WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРелігієзнавство → Лютеранство і кальвінізм першої половини ХХ ст. формування української протестантської церкви (пошукова робота) - Реферат

Лютеранство і кальвінізм першої половини ХХ ст. формування української протестантської церкви (пошукова робота) - Реферат

принципів кальвіністського вчення, насамперед, догмату про передвизначення*. Не маючи власного розробленого вчення, використовував готові зарубіжні, переважно швейцарські символи віри, теологічні твори. Однак, на відміну від кальвінізму в Україні у XVI-XVII ст., Союз одразу подбав про переклад цієї літератури українською мовою для селян, робітників та міщан, які переважали у його складі. Провідні діячі Союзу здійснили також переклади уривків з праці Ж.Кальвіна "Настанова в християнській вірі" під назвою "Інституція, або навчання християнської релігії" (автор перекладу - Юліан Шульга), Гейдельберзького катехизису (група перекладачів) та Малого катехизису (що "творить вступ до Гейдельберзького катехізму"34). Праці вийшли у Коломиї в середині 30-х років.
Особам з початковою і середньою освітою пропонували літературу, що становила власний ориґінальний доробок українських кальвіністів. Йдеться, передусім про популярні брошури, так би мовити полегшеного змісту, невеличкі за обсягом, кустарно оформлені. (Загалом Союз мав досить обмежені видавничі можливості. Його найбільші видання, наприклад, вийшли з друкарні Наукового товариства ім.Шевченка у Львові). Упродовж 1933-1938 років літературний відділ об'єднання, що складався з двох редакцій - у Коломиї та Львові, випустив серію брошур місцевих авторів. Це, зокрема, твори Зенона Бичинського "Ян Гус", "Мартін Лютер", "Історія і суть протестантизму", Олекси Нижанковського "Кілька уваг про євангельську церкву", Лонгина Цегельського "Звідки взялася і що то є євангельська віра?", Леоніда Крисюка "Правда про сучасний український євангельсько-реформований рух", "Чому я покинув православ'я" тощо. Чимало видань підготувало також Українське євангельське об'єднання у Північній Америці для розповсюдження між українцями у діаспорі та на рідних землях. Як засвідчують протоколи звіту діяльності СУЄР за 1936 р., річні витрати його літературного відділу становили 1 тис. 812 злотих35.
У культовій практиці Союз українських євангельсько-реформованих громад дотримувався загальнопротестантського канону. Його члени сповідували обрядихрещення ("яким приймається людина в церков, уживаючи води на знак і сповідання ними гріхів і віри в Ісуса Христа") та євхаристії ("Господня Вечеря є Тайною подавання та принимання хліба і вина на памятку смерти Христової в жертву за нас"36). Однак, на відміну від пізньопротестантських течій, кальвіністи визнавали хрещення не тільки дорослих, а й дітей і не обов'язково через повне занурення у воду. "Хрещення уділяється дітям, коли їх родичі суть є християнами. Хрещення в Пресвитерській церкві уділяється звичайно у формі зливання води на голову принимаючого хрещення". І якщо цей елемент поєднував кальвіністів з лютеранами, то характер їхніх богослужінь, значно простіший, ніж у лютеранстві, був наближений до баптистських зборів. "Пресвитерська церква не приписує ні священикові, ні парохії жодних сталих форм своїми законами і не вимагає від них правил Богослуження". Останнє, здебільшого, передбачало читання проповіді, зголошування індивідуальної і спільної молитви, колективний спів. А ще "при кождім Богослуженню збираються добровільні грошеві жертви, яко річ вдячності за Божі дари і обовязку для підтримання Божого дому... і для ширення Царства Божого на світі"37.
Важливу роль у пропаґанді церковного життя і культу виконували періодичні видання. Найбільший тираж (1 тис.примірників) мав часопис "Віра і Наука". Він виходив у Коломиї у 1926-1939 роках з місячним додатком "Приятель дітей"; тут же видавали місячник "Сіяч". У Львові впродовж 1927-1935 років друкували журнал "Українська Реформація" (заборонений польською владою).
Аналіз змісту періодичних видань українських кальвіністів дає, насамперед, уявлення про їхнє ставлення до політики, розкриває зміст соціально-етичного вчення. За усталеною протестантською традицією, керівництво Союзу офіційно проголосило невтручання церкви у політичне життя. Однак вагоме місце в пропаґанді об'єднання посідала проблема свободи совісті. Це спричинило широку пропаґанду ідеї відокремлення церкви від держави. За умов державного статусу римсько-католицької церкви і сильних позицій уніатства (у Галичині) та православ'я (на Волині) така пропаґанда об'єктивно стосувалася політичних інтересів тих чи інших партій, певних урядових та громадських кіл.
Вимоги Союзу щодо свободи совісті були викладені в розгорнутій програмі. Ось лише деякі витяги з неї: "... всі ті функції, які тепер держава накладає на державні церкви, повинні бути знесені.., школи мають бути звільнені від "катехитів", а релігійне виховання дітей має провадитися кожним віросповіданням приватно. В державнім урядованню духовенство не має брати участи як репрезентанти Церкви, а як приватні громадяне. Окремі привілеї як і так зване "церковне право" мають бути знесені, а церковні організації... мають бути під таким світським правом, що і всілякі світські товариства і організації... Держава не має підтримувати віросповідні організації грошевими додатками... Не маючи державного попертя, полишена сама собі, Церква Христова очищається від усіх тих, що шукають в ній маєтку і слави. Лиш ті люде, що шукають правди Божої, позістануть в Церкві"38. Отже, перед нами цілком демократична та антиклерикальна модель розв'язання релігійного питання.
Однак поступово віросповідні вимоги кальвіністів все більше наповнюються політичними гаслами, а керівники Союзу переступають межу нейтралітету. На сторінках часопису "Віра і Наука", наприклад, починають пропаґувати ідеї певних політичних партій, що діяли у Західній Україні, віруючих закликають до їх підтримки. Ті партії, що не висували вимогу відокремлення церкви від держави, гостро критикували. "Ми, євангелики, одні в Христі, але в туземнім життю до різних політичних партій належимо.., кожний із нас хай добре роздивиться, чи його партія має в своїй програмі відокремлення Церкви від держави"39. Залежно від цього у читача формувались певні політичні симпатії, заохочення чи, навпаки, заперечення його участі у виборчих кампаніях, різних громадянських акціях.
Політичною позицією українських кальвіністів можна вважати і той факт, що членам громад не забороняли брати участь у діяльності партій, рухів, громадських організацій, навіть у національно-визвольному процесі. В цьому, до речі, полягає суттєва відмінність реформатів і лютеран від прихильників пізньопротестантських течій. Серед членів українських реформатських громад були бійці УГА, УПА, січові стрільці, у тому числі й командири, наприклад, Клим Степанів, колишній старшина Української Галицької Армії. Віруюча молодь активно співпрацювала з пластунським рухом; пастор Т.Довгалюк
Loading...

 
 

Цікаве