WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРелігієзнавство → Іслам: витоки, періоди становлення, течії, секти - Реферат

Іслам: витоки, періоди становлення, течії, секти - Реферат

двобічному єднанні з Аллахом, виявах загальної покірності Аллахові. Іншою рисою - є ідея радісного підкорення закону, відведення розуму людини службової ролі. Іслам також вимагає від мусульман беззастережного виконання коранічних моральних норм, згідно з якими вони повинні стежити за своєю поведінкою не тому, що це розумно і гуманно, а тому, що цього вимагає Коран.
Поряд з цим в етиці ісламу зафіксовані і загальнолюдські цінності - бути справедливим, віддавати добром за добро, допомагати бідним. Коран закликає людину працювати, оскільки саме завдяки цьому вона забезпечить собі небесне царство. Людина повинна бути скромною і терпеливо, мужньо переносити всі незгоди цього світу.
Іслам має "п'ять стовпів", п'ять головних засад:
1. "немає Бога, крім Аллаха";
2. "і Мухамед - пророк Його"
3. намаз - щоденна п'ятикратна молитва;
4. обов'язковий піст у місяць рамадан та оплата милостині бідним (згодом це перетворилося в державний податок);
5. хадж - обов'язкове паломництво в певний місяць до Мекки.
Немала роль в ісламі відводиться молитві. Молитва супроводжується певним комплексом молитовних поз та поклонів. Як правило молитва здійснюється арабською мовою, навіть тоді, коли мусульманин не араб і не розуміє тексту молитви. При цьому той, хто молиться має бути поверненим до Мекки з її храмом (Кааба).
Близько до стовпів ісламу підходить джихад, який має декілька видів: джихад серця (боротьба з власними недоліками, хибами), джихад язика (дозвіл схвального і заборона осуджуваного), джихад меча (або газават, озброєна боротьба з невірними).
Вчення про створення.
Згідно з Кораном, Аллах створив світ за шість днів. В останній день була створена перша людина - Адам, а з його ребра - Єва. Тварини були створені з води, а людина з пороху і згустку крові. В Корані відтворена ідея про перший гріх та інші біблійні оповіді про ставлення Аллаха до світу у специфічному вигляді.
Так, наприклад, у Корані оповідається про непокірність одного з ангелів, який став Іблісом (дияволом). Коли була створена людина, Аллах повелів всім ангелам поклонитися їй, що всі зробили, за винятком Ібліса, який загордився і не хотів поклонятися створеному з пороху, за що був скинений у пекло.
Есхатологічне вчення.
Незадовго до кінця світу, за мусульманським вченням, має настати епоха відступництва і має прийти антихрист. На зміну царства антихриста прийде царство Ісуса Христа і антихрист буде знищений. Через 40 років миру і спокою буде Страшний суд. Сам Аллах буде допитувати всіх живих і мертвих, в результаті грішники впадуть до пекла "з вогняною гієнною", а праведники отримають райське життя. Дорога до раю пролягає через Сірат, завтовшки як волосинка і гострий наче лезо ножа, який не може перейти людина. Її повинен супроводжувати той баран чи віслюк, якого вона пожертвувала Аллаху за життя. Рай зображався як прекрасний сад з ріками і джерелами, де правовірні за одним твердженням зустрінуть своїх супутниць життя, за іншими до блаженств раю відноситься і товариство прекрасних гурій.
Свята. Одне з найбільших свят у мусульманів - Кубран-Байрам - свято жертвоприношення. Воно пов'язане з бібілійною оповіддю про Ібрагіма (Авраама), який змушений був принести в жертву свого сина Ісхака. В пам'ять про це кожен мусульманин повинен принести жертву - вівцю, корову, верблюда. Свято проходить дуже урочисто, продовжується 4 дні. В мечеті проходить спеціальне богослуження, читаються проповіді, у будинках мусульман готуються святкові страви, відвідують могили померлих. З ним тісно пов'язане паломництво до Мекки або хадж, який має здійснити кожен мусульманин, при цьому дозволяється послати свого заступника. Якщо особа здійснила це, то до його імені додається почесне "хаджа".
Друге канонічне свято мусульман - рамадан байрам - присвячується завершенню мусульманського посту у священний місяць рамадан. Протягом цього місяця мусульманин в денний час від ранкової зорі до заходу сонця не повинен вживати їжу, купатися, курити, приймати ліки тощо. Ісламознавці вважають, що цей звичай походить від давніх часів, коли араби-кочовики у час найбільшої спеки в Аравії, в місяць рамадан, коли важко було прохарчуватися, берегли продукти, а господарські справи через велику спеку переносили на вечір.
Одним з мусульманських свят є п'ятниця - день спільної громадської молитви. Мусульманська традиція наповнює її священним ореолом: у п'ятницю народився Мухамед, відбулася хіджра (переселення) Мухамеда, Аллах завершив творіння світу, настане судний день.
До числа неканонічних свят належать: Мірадж - свято, присвячене пам'яті дивовижної нічної подорожі пророка Мухамеда до Єрусалиму (цілу ніч моляться і читають Коран), Мавлюд - день народження Мухамеда.
До обрядових установлень належить: обрізання (хлопчиків і дівчаток), шлюб, поховання.
5. Релігійні течії: хариджити, сунніти, шиїти. Секти: ісмаїліти, суффіти, ваххабіти та інші.
Поділ ісламу на течії (основних течій три: хариджити, сунніти, шиїти) і секти (ісмаїліти, суффіти, ваххабіти та інші) відбувся з тієї ж причини, що і всі релігійні розколи - боротьба за владу і амбіції окремих осіб.
Перший розподіл в ісламі розпочали хариджити. Майже одночасно з їх появою виник напрям шиїтів, які згодом утворили потужний рух і стали основою однієї з двох головних течій ісламу.
Хариджити зробили вагомий внесок в опрацювання догматичних питань, пов'язаних з теорією влади в ісламі. Вони вважали, щохаліф повинен отримувати державну владу від громади шляхом виборів. Якщо ж халіф не відповідає призначенню, громада має право скинути його з трону, а якщо необхідно, то й убити. Халіфом може стати будь-який мусульманин, не залежно від соціального походження. Халіф вважався уповноваженою особою громади і воєначальником, йому не приписувалось сакральне значення. Але і серед жариджитів відбувся розкол на дрібні угрупування - азракитів, ібадитів, суфритів. Спочатку сильні позиції дестабілізували обстановку в Ірані, Іраці, Саудівській Аравії, але в Х ст. їх вплив пішов на спад, і на сьогодні збереглися нечисльні групи.
Під час боротьби між династіями стався основний розподіл на шиїтів і суннітів. "Шиа" - група або франція, яка стала в опозицію до захопивших тоді трон Омейядів. І в міру того, як фіксували і накопичувалися перекази Сунни, текст Корану і зміст віровчення дедалі більше перепарувався на користь ідей, сприятливих для володарювання Омейядів. Тому шиїти демонстрували своє вороже ставлення до Сунни. Паралельно з Сунно у шиїтів формувався свій священний переказ - Ахбар, який був практично тотожний за змістом. І все ж найменування основного напряму в ісламі - суннізм - полягає в тому, що відмінною ознакою його віровчення є визнання Сунни.
Значення імамів (керівників громади) у віровченні шиїзму має більшу вагу, ніж у системі суннізму. За шиїтським віровченням, імами отримують владу від Аллаха за народженням. Імами непогрішні, а їхня думка з будь-якого віросповідного та політичного питання є останньою інстанцією. Тоді як в суннізмі остаточне рішення досягається загальною згодою (іджмою) богословів та інших авторитетних в ісламській ієрархії осіб.
У нинішньому Ірані, який по суті є теократичною державою, верховний імам - аятола - активно впливає на законодавчу та виконавчу владу. Його санкція є вирішальною у прийнятті чи відхиленні рішень. У сусідній з Іраном країні - Іраці понад 60 % населення - шиїти. По суті їх опозиційне ставлення до режиму Садама Хусейна було однією з
Loading...

 
 

Цікаве