WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРелігієзнавство → Мiсце протестантизму в нацiонально-культурному русi XVI - першої половини XVII ст. (шкільництво, книгодрукування, розвиток мови) (пошукова робота) - Реферат

Мiсце протестантизму в нацiонально-культурному русi XVI - першої половини XVII ст. (шкільництво, книгодрукування, розвиток мови) (пошукова робота) - Реферат

латинських текстiв Вергiлiя, Гомера, Iустина та латинського "Катехизису" Жана Кальвiна. Учні вивчали також дiалектику, риторику на основi творiв Ціцерона. Грецьку мову викладали за граматиками i творами Ксенофонта, Лукiана, Демосфена, а також за грецьким катехизисом, виданим Робертом Стефаном. Чiльне мiсце у навчальнiй програмi посiдало оволодiння майстернiстю проповiдi та проведення обряду. Реформатськi школи "давали значно вищий розумовий розвиток, нiж католицькi школи того часу, яких до того ж було небагато"5.
Безпосередньо в українських землях також iснувало чимало кальвiнiстських закладiв. Найперший з них - школа у Ланцутi, вiдкрита ще у 1550 р. (за 26 рокiв до Острозької школи, вiдомої як академiя). Заснував її володар мiстечка Христофор Пiлецький, котрий разом зi С.Стадницьким, С.Дрогоєвським i М.Житном належав до пiонерiв протестантського руху в Галичинi. Спочатку заклад був нижчого ступеня (дво-трикласний), та з 1578 р., при синовi володаря Станіславi, переходить у вищий. У цей перiод ректором школи став Андрiй Перштайн. Заклад у Ланцутi проiснував до 1629 р., коли мiстечко перейшло у володiння католика Станiслава Любомирецького.
Велику кальвiнiстську школу вiдкрив Станiслав Стадницький у Дубецьку в Галичинi. Дата її заснування невiдома, однак вже 1560 року тут налiчувалось 300 шляхетських дiтей i п'ять викладачiв. На думку С.Творека, вiдкриття школи можна вiднести до 1554 року6. У 1558 р., коли сюди прибув Франциск Станкар для роботи над її новою програмою, школа вже дiяла. Приїзд iталiйського гуманiста та групи його однодумцiв, серед котрих були випускники навчального центру в Пiнчувi та його колишнiй ректор Григорiй Оршак, сприяв піднесенню наукового рівня школи. Сюди прибувала молодь не лише з Галичини, а й усiєї Малопольщi. З викладачами школи, передусiм її ректором Оршаком (вiдомим вже на той час лiтератором i вченим, знавцем латинської, грецької та давньоєврейської мов, випускником i доцентом Кракiвського унiверситету, автором постилли, польськомовного перекладу Псалмiв Давидових) спiвпрацювали Андрiй Тржецеський, Станiслав Сарницький, Станiслав Орiховський-Роксолан (який, до речi, вiддав на навчання в цю школу сина). Серед випускникiв дубецького закладу був вiдомий фiлософ-арiстотелiст, уродженець Львова Христофор Пшехадка (на прізвисько Парипатетик). Однак проiснувала школа недовго. Пiсля переходу Григорiя Оршака до партiї антитринiтарiїв, загострення суперечок у кальвiнiстському середовищi i смертi патрона вона закрилася.
У Панiвцях (на Подiллi, у мiстечку брацлавського воєводи Яна Потоцького) 1590 року засновано кальвiнiстську школу (вiдома ще як академiя), що проiснувала до 1611 р. На початку XVII ст. її ректором став Балтазар Панкратiус Палятин, конректором (проректором) - Ян Маюс, вчителями - Якiв Мiлiтiус, Самуель Пелзель. Перелiк навчальних предметiв (а це, крiм семи вiльних наук, ще фiлософiя, теологiя i право) засвiдчує вищий ступiнь школи. В нiй iснувала своєрiдна спецiалiзацiя: учнi, якi готували себе до церковної служби, пiсля катехитичного класу переходили у теологiчний; хто прагнув продовжувати освiту за кордоном, навчався переважно у класах фiлософiї та права7. До свого переїзду у Литву в школi працювали Андрiй Добрянський та Ян Зiгровський. На початку XVII cт. школа дiяла вже як культурно-освiтнiй центр. При нiй вiдкрилася друкарня, що випускала антикатолицькi памфлети. Був створений осередок лiтераторiв, куди ввiйшли Петро Лазарович з Верушова, диякон мiсцевого збору, проповiдник Ян Кшикавський, студент школи Лука Вандловський (брат Андрiя Добрянського), котрий працював тут над перекладом Послань апостолів.
У 1611 р. закрилася кальвiнiстська школа у Краснобродi (спочатку - власнiсть родини Лещинських, потiм Яна Потоцького, пiсля смертi якого син Станiслав на мiсцi закладу влаштував конюшню). Скiльки рокiв iснувала школа - невiдомо, але, ймовiрно, тривалий час, бо збереглися iмена цiлої групи ректорiв: насамперед, вiдомого у XVI ст. фiлолога, знавця Цiцерона i грецької мови Матвiя Белоблоцького, а також Франциска Парула, Якова Мiлiуса, Христофора Якубеша, Мельхiора Россiжа. Ректором краснобродського закладу був i Станiслав Заянчкович (або Заянчковський, син Iвана, ректора школи у Верушовi), який отримав освiту в Торунi, потiм за кордоном (подорожуючи Нiмеччиною i Голландiєю разом з Миколою Добрянським, братом Андрiя). У 50-х роках Заянчкович став пастором у Лiщинах Житомирського повiту.
До початку XVII cт. діяла школа в Туробинi, заснована Андрiєм Гуркою (її опiкуни - вiдомi протестантські дiячi Ян Козьмiнчик та Станiслав Гурка). Першим ректором школи був доктор медицини Валентин Гослiцiй, його 1580 року змiнює на посадi Войцех з Калiша (або Калiш), який у цей час повернувся з навчання зi Страсбурґу. I хоча у 1588 р. володарем Туробина став католик Ян Замойський, школа залишається ще певний час протестантською. Її останнiм ректором був Станiслав Петрiцiй з Верушова - знавець давньоримської лiтератури i латини, перекладач творiв Катона Старшого. У 1599 р. Петрiцiй переїздить у Коцьк, де також дiяла кальвiнiстська школа. Вiдтодi, фактично, вiдомостей про ректорiв чи вчителiв туробинського закладу не знаходимо. Щодо школи у Коцьку, яку заснував каштелян радомський Андрiй Фiрлей, то серед її вчителiв найбiльш вiдомi iсторик Данiєль Нейгебан, Войцех Пiльцем, Самуель Лiборцен, Мартiн Крупалiн, Стефан Светлицький8.
1593 року вiдкрилася школа у Криловi (на Побужжi), у приватному мiстечку Миколая Остророга, який тодi повернувся з Європи, де навчався у Вiттенберзi i Страсбурзi (був учнем нiмецького гуманiста, вiдомого вченого-педагога I.Штурма), потiм в Англiї, Францiї, Iталiї. В Альтдорфi (Голландiя) впродовж року виконував обов'язки ректора унiверситету. В перiод його ректорування там навчалася група студентiв з Малопольщi, зокрема чеський брат Ян Йонас, один з ректорiв кальвiнiстської школи у Вiльні. Програма навчального закладу у Криловi, яку розробив Остророг, була побудована на передових європейських засадах i передбачала п'ятикласний курс навчання. Першим ректором школи (її також iнодi називали академiєю) став Матвiй Белоблоцький, потiм (у 1597, а пiсля перерви - у 1602-1603 роках) Балтазар Крозневицький, вiдомий кальвiнiстський освiтнiй дiяч, лiтератор, вчений (у 1598-1601 роках був учнем кiлькох закордонних унiверситетiв, отримавши звання доктора теологiї, професора права; автор кiлькох фундаментальних праць з фiлософiї). В 1609 р. ректором школи обирається Ян Музонiй, колишнiй ректор чеськобратської Лешнiвської школи. Останнiм ректором (з 1611 р.) був вiдомий уже Балтазар Панкратiус Палятин, також випускник кiлькох зарубiжних унiверситетiв, автор полемiчних творiв. Iснувала школа у Криловi до 1635 р.9.
Чiльне мiсце серед кальвiнiстських навчальних закладiв України посiдала середня школа у Бучавi (Люблiнське воєводство). Її заснував 1560 року патронмiсцевого збору Андрiй Мишковський. Ректором школи у 1566 р. став нiмецький анабаптист Петро Пулхранiн, конректором - Ян Соколовський, викладачем - бакалавр, колишнiй домашнiй вчитель у родинi Сененських Мартін з Любліна (прiзвище не збереглося). Кiлькiсть учнiв тут доходила до 80 осiб - як
Loading...

 
 

Цікаве