WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРелігієзнавство → Релігійний досвід і наукове знання: історичний контекст й актуальні проблеми взаємодії - Дипломна робота

Релігійний досвід і наукове знання: історичний контекст й актуальні проблеми взаємодії - Дипломна робота

критикується як недосконалий. А втім, накреслюються й тенденції синтезу пізнавально-ціннісних потенцій науки і релігії.
Сьогодні, у вік наукового прогресу релігія має стати об'єктом цілеспрямованого вивчення. Крім того, передача знання як універсального досвіду життя - необхідна умова життєздатності суспільства. Саме тому, правлячі сили завжди контролювали обсяг і зміст знання, яке люди отримували у навчальних закладах. Але варто розрізняти релігійну та релігієзнавчу освіту. Релігійна освіта - це навчальний процес, зорієнтований на передачу реципієнту певного обсягу релігійної інформації з метою підвищення рівня його релігійної освіченості, формування навиків усвідомленого сприйняття змісту певного релігійного віровчення. Але релігійна освіта не є позаконфесійною. Враховуючи світськість нашої держави, велику конфесійну строкатість її релігійної карти, наявність значної кількості людей з нерелігійною світоглядною орієнтацією, в системі державної освіти має бути організоване вивчення саме релігієзнавчих навчальних дисциплін. Релігієзнавча освіта - це система освітянської роботи, метою якої є озброєння особи всією сумою знань, які має академічне релігієзнавство про природу, сутність, функціональність, історію та географію релігії. На відміну від релігійної освіти, релігієзнавча є світоглядно-плюральною, оскільки знайомить своїх реципієнтів з різними поглядами на релігії, конфесійне незаангажованою, оскільки без будь-яких симпатій чи антипатій розкриває сутність віровчення, особливості культу, характер історії тієї чи іншої релігійної течії.
Продовжуючи тему ролі релігії і науки в сучасному світі, не можна не сказати про їх ставлення щодо ключових соціальних проблем сьогодення, а відтак і майбутнього земної цивілізації. Взаємодія суспільства і природи на початку XXI століття дедалі більше стає проблемою, від розв'язання якої залежить наше загальне майбутнє. Сьогодні відбувається своєрідна комп'ютерна революція, пов'язана з широким застосуванням комп'ютерної техніки. Дана ситуація перебудовує всі інформаційні зв'язки планети. На думку деяких вчених, ми сьогодні стоїмо на порозі формування колективного, або загальнопланетарного Розуму. А це вселяє оптимізм щодо майбутнього нашого біологічного виду. На думку Тейяра де Шардена, наш світ знаходиться в постійному розвитку, він ускладнюється і настане час, коли розум людини визначатиме як долю людства, так і долю природи. Для позначення феномену еволюційного шляху розвитку, тобто поступового переходу біосфери в сферу розуму, він вводить поняття ноосфери. Тейяр намагався побачити горизонти даного процесу і прийшов до уявлення про існування наджиття. Цей стан він вважав повним закінченням еволюційних процесів: у людей зникнуть будь-які відмінності - расові, економічні, релігійні;Людство зіллється в одне ціле з природою і Богом. Інший науковець - Вернадський, розкриваючи зміст поняття ноосфера, говорить, що на певному етапі розвитку цивілізації людству доведеться взяти на себе відповідальність за її подальшу еволюцію. Це необхідна передумова виживання людства на планеті.
Релігійна позиція щодо даної проблематики фактично є схожою на наукову. Виходячи з апокаліптичних моментів релігійного вчення, багато священнослужителів говорять про те, що на певному етапі розвиток людства буде зупинений, відповідно зміниться і рівень людського впливу на природу. Проблема полягає в тому, що кожна релігія має власні моделі майбутнього земної цивілізації. Так, наприклад, за вченням християнства та ісламу, людство буде перенесено із матеріального світу у світ духовний. Східні ж релігії вчать, що переродження тілесної оболонки людини не буде, сама людина може досягти найвищого стану духовного розвитку, і тоді людство буде жити в природі, не приносячи їй шкоди.
Відповідно до всього вищесказаного, можна зробити узагальнювальний висновок, що наука і релігія мають об'єднати свої зусилля задля порятунку майбутнього всього людства. І це має стати провідною настановою свідомості як релігійних проповідників, так і науковців, а також широкого загалу осіб небайдужих до долі людської цивілізації і культури
Список літератури
1. Августин Аврелій. Сповідь.// http://philosophy.allru.net
2. Ансельм Кентерберийский. Об Истине.// http://philosophy.allru.net
3. Атеизм и духовная культура. Под ред. В.А. Зоца. - К., 1985. - 437с.
4. Біблія.
5. Бичко А.К.. Історія філософії. - Київ: "Либідь", 2001. - 406 с.
6. Богомолов А.С. Античная философия. - М., 1985. - 378с.
7. Бродецький О.Є.. Релігія у світлі любові до мудрості.// Людина і світ. - 2004. - №9. - с.26-30.
8. Владимиров С.В. Разум против догмы. - М.,1986.- 164с.
9. Гегель Г.В.Ф. Наука феноменологии духа.// http://philosophy.allru.net
10. Горфункель А.Х. Философия епохи возрождения. - М.,1980. - 298с.
11. Г. Франкворт. В предверии философии. - М., 1984.- 235с.
12. Декларації про свободу совісті // Релігійна свобода - 2002. - №4. - с.103-109.
13. Докаш В.І., Лешан В.Ю. Загальне релігієзнавство. - Чернівці: Рута, 2004. - 376 с.
14. Закович М., Колодний А. Освіта в контексті свободи совісті. Релігійна свобода - 2004. -№6. - с. 97-100.
15. Кант И. Грезы духовидца, поясненные грезами метафизики// http://philosophy.allru.net
16. Кравченко И.И. Научно-техническая революция и кризис религии. - М., 1977. - 286с.
17. Маковецький А.М. Глобальні проблеми сучасності: Навчальний посібник. - Чернівці: Рута, 2001. - 81с.
18. Митрохин Л.Н. Религия и культура. - М.,2000. - 98с.
19. Наука і релігія про землю та Всесвіт. Кузнєцов В. - Львів, 1958. - 167с.
20. Наука против религии. Ред. И. В. Кузнецов. - М.,1973. - 352с.
21. Платон. Государство // Соч.: в 3 т. - М., 1971. Т. 3. Кн. 1. - 938с.
22. Попов К. Тертуллиан, его теорія христианского знания и основне начала богословия. - К., 1880. - 276с.
23. Пьер Тейяр де Шарден. Феномен человека.// http://philosophy.allru.net
24. Разум и природа: от "образа врага" - к диалогу // Знание - 1990.- №2. с.16-26.
25. Свободомыслие и атеизм в древности, средние века и епоху Возрождения/ под ред. Сухова. - М., 1986. - 285с
26. Скибицкий М. Бог и верующие ученые. - М., 1973. - 195с.
27. Скибицкий М.М. О вере и неверии. - М.,1982. - 243с.
28. Тертулліан. К язычникам.// http://philosophy.allru.net
29. Тома Аквинский. О сущем и сущности.// http://philosophy.allru.net
30. Философское познание в динамике культуры // Знание - 1990. - №11. - с. 8-22
31. Философский словарь/ под ред. И.Т. Фролова. - 5-е изд. - М., 1986. - 590 с.
32. Франко І.. Створення світу. Чернівці.,2001. - 143с.
33. Френсис Бекон. Новый органон.// http://philosophy.allru.net
Loading...

 
 

Цікаве