WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРелігієзнавство → Релігії в Україні - Реферат

Релігії в Україні - Реферат


Реферат з релігієзнавства
Релігії в Україні
1. Україна як полірелігійна країна. Особливість географічного розміщення релігійних центрів та кількості прихильників різних релігій. Релігійна терпимість.
2. Дохристиянські вірування. Впровадження християнства. Релігійний синкретизм під час та задовго після впровадження християнства. Язичництво наших днів.
3. Католики західного та східного обряду (Українська Греко-Католицька Церква, Римо-Католицька Церква в Україні, Вірменська Католицька Церква).
4. Характеристика православних конфесій на Україні (дохалкедонських та орієнтальних).
5. Характеристика протестантських течій на Україні.
6. Характеристика виникнення, розвитку і діяльності на Україні інших пізніх національних та світових релігій (іудаїзм, буддистські і мусульманські громади)
1. Україна як полірелігійна країна. Особливість географічного розміщення релігійних центрів та кількості прихильників різних релігій. Релігійна терпимість.
Багату духовність українського народу складає також релігійний світогляд. Без перебільшення можна сказати, що населення нашої землі в усі часи особливу увагу приділяло релігійним питанням і наділене було духовними прагннями пошуку істини. Географічне розташування України у точці зустрічі Азії та Європи, призвело до зустрічі мусульманського Сходу і християнського Заходу, східного православ'я та захіного католицизму. Крім того, в силу історичних причин, а саме панування чужих народів (урядів, політичних сил) протягом сотень років над українськими землями та українським народом, призвело до виникнення великої кількості релігій на теренах України, оскільки кожен народ намагався насадити свої вірування або спричиняв переселення на Україну представників інших народів, які зі собою привозили і свою релігію. Україна - багатонаціональна держава, а відповідно - полірелігійна.
Найбільша релігійна активність припадає на західні області України, зокрема Львівську, Закарпатську, Івано-Франківську, Тернопільську, Чернівецьку. Тут зареєстрована найбільша кількість релігійних організацій. Досить активними є Волинська, Рівненська, Хмельницька, Київська, Вінницька області, і найменш активними є Дніпропетровська, Полтавська та Харківська області. У всіх решта проявляється помірна активність.
Більше 97% зареєстрованих на сьогодні релігійних громад в Україні є християнськими. Приблизно половина з них є православної традиції. Решту майже порівну поділяють католики та протестанти. До категорії "традиційних" (за неофіційною термінологією) Церков належать православні церкви, Українська Греко-Католицька та Римо-Католицька Церкви, вірменські громади, такими можна вважати деякі протестантські конфесії - лютеран, баптистів, п'ятидесятників.
Православні церкви:
" Українська Православна Церква (в юрисдикції Московського Патріархату) - УПЦ (МП) (найбільша кількість її віруючих проживає в Чернігівській, Сумській, Полтавській і Хмельницькій областях).
" Українська Православна Церква Київського Патріархату - УПЦ КП (Івано-Франківська, Рівненська і Київська області);
" Українська Автокефальна Православна Церква - УАПЦ (Львівська і Тернопільська обл.)
Сьогодні в Україні існують три конфесії Католицької Церкви:
" Українська Греко-Католицька Церква - УГКЦ (Львівська, Івано-Франківська обл.)
" Римо-Католицька Церква в Україні - РКЦ (Житомирська, Хмельницька, Вінницька з центром у Житомері і Кам'янець-Подільському)
" Вірменська Католицька Церква - ВКЦ
В Україні представлена також одна з "дохалкедонських" Церков - Вірменська Апостольська Церква - ВАЦ
Частина вірних-християн належить до протестантських Церков.
В Україні проживають також представники юдейства та мусульманства.
Наприкінці 80-х рр. ХХ ст. в Україні з'являються неоязичницькі громади. Динамічно зростає кількість спільнот інших релігійних та релігійно-філософських течій (буддизм), зокрема нетрадиційних та новітніх релігійних рухів, деструктивних сект.
Попри все, слід зауважити, що незважаючи на таку "кашу" релігійних утворень в Україні, за вийнятком деяких міжконфесійних конфліктів (як правило в них виступають ініціаторами православні церкви), тут вцілому вживаються протилежні та взаємозаперечні або конруруючі релігії, більше того, такого релігійного піднесення як на Україні, такої кількості практикуючих віруюючих, немає ні в одній з країн Європи та Америки (незважаючи на те, що більшість з них декларують себе християнськими).
2. Дохристиянські вірування. Впровадження християнства. Релігійний синкретизм під час та задовго після впровадження християнства.
Водяні культи. Це насамперед молитви біля води, жертвоприношення. В жертву приносили квіти, рослини, домашніх птахів. Слов'яни вважали воду стихією, з якої утворився світ і тому поклонялися їй. Поклоніння воді повинно було рятувати від засухи, крім того, люди очищалися водою як святою стихією. Водоймища населяли різними божествами - морянами, водяними, русалками. Обожнювалися жівночі водяні істоти - берегині.
Водяним істотам присвячувались свята. Літнє свято з 6 на 7 липня відбувалось біля води - річок, озер, прудів - на честь Купала - бога земних плодів, урожаю, добробуту.
Культ Сонця. Культ сонця поширений у слов'ян з давніх давен. Є думка, що навіть ім'я слов'ян походить від Сонця, тобто вказує на давній міф про походження слов'ян від Сонця.
Даждьбог - один з головних богів язичницької Русі. Під цим іменем обожнювалося сонце. Назва Даждьбог походить від давнього - дождь - дати, тобто дай-бог, бог, який дає життя.
Давні слов'яни уявляли сонце небесним вогнем, колесом, від якого залежить життя. Про сонце говорили як про живу істоту. Жреці волхви та інші служителі культу виступали від його імні. Йому присвячувались свята Івана Купала, Коляди, проводів зими. Різні племена Сонце називали по-своєму - Даждьбог, Ярило, Купало, Коляда, Троян.
Свято на честь Купали святкувалось на початку жнив. Йому приносили жертви біляозер та інших водоймищ в ім'я земних плодів. Інколи приносили у жертву людей, топили їх у воді. Залишком цього жорстокого обряду є поливання людей водою під час свята, яке пізніше стало називатись Іваном Купалою.
Свято на честь Коляди святкували 24 грудня у вигляді забав з піснями, вч яких оспівувався Коляда. Під час свята здійснювувся аграрно-магічний обряд, суть якого у закликанні врожаю. Люди на чолі з жерцями ходили, прославляли Коляду, збирали приношення для загальної жертви Сонцю, посипали зерном, водили козу, коня, ведмедя, співали величальних пісень господарю, славили його працю. Ці пісні називалися колядками. Взагалі в словах Коляда, колядки - слов'янський корінь - коло (колесо, сонце), а колядувати означало збирати пожертви богам. Після прийняття християнства свято Коляди злилося з Різдвом Христовим.
Святкування Нового року нашими предками припадало на початкові дні весни - березень. Це було свято весни, Сонця, воскресіння природи. Саме тоді, після тривалої зимипробуджується природа, і це здавна святкувалося веснянками-гаївками, веселко народних містерій, різноманітними забавами.
Культ вогню. Сварог. В давні часи, ще до формування Київської Русі, у часи Кия, богом
Loading...

 
 

Цікаве