WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРелігієзнавство → Католицька Сакраментологія - Реферат

Католицька Сакраментологія - Реферат


Реферат на тему:
"Католицька Сакраментологія"
?
Терміни "сакраментальний", "сакраментальність" - їх загальне значення як похідних від sacramentum стосується семи святих таїнств, але вони наголошують на матеріяльній дійсності, що стає середником Божої присутности й дії. Тому в цих термінах відчутно інакший наголос, ніж у термінах таїнственний і таїнственність, які обслуговують не тільки літургійну сферу, а й тріядологічну й сотеріологічну. Іншими словами, все, що сакраментальне, таїнственне, а в таїнственному не завжди можна пізнати, що йдеться саме про сакраментальне.
Термін сакраментальний вказує на аспекти й характеристики матеріяльного світу, який має здатність бути середником Божої присутности й дії: сакраментальною є та видима дійсність, яка скеровує нас до невидимої Божої присутности й дії. Термін таїнственний вказує на аспекти й характеристики Божої присутности й дії, які являються нам і через матеріяльні середники, і без них: таїнственною є невидимою дійсністю, яка діє через видиму.
Кількість таїнств у католиків такий же, як і в древній Церкві, тобто сім. Але загальний погляд на всі таїнства принципово відрізняється від древньоцерковного. Католики учать що таїнства є не тільки дійсними, але і діючо-рятівними і, поза залежністю від стану людини, яка їх визнає.
Православ'я ж учить, що церковні таїнства вважаються дійсними при здійсненні їх кожним канонічно правильно поставленим священиком за Церковним статутом (якщо, у крайньому випадку, водохрещення робить мирянин, воно теж вважається дійсним). Але діючо-рятівним таїнство є тільки тоді, коли людина визнає його з належним розташуванням. Так апостол Павло в Першому посланні до Коринфян попереджав про те, що коли людина причащається без міркування, без належної підготовки, то він робить це в осуд собі. (1 Корів. 11, 29)
Католики ж вважають, що у будь-якому разі - поза залежністю від того, з вірою чи без віри підходить людина до сприйняття таїнства, - воно є діючим.
При такому підході таїнства починають розглядатися як деякі магічні обряди. Тобто якщо правильно поставлений священнослужитель правильно прочитає покладені слова, якщо є той, над ким цей обряд відбувається, і є всі зовнішні атрибути, необхідні для його здійснення (вода для водохрещення, хліб і вино для Евхаристії), та наявність цих формальних елементів є достатнім для того, щоб таїнство виявилося рятівно-діючим.
Таїнство водохрещення
У Православній Церкві формула водохрещення така: "Похрещується раб Божий (ім'я) в ім'я Батька, амінь. І Сина, амінь. І Святого Духа, амінь". У католиків же відбувається перенос уваги на фігуру здійснюючого таїнство. Католицький священик говорить: "Я похрещую тебе в ім'я Батька, і Сина, і Святого Духа, амінь ". У католиків із середніх століть введене обливальне чи окроплювальне водохрещення. Сьогодні говорити про це як про відмінність, тому що й у нас за останнє сторіччя багато дорослих і дітей були хрещені в такий спосіб. Але в нашій країні умови життя були такі, що Церква була змушена допускати водохрещення обливанням чи кропленням. У крайній ситуації таке водохрещення допускалося і древньою Церквою - якщо треба було вибирати: хрестити людину обливанням чи не хрестити зовсім. Католики ж у середні століття не були спонукувані до цього ніякими ґрунтовними неминучими причинами. У нашій країні хоча і був тимчасовий відхід, але зараз намагаються по можливості повернутися у відношенні дорослих - і це є вже в багатьох храмах - до практики водохрещення зануренням, як це і було в древній Церкві, у той час як католики як і раніше принципово вважають достатнім обливальне чи навіть тільки окроплювальне водохрещення.
Таїнство миропомазання
У Католицькій церкві це таїнство називається конфірмацією. Відбувається воно, на відміну від Православної Церкви, як правило, єпископом. Це відмінність не така вже істотно, адже й у православних священик помазує миром, що освячено архієреєм. У практиці Православної Церкви миро раз у два роки освячує Патріарх, потім воно розподіляється по єпархіях і по приходах (тобто єпископ у такий спосіб частину своїх повноважень доручає священику). А в католиків сам єпископ робить це таїнство через покладання рук. Істотною відмінністю є те, що конфірмація відбувається над дитиною не відразу після водохрещення, а лише по досягненні підліткового віку. У різних країнах і в різні століття вік конфірмації коливався від семи до дванадцяти років. Чим керуються католики, відсуваючи миропомазання - конфірмацію - від водохрещення? Вони учать так. Якщо дитина хрещена, то вона звільнена від провини першорідного гріха. Дитина особистих гріхів не має. Якщо вона і вмре, то все рівно буде врятована і сподобиться кращої долі, тому нема рації викладати йому інші таїнства до досягнення підліткового віку. Це чисто зовнішній, раціоналістичний підхід, при якому ігнорується благодатна дія таїнств.
Таїнство Євхаристії
Найбільше відступів від древньо-церковної практики в католиків у таїнстві Євхаристії. По-перше, дитину до конфірмації не причащають. По-друге, причащання мирян відбувається тільки під видом хліба. Хліб для Євхаристії вживається прісним.
Практика причащання мирян тільки хлібом виникла в середні століття з розумінь санітарно-гігієнічних. У той час Європу часто відвідували хвороби, які забирали до чверті населення. Як один зі способів боротьби із заразою і було введено причащання мирян тільки під одним видом, коли кожному з тих, хто причащається, дається так звана облатка - шматочок прісного хліба. У цьому проявилося невір'я в силу таїнства, що зціляє не тільки духовні, але і тілесні недуги, недостатня віра в силу Тіла і Крові Рятівника. Це відбулося вже після відділення католицтва від Всесвітньої Церкви, коли багато чого в церковному житті католиків стало приходити у занепад. Моментом перекладання Святих Дарунків у католиків вважаються установлюючі слова Христа Рятівника: "Прийміть, їжте, це є Тіло Моє...", а не молитва призивання Святого Духа, як у Православній Церкві. Епіклеза (призивання Духа Святого) є в древніх літургічних текстах і звичайно ж у літургіях святого Іоанна Златоуста і святого Василя Великого. У католицькій месі цієї молитви немає. У цьому виявляється розходження богословського підходу. Для католиків головне - проголошення формули, навіть якщо в ролі цієї формули виступають слова Христа Рятівника. Головне в Православній літургії - це молитва про те, щоб чудо вчинилося, щоб Дух Святий прийшов і подав те, що було хлібом і вином, у Тіло і Кров Христа Рятівника.
Таїнство шлюбу
Перша відмінність полягає в тому, що здійснювачам шлюбу в Католицькій церкві визнаються самі молоді, а не священик. Шлюб і в них відбувається в храмі, перед вівтарем. Священик дає нареченому і нареченій кільця. Але священик потрібний лише для визнання канонічної законності
Loading...

 
 

Цікаве