WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРелігієзнавство → Теоретичні проблеми релігієзнавства - Реферат

Теоретичні проблеми релігієзнавства - Реферат

дезінтегруюча функція.
Комунікативна (горизонтальна та вертикальна) функція: релігія забезпечує спілкування віруючих як у межах певної релігійної спільноти так і поза нею (так званий екуменічний рух). Тісна комунікативність характерна для громад, де є фіксоване членство. Релігійна комунікація - це процес взаємодії, спілкування, релігійної соціалізації, передавання релігійного досвіду, засвоєння релігійної інформації, закріплення зв'язків між віруючими однієї і тої ж конфесії. Комунікативна функція має вертикальний (людина - Бог) і горизонтальний (між віруючими) зв'язок.
Аксіологічна функція: тісно пов'язана з світоглядною, але зосереджується увага на тому, що релігійне вчення формує для віруючого шкалу цінностей.
Факультативні функції:
Еноформуюча функція є продовженням комунікативної, оскільки полягає в тому, що деякі релігії стають каталізаторами формування етносів. (Наприклад: індуїсти-індуси, сикхісти-сикхи тощо.)
Культуроформуюча або культурозберігаюча функція: в межах релігійних віровчень формуються єдині зразки почуттів, думок, поведінки людей, завдяки чому релігія виступає як могутній засіб упорядкування та збереження традицій та звичаїв.
Політико-ідеологічна функція: іноді релігія може використовуватись як державна ідеологія.
2. Богословські (традиціоналістські та теїстичні: об'єктивно-ідеалістичний, суб'єктивно-ідеалістичний) і світські (історичні, просвітницько-реалістичні, марксистська, наукові: соціологічна, психолого-натуралістична) концепції релігії.
Коцепції релігії пердусім можна поділити на богословські і світські.
Богословські релігійні концепції поділяються на традиціоналістські та теїстичні.
Прихильники традиціоналістських концепцій твердять, що релігія з'являється відразу після створення Богом людини.
Тоді як прихильники теїстичних концепцій трактують Бога як певну духовну силу, яка є протилежною світу створених ним речей. Релігія з'являється лише, коли люди дозріють. (Фіхте, Лейбніц).
Теїстичні концепції в свою чергу поділяються на:
1. об'єктивно-ідеалістичні: виходять з існування Бога як об'єктивно існуючої субстанції, трансцедентного, абсолюта, світового духа. Цієї концепції притримуються всі християнські теологи і філософи-ідеалісти, тільки християни надістотним джерелом релігійної віри вважають християнського Бога, то філософи-ідеалісти під таким джерелом розуміють якийсь об'єктивно-існуючий початок. В цій концепції існує дві тенденції: раціоналістична і ірраціоналістична, які представлені такими течіями як неотомізм і "неортодоксальною школою", яку ще називають "теологією кризи". Перша обґрунтовує наявність у хистиянстві двох істин, якими можна оволодіти за допомогою лідського розуму і які є за своєю природою "надрозумними, але не протирозумними. Тобі як друга, яка представлена К.Бартом, заперечує можливість "природного одкровення". Раціоналізму Барт протиставляв сліпу віру: в акті віри народжується пізнання.
2. суб'єктивно-ідеалістичні: представлений поглядами Ф.Шлейєрмахера, який започаткував вивчення релігії як індивідуально-психологічного феномена, як певного стану людської свідомості і переживань. У.Джеймс доводив, що релігія є істиною по відношенню до індивіда, оскільки є корисною для нього. Основою релігії він вважає почуття, а релігію визначав як породження людської свідомості, результат суб'єктивних переживань людини. Тоді як концепція Олпорта доходить до крайності, оскільки стверджує, що кожен віруючий має власну релігію.
Світські або матеріалістичні релігійні концепції поділяються на:
1. історичні - прихильники критично ставляться до Бога. Евгемер: "Релігія - результат віри людей в обожненого царя." Крітій Грек: "Релігію придумали законодавці". Концепція "трьох ошуканців": Мойсей, Христос, Магомет були звичайними людьми, які створили власні релігійні системи.
2. просвітницько-реалістичні - Вольтер: "Релігія з'являється тоді, коли зустрічаються двоє: дурень і брехун", "Якщо Бога не було б, то його слід було б вигадати".
3. марксистська - Енгельс: "... усяка релігія є не що інше, як фантастичне відображення у головах людей тих зовнішніх сил, які панують над ними у їх повсякденному житті - відображення, у якому сили приймають форму неземних". Марксизм доводить, що неістинне відображення світу в релігійних віруваннях - це не лише незнання законів природи, а й відображення певних соціальних умов життєдіяльності людей. Реальні сили, які панують над ними, відображаються у релігійній свідомості у деформованому вигляді і виступають як сили неземні, понадприродні. Цей момент у марксизмі складає понятт - "соціальні корені релігії".
4. наукові -
a. соціологічна - її засновник М.Вебер вивів положення про "соціальні типи соціальної дії". Вебер заперечував об'єктивні чинники розвитку суспільства і відносно релігії стверджував, що вона має власні релігійні джерела. А тому соціологія релігії повинна обмежуватися лише вивченням мотивації релігійних уявлень, котрі історично сприяли контролю над поведнікою та тримання індивідів у покорі. Згідно з цими положеннями, Вебер, на основі залучення значного історичного матеріалу, вмотивовує думку про вирішальну роль протестантської етики у формуванні і розвитку капіталізму. На думку іншого визначного прихильника цієї концепції - Е.Дюркгейма інтегруючою основою суспільства, він визначає суспільну свідомість - загальні вірування, почуття, цінності, норми. За Дюркгеймом, послаблення згадуваних вірувань призводить до послаблення соціальних зв'язків між людьми і у перспективі загрожує дезінтеграцією суспільства, його розпадом.
b. психолого-натуралістичні концепції: релігія породжується внутрішніми потребами людського організму, його фізіологчними процесами. Релігія стає атрибутом біологічної природи людини. Одним з визначних творців цієї теорії є З.Фрейд. У праці "Майбутнє однієї ілюзії" він говорить, релігійні уявлення - це ілюзії, що випливають з бажань людини. Релігія визначається як загальнолюдський невроз. Якщо першим замісником батька був тотем, то зараз його місце займає Бог. Щеодни прихильник цієї концепції Е.Фром у праці "Психоаналіз і релігія" пояснює потребу людини у релігії "екзистенціальним" конфліктом між душею і тілом. Тіло є часткою природи, а розум здіймається над природою. Людина за допомогою релігії прагне вирішити конфлікт між тілом і душею.
3. Визначення основних понять: "релігія", "віра", "релігійний культ", "віросповідання", "конфесія", "адепт", "церква", "секта", "синкретизм", "екуменізм" тощо.
Існує понад 300 різних визначень релігії. Деякі з них.
Частина вчених виводять термін "релігія" з латинського religio, що означає стосунок до того, що є святе. Тоді як інша частина - відокремлює частинку re, що означає повернення назад, ligio - союз, спілка, відповідно перекладають як повернення до союзу, зв'язок між людиною і Богом, між творінням і творцем.
Релігія за Томою Аквінським - богоспілкування, віра людини в щось надприродне.
Релігія - складний духовний феномен, який не лише відображає віру людини в Бога, але і слугує для неї засобом спілкування з Богом.
Релігія - особливий світогляд.
Релігія - моральний комплекс.
Релігія - світогляд, система моральних відносин і практика (спосіб життя, специфічні дії) особи, групи, будь-якого об'єднання людей, суспільства, народу, які утворюються у відповідності до віри в Бога чи богів, встановлюють культ богослужень та обрядових правил і приписів, таїнств і дій.
Релігія - це те, що пов'язує людтну з Богом, а по-друге, поєднує людей між собою.
Релігія - духовний феномен, який виражає не лише віру людини в існування надприроднього Начала, що є джерелом буття всього існуючого, а й виступає для неї засобом спілкування з ним, входження в його світ. Витоки релігії знаходять відмінне тлумачення в дослідників різних світоглідних орієнтацій. Для матеріалістів вона є продуктом фантазії, що виник
Loading...

 
 

Цікаве