WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРелігієзнавство → Ранній протестантизм в Україні (лютеранство, чеське братство, кальвінізм) - Реферат

Ранній протестантизм в Україні (лютеранство, чеське братство, кальвінізм) - Реферат

питання обговорювалися і на синоді в Орлі (1644), про який Коменський згадує: "Князь Януш Радзивілл запросив до себе в Орлу наших братів з усіх провінцій, щоб домовитися про спільні дії… я також був тут з моїми братами" [18].
Відомо, що у своїй культурній та суспільній діяльності Ян Амос Коменський неабияке місце відводив Україні. Це привернуло увагу багатьох дослідників. Деякі з них відзначають політичний авторитет чеськобратського діяча, близьке знайомство з багатьма тогочасними європейськими політиками, а тому його активну участь у дипломатичних зносинах Богдана Хмельницького з шведським королем та угорським князем під час Визвольної війни українського народу [19]. Так, в середині ХVII ст. Коменський жваво листується з протестантськими володарями Європи, обговорює з ними ситуацію в Україні, дає позитивні характеристики діям українського козацького війська, сумує з приводу його поразок і радіє з перемог. Інформуючи своїх адресатів щодо подій в Україні та перебуваючи морально на боці повсталого народу, Коменський дає чимало порад щодо здійснення тих чи інших політичних акцій. Ця діяльність, як вважають деякі автори, була пов'язана із зверненням Богдана Хмельницького (2 липня 1649 р.) до Георгія Ракоці I щодо активізації участі дому Радзивіллів й усіх протестантських сил Польщі і Литви у війні проти польського короля Яна Казимира [20].
Звертають увагу дослідники і на безпосередню участь Коменського у налагодженні шкільної освіти в Східній Європі, зокрема в українських землях [21]. Його зусиллями піднесено чеськобратську школу у Лешні на рівень вищого навчального закладу європейського зразка, який зіграв суттєву роль у розвитку української школи. Особливою заслугою Коменського є його організаційно-педагогічна діяльність у закарпатському містечку Шарош-Потоці. Приїхавши сюди у 1650 р. на запрошення князя Ракоці, чеський мислитель протягом чотирьох років створює на базі місцевої лютеранської школи відому кальвіністську академію, котра у другій половині ХVII ст. була головним протестантським закладом у реґіоні. Тут проживало чимало українців, з якими Коменський підтримував особисті стосунки, про що згадує у творі "Щастя народу" (Шарош-Поток,1654) [22]. У цьому ж році відбулася його зустріч з українським письменником-полемістом Михайлом Андреллою, що довідуємося з документа, знайденого А.Ротом в архіві Мукачевської єпархії. Йдеться про рукописи Андрелли, де він згадує поїздку у Сухий Потік і бесіди з Коменським про розвиток шкіл у Закарпатті [23].
Значний інтерес багатьох дослідників викликає науково-педагогічна спадщина Коменського та її вплив на розвиток культури в Україні [24]. Відомо, що під час перебування у Лешні мислитель написав значну частину своїх найвідоміших творів: основний зміст філософсько-етичного трактату "Велика дидактика", більшість розділів "Пансофії" (зведена праця про усі нагромаджені людством знання), збірку релігійно-етичних проповідей "Лабіринт душі й рай серця", підручник "Відкриті двері мов", ілюстрований буквар "Світ у малюнках". У Шарош-Потоці Коменський пише новаторські педагогічні твори: "Про культуру природних дарувань", "Правила поведінки дітей", "Закони добре організованої школи", "Новітній метод мов", "Школа-гра" та ін. Чимало цих праць відомі в Україні вже з середини ХVII ст. Так, у передмові одного з видань Львівського братства ("Таблиця невидимая сердця чловечаго", 1666) знаходимо ті ж ідеї та образні порівняння, котрі висловлює чеський мислитель у трактаті "Жива друкарня" (1657). "Світ в малюнках", більш відомий українському читачеві під назвою "Коменіуш", неодноразово перевидавали в Україні, він користувався особливою популярністю. Це стосується й "Постилли" Коменського, примірник якої знайшов Ів.Франко, оцінивши її як "найкращу чеську книгу того роду,... переховану у одній священничій сім'ї від давніх давен" [25].
Залишив Ян Амос Коменський кілька історичних праць. З його хроніки "Історія переслідувань Церкви Богемської" (Лейден, 1648) дізнаємося про діяльність гуситів та чеських братів у Східній Європі й на теренах Речі Посполитої. Найбільшу цікавість викликають ті сторінки твору, де згадується про таборитів у Молдавії, анабаптистів у Чехії та Моравії. Читаємо у хроніці про перебування в громадах чеських братів вихідців з України: наприклад, про Мартінуса з Подолії, Георгія Балтазара-русина, Іоанна Подільського. Пише Коменський і про свою симпатію до Абрахама Сенюти з Кобиліна, який надавав моральну і матеріальну допомогу чеським братам [26].
Як засвідчують історичні документи, в Литві чеським братам патронував Ян Кротовський, в Малопольщі - Рафал Лещинський, на українсько-білоруському пограниччі - Микола Глібович. Знаходимо згадки про існування громад чеських братів і в Україні. У волинському Берестечку під опікою Єжи Лещинського діяла громада, яку очолював на початку ХVII ст. пастор Ян Турновський, брат Теофіла, поет, педагог, доктор теології Маґдебурзької академії [27]. Існували громади у Влодаві та Венгрові (тут був пастором і помер один з чотирьох братів Венгерських - Войцех). Серед активних діячів чеського братства був також Єжи Ераст, уродженець Межибіжжя на Поділлі, та Войцех Максим з Вишні, колишній ксьондз "на Русі" [28]. Після чергової хвилі переслідувань протестантів в Чехії і Моравії на початку ХVII ст. в Галичину приїздить відомий діяч чеського братства, сподвижник Коменського у його педагогічній діяльності Ян Фікар, а під Львовом, у Дублянах, оселяється Павло Крокочинський. Як засвідчує лист чеського брата Кароля з Жеротина (датований 1668 роком), в середині ХVII ст. в західноукраїнських землях мешкало ще чимало чеських еміґрантів-братчиків. Існували їхні громади й у Закарпатті: наприклад, у Бенатці, що неподалік Бардієва, на українсько-словацькому кордоні [29].
В основу вчення чеських братів покладені ідеї Яна Гуса і Петра Хельчицького (бл. 1390-1430) - утопічного ранньобуржуазного мислителя, котрий одним із перших обґрунтував догмат про непротивлення всім видам насильства (трактат "Про духовну боротьбу"). Хельчицький відомий також як критик станового поділу й автор програми соціальної перебудови на основі рівності, єдності та братерської любові всіх членів суспільства. Одним із перших Хельчицький висунув також принцип відокремлення церкви від держави, тобто, по суті, сформулював ідею світської держави. Однак влада не вільна від морального закону, встановленого Богом для всіх без винятку людей: "…світська влада… добра, якщо Бог через неї виявляє те, що Він визнає за благо. Коли ж вона служить знаряддям злих людей, тоді я не можу її похвалити. Я визнаю, що світська влада керує світом і влаштовує його у справах часових і земних і тому потрібна світові". Щодо релігійної віри, то вонаповинна бути результатом добровільного й усвідомленого вибору людей. Тому будь-які переслідування за віру суперечать Божим настановам: "Викликати в людині любов до Бога неможливо примусовими засобами: вона заснована на свобідній волі людини і породжується Словом Божим" [30]. Релігійну громаду Хельчицький розглядав як міні-модель ідеального суспільства, побудованого на демократичних засадах
Loading...

 
 

Цікаве