WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРелігієзнавство → Буддизм: виникнення, канонічні тексти, течії - Реферат

Буддизм: виникнення, канонічні тексти, течії - Реферат

відкриття, то захотів зустрітися з тими монахами, які його покинули, на що ті погодилися з неохотою, але легенда говорить, що, наблизившись, були вражені світлом, яке йшло від його обличчя. Він виклав їм своє вчення (а саме чотири святих істини і восьмеричний шлях), яке потім проповідував до самої смерті.Якщо його (вчення) дотримуватись, казав Будда, тоді поступово, людина набуде незвичайного спокою духу. Повної свободи. І вони повірили. Всі вдягнули жовті плащі, поголили голови і практично утворили першу буддійську монашу громаду.
Будда прожив близько 80 років. Він подоружував по Індії. У нього були сутички з деякими з місцевих селян; були трагічні моменти, коли просвітлений попав до себе на Батьківщину, і батько його був в жасі, що його син, син раджі став бідним монахом. Раджа намагався якось вмовити Сіддхартху, але скінчилося все тим, що Будда повів за собою і свого сина. Як говорить легенда: він був свідком того, як вороги напали на його країну. Будда прийшов туди вночі, тинявся між трупів, скалічених після побоїща, і тихо повторював: так здійснилась їх доля.
Він помер (парінірвана або велика смерть) в позі лева, на прощання сказавши: "Монахи, все існуюче минуче. Турбуйтесь про своє спасіння.
2. Вчення про дхарму, сансару, карму та нірвану. Чотири "святих істини". Восьмирічний шлях. Моральні заповіді буддизму для монахів та мирян (панчашила). Тріпітака (написання, склад, зміст). Інші не канонічні тексти буддизму.
І все таки, постає питання: яка ж ціль Буддійського самовідречення. Цю ціль Будда називав нірваною. Він ніколи не дозволяв собі дати їй визначення. Нірвана - це повне згасання пристрастей і навіть самоусвідомлення. Погашення буття. Тут не виникає "ніщо", як в смерті. Звідки з'явилося буття? Початково виникло коливання елементів всесвіту, дхарм. Воно створює життя, переродження, природу, людину. І все це зло. Житя - зло, буття - зло, все це не потрібне, негативне явище, оскільки є стражданням від початку до кінця. Будда вирішує питання про трагічність життя, виносячи смертельний вирок життю. Життя не потрібне, це помилка природи. Справжнє реальне буття - це мовчання нірвани. Людина має можливість на своєму індивідуальному шляху відмовитись від спраги життя, подолати всі переродження, розсіятись і піти в небуття. І чим швидше людство в решті решт від усього відмовиться, передусім повністю відмовиться від стремління до буття, тим краще для Всесвіту, бо існування для нього тільки мука і страждання.
Фундаментальною концепцією буддизму є уявлення про дхарму (якість, елемент, річ, закон). Дхарми - життєві елементи, які вступають у миттєві комбінації, залишаючись при цьому незмінними, але з'єднуючись кожен раз по-новому, утворюють нові структури. Потік дхарм утворює особистість, і від з'єднання дхарм залежить на яку істоту перетвориться людина. Як з'єднуюча і організуюча сила виступає карма, яка розподіляє елементи відповідно до вчинків людини.
Нірвана - "згасання", "спокій", припинення хвилювання дхарм і утворення їх нових з'єднань: людина вибуває з кругообігу життя - сансари, але дхарми не зникають, лише припиняється їхнє хвилювання.
Сансара не має початку, ніким не створена. Її сутність: афекти і сукупна карма живих істот попереднього космічного циклу. Подібно до того, як окрема істота помирає і відповідно до своєї карми набуває нового народження, так увесь світ набуває нового народження, проходить цикл розгортання і перебування, а потім руйнується, розпадається, щоб відновитися знову відповідно до колективної карми всіх живих істот.
Для того, щоб досягти нірвани, слід найперше усвідомити чотири благородних істини:
1. життя - страждання;
2. причиною страждань є людські пристрасті і бажання;
3. позбутися страждань можна лише відмовившись від земних бажань, від жадоби життя, занурившись в нірвану;
4. існує священний шлях позбавлення від страждань і досягення нірвани. За словами Будди: "не радіти, але і не сумувати, піднятися над всім цим".
Тоді слід пройти "восьмирічний" або восьмичленний шлях пізнання істини, який полягає:
1. Праведна віра (треба повірити Будді, що світ повний скорбот і страждань і стримувати у собі пристрасті, любов до земних благ, до життя).
2. Рішучість (треба рішуче ствердити свій шлях, обмежити свої бажання і пристрасті).
3. Праведна мова (необхідно пильнувати за своїми словами, щоб вони не несли зла, мова повинна бути правдивою і доброзичливою).
4. Праведні діла (слід уникати недобрих вчинків, робити тільки добрі справи).
5. Праведне життя (треба вести достойне життя, не шкодити живому - людям, рослинам, тваринам, комахам і т.д.)
6. Праведна думка (треба пильнувати за керунком своїх думок, погані думки - зло, їх слід відганяти, налаштовуватись тільки на добро).
7. Праведні помисли (слід уяснити, що зло від нашої плоті).
8. Істинне споглядання (треба постійно і терпеливо тренуватись, досягти вміння глибокого зосередження, заглиблення у пошук істини)
Моральні заповіді (5) для мирян (Панчашила): ахімса (не вбивати), не вживати спиртних напоїв, не торкатися чужих дружин, не говорити неправди, не брати чужої власності.
Моральні заповіді для монахів (10): берегти живі істоти; дотримуватися цнотливості; не говорити неправди; не брати чужої власності; не вживати вина; уникати надмірного вживання їжі; уникати світських забав; не вживати пахощів, оздоблень, прикрашувань; не спати на розкішних ложах; не приймати подарунків з золота і коштовних каменів.
Найдавніші буддійські священні тексти існували вже в І ст. до н.е. і були написані мовою палі, якою, як вважають, користувався Будда.
Складаються ці тексти з 31 книги; вони поділені на три частини і названі Тріпітака, що перекладається як "Три кошики", а саме:
Віная-пітака (кошик дисципліни) містить правила і приписи для монахів і монахинь. По-суті, це статути буддійських монастирів.
Сутта-пітака (кошик проповідей) складається з проповідей, притч, прислів'їв Будди та його учнів.
Абхідхарма-пітака (кошик найвищої доктрини) містить коментарі до "Чотирьох благородних істин" (філософія буддизму), "Восьмирічного шляху" (етика буддизму) і психотехніки буддизму з метою досягнення "просвітлення" за допомогою медитації.
Всі ці тексти дбайливо зберігались і переписувались у найбільш відомих монастирях. У 1871 році у Мандалі (Бірма) був скликаний П'ятий буддійський собор, на якому 2400 ченців - знавців канону - шляхом звірки різних списків і перекладів створили уточнений текст Тріпітаки, який потім був вирізьблений на 729 спеціально вирізаних мармурових плитах. Для кожної плити був побудований окремий мініатюрний гостроверхий храмик. Ці храмики, які стоять
Loading...

 
 

Цікаве