокрема за деякою узагальненістю моделювання об'ємів, що особливо вражає за такої різномасштабності обох творів.
Білгородська гривна й монументальний рельєф із території Десятинної церкви - важливі, безумовно, історичні реалії, що засвідчують розповсюдження іконографії образу Холмської Богоматері на території Києва. Більше того, ми згодні з В. Пуцком у тому, що зразком для золотого амулета мала бути виняткова пам'ятка - ікона з легендою про чудотворення й водночас унікальна пам'ятка мистецтва, пов'язана з ім'ям євангеліста Луки. І не можна виключити, що нею була саме константинопольська святиня (відома пізніше як "Холмська Богородиця"), позаяк її іконографічний Богородичний тип - рідкісний для теренів України, за винятком лише стольного граду - "матері городів руських" (як свідчать дві київські рельєфні пам'ятки). Таку ситуацію опосередковано підтверджує й волинська (холмська) легенда про київськепоходження ікони.
Опріч ікон із Синаю, відома ще ікона XII-XIII ст. з Афонського Ватопедського монастиря, на якій дитя підтримується лівою рукою Богородиці. Е. Тсигаридас, підкреслюючи її літургійно-жертовну семантику (а він семантику добачає і в схрещених ніжках Христа), пише: "Ця ікона - варіант типу Одигітрія з іконографічними елементами алюзій майбутніх пасій Хріста".
Однак, іконографія і типологія, як відомо, не підлягали у мистецтві ікони буквальному тиражуванню (у кожному списку одного типу так чи інакше виявляються ознаки різного рівня ремісничого вишколу, обдарованості майстра-виконавця, ознаки певної мистецької школи). Але саме цінне, звичайно, полягає в спробі іконописця внести в усталений і безперечний зразок-канон своє тлумачення сюжету, що спричиняється до появи інакших акцентів у образній сутності священного образу.
Незважаючи на фатальне ушкодження лику Марії на Холмській іконі, вціліле ліве око характерної видовженої мигдалеподібної форми виражає дивовижно сумну й воднораз спокійну меланхолію. Подібна неповторність погляду присутня ще хіба що в іконі Вишгородської Богоматері.
Лик дитяти, його кучерява голівка, кирпатий носик, пухкі губи типові для цілого ряду візантійських ікон XI-XIV ст. У пізніших пам'ятках іконопису Христос-дитя виглядає мудрішим, маючи високе чоло, підкреслену "складку гордія". Лик Бого-дитини, що порівняно добре зберігся, модельовано доволі узагальнено й живописно, оливкова зелень санкірі тут контрастує з яскравим рум'янцем щік.
Ікона Холмської Богоматері навіть у своєму нинішньому пошкодженому стані виразно засвідчує талант і неординарність маляра-виконавця. Його самобутність розкривається не тільки в майстерності, з якою він моделює лики (на якійсь невловимій грані між конкретністю форми та її умовністю). Іконописець підпорядкував задум твору максимально акцентованій ідеї єдності Матері та Сина, спрямувавши погляд Марії на своє Бого-дитя. Цей погляд цілковито зосереджений на Христі (у більшості Богородичних ікон Марія або звернена поглядом до глядача, або заглиблена в себе), чим підкреслена спільність долі Богородиці й Христа, виражена покірність Божій Волі. І саме в цьому, мабуть, таїться особлива містична сила образу. Легенда про константинопольське походження мистецької пам'ятки підтверджується високою фаховою школою майстра-виконавця.
Використана література
1. Волинська ікона: Дослідження та реставрація / Матеріали Х міжнар. наук. конф.: м. Луцьк, 17-19 вересня 2003 р. - Луцьк, 2003. - Вип. 10. - С. 85-113; та ін.
2. Пам'ятки сакрального мистецтва Волині на межі тисячоліть / Матеріали VII міжнар. наук. конф. з волинського іконопису: м. Луцьк, 27-28 листопада 2000 р. - Луцьк, 2000. - Вип. 7. - С. 14-22;
3. Міляєва Л. Ікона Холмської Богоматері - redivivus рhoenix - очима Якова Суші // Пам'ятки сакрального мистецтва Волині / Матеріали VIIІ міжнар. наук. конф.: м. Луцьк, 13-14 грудня 2001 р. - Луцьк, 2001. - Вип. 8. - С.45-47;
4. Сакральне мистецтво Волині / Матеріали IХ міжнар. наук. конф.: м. Луцьк, 31 жовня - 1 листопада 2002 р. - Луцьк, 2002. - Вип. 9. - С. 43-52;
5. Цитович В. Богоматір Холмська: нове явлення на початку третього тисячоліття // АНТ: Вісник археології, мистецтва, культури. - 2002. - № 7-9. - С. 8-17.
Loading...

 
 

Цікаве