WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРелігієзнавство → Релігійний досвід і наукове знання: історичний контекст й актуальні проблеми взаємодії - Дипломна робота

Релігійний досвід і наукове знання: історичний контекст й актуальні проблеми взаємодії - Дипломна робота

право на доступ до освіти у сфері релігії або переконань у відповідності з бажанням її батьків, або, у відповідних випадках, законних опікунів, і не змушувати до навчання у сфері релігії чи переконань всупереч бажанням її батьків чи законних опікунів, при цьому керівним принципом є інтереси дитини.
Отже, як ми бачимо, в світі, на законодавчому рівні створені умови для забезпечення свободи віросповідання. Але, як би то ні було, залишається відкритим питання про втілення в життя цих законів. Як вже було сказано вище, Православні свята відзначаються на державному рівні як офіційні, в світських навчальних закладах вводиться спеціальність "теологія" тощо. [ 12. с. 104-109]
Глобальні проблеми сьогодення крізь призму науки і релігії
Взаємодія суспільства і природи на початку 21 століття дедалі більше стає проблемою, від вирішення якої залежить наше загальне майбутнє. Ми пізнаємо навколишній світ не тільки за допомогою раціонального мислення, а й чуттєвого сприйняття. Навіть сама природа розпорядилась так, що одна півкуля людського мозку відповідає за логічне мислення, а друга - за чуттєве сприйняття. Отримуючи інформацію з різноманітних каналів, сфера підсвідомого інтегрує її в цілісну картину, породжуючи при цьому й певні оцінки пізнаючого суб'єкта.
Сьогодні відбувається своєрідна комп'ютерна революція, пов'язана з широким застосуванням комп'ютерної техніки. Дана ситуація перебудовує всі інформаційні зв'язки планети. На думку деяких вчених, ми сьогодні стоїмо на порозі формування колективного, або загальнопланетарного Розуму. А це вселяє оптимізм щодо майбутнього нашого біологічного виду. Становлення колективного Розуму навряд чи обернеться злиттям суспільства і природи, бо це практично не можливо. Виникаючий колективний інтелект відкриває певний шанс людству зберегти себе у біосфері, а отже, і у Всесвіті. Та все ж таки, навіть за цих умов залишається відкритим питання про взаємодію людини з природою.[ 17. с.23-24]
Повертаючись до Тейяра де Шардена, варто розглянути його концепцію взаємодії людини і природи. Людину він розглядав в її нерозривному взаємозв'язку з природою. При цьому внутрішній світ людини породжує власне бачення навколишньої природи. Люди різні, у них різний колір шкіри, вони поклоняються різним Богам, говорять різними мовами. Але цей світ знаходиться в постійному розвитку, він ускладнюється інастане час, коли розум людини визначатиме як долю людства, так і долю природи. Для позначення феномену еволюційного шляху розвитку, тобто поступового переходу біосфери в сферу розуму, він вводить поняття ноосфери. Тейяр намагався побачити горизонти даного процесу і прийшов до уявлення про існування наджиття. Цей стан він вважав повним закінченням еволюційних процесів: у людей зникнуть будь-які відмінності - расові, економічні, релігійні; Людство зіллється в одне ціле з природою і Богом.
Цю думку дещо в іншій формі за 20 років до Тейяра висловив наш співвітчизник, акад. В.І.Вернадський. Він базує свої дослідження на іншому підході. Аналізуючи еволюцію біосфери і роль живої речовини у перетворенні верхньої оболонки Землі, особливу увагу Вернадський звертав на все зростаюче втручання людей у природні процеси, на те, що людство стає основною геологоперетворюючою силою планети. Виходячи з цього з'являється положення про ноосферу - на певному етапі розвитку цивілізації людству доведеться взяти на себе відповідальність за її подальшу еволюцію. Це необхідна передумова виживання людства на планеті. Якщо й надалі суспільний розвиток здійснюватиметься стихійно, то біосфера стане непридатною для життя. Отже, для забезпечення свого подальшого розвитку людству необхідно навчитись узгоджувати свої потреби з можливостями біосфери. Нажаль сьогодні практично неможливо зробити світовий еволюційний процес керованим, проте люди здатні зрозуміти і можливо організувати систему впливів на природні й суспільні процеси з тим, щоб забезпечити бажані тенденції розвитку або подолати можливі кризи.
Сьогодні ми можемо виділити кілька взаємопов'язаних процесів, які стосуються розвитку суспільства і природи.
1. Ми є свідками зростання могутності земної цивілізації та її здатності активно впливати на природні процеси. Тільки за остання 30-35 років людство використало стільки сировинних та енергетичних ресурсів, скільки за всю попередню історію свого існування.
2. Різко прискорились усі процеси, пов'язані з перебудовою соціальної структури суспільства, у більшості країн світу відбувається лібералізації в економіці та політиці.
3. Прискорення розвитку техніки і технології позитивно впливає на формування і розвиток ринкової економіки, а остання вимагає лібералізації, тобто розширення "свободи вибору " організаційних структур, різних форм власності, виробничих відносин і всього того, що є найжиттєвішим.
4. Розвинуті країни світу поступово переходять до вищих технологій, які вимагають високої кваліфікації і свідомої дисципліни на робочих місцях. Суспільство повинно сьогодні довго і цілеспрямовано вчити і виховувати майбутнього оператора, який стоятиме за пультом надскладного агрегата. Сьогодні такий робітник за рівнем кваліфікації і освіченості стоїть вище інженера 19 століття. Йому треба не тільки платити хорошу заробітну плату, а й лікувати, створювати можливості його дітям отримати потрібну їм професію, а також забезпечити передачу знань, професійних навичок, культурних цінностей. І ті держави, які в процесі свого розвитку змогли добитися значних успіхів у цій справі, сьогодні вийшли на авансцену історії.
5. З наступним розвитком людської цивілізації дедалі більшу роль відіграватимуть інтегративні процеси в житті людства. На зорі антропогенезу ця інтегративність (або кооперативність, об'єднання людей) обмежувалась родом, племенем, сім'єю. А сьогодні вона починає охоплювати всю планету. Її носіями в планетарному масштабі виступають транснаціональні корпорації, а в межах європейського континенту - Європейський Союз, Рада Європи, Європейський банк реконструкції і розвитку та інші міжнародні об'єднання. [17. с.28]
Можна допустити, що і в Східній Європі відбудеться щось подібне, проте сьогодні ми ще далекі від цієї інтегрованості, оскільки східноєвропейські країни сильно розділені як національними, так і релігійними ідеями.
Релігійний погляд на проблеми сьогодення де в чому збігається з науковим. І хоча кожна релігія пропонує різні шляхи подолання цих проблем, всі вони погоджуються, що сьогодні людство стоїть на межі винищення придатної для життя біосфери. Як вже було зазначено вище, представники релігійних організацій вбачають головну проблему в ціннісних орієнтаціях науковців. Однак розуміння цих орієнтацій в різних релігіях різне.
Аналізуючи християнське віровчення, можна говорити про те, що прогрес, як розвиток людської
Loading...

 
 

Цікаве