WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРелігієзнавство → Києво-Печерська Лавра, історія та сьогодення - Реферат

Києво-Печерська Лавра, історія та сьогодення - Реферат

Святої Анни, Усіх святих, Преподобних Антонія і Феодосія, а також Собор усіх Преподобних Печерських, Соборів отців, що спочивають у Дальніх і Ближніх печерах, на честь ікони Божої Матері "Живоносне джерело", а також окремі дні пам'яті Преподобних Печерських, коли відправляються полієлейні служби.
У печерах служать молебні з помазуванням миром від мироточивих глав, і одяганням шапочки святого преподобного Марка Гробокопателя.
У святкові дні після літургії відправляється чин о Панагії ("панагія" у перекладі з грецької означає "всесвята" або "пресвята"). Панагією називається проскура, з якої під час Літургії виймається часточка на честь Пресвятої Богородиці. Ця проскура урочисто виноситься з храму і з призиванням імені Божої Матері ділиться між братією після трапези.
Згідно із Церковним Переказом, цей звичай сягає апостольських часів: апостоли після зішестя на них Святого Духа, перед тим як вирушити з проповіддю у різні країни, деякий час жили разом. Збираючись на трапезу, вони залишали для Христа за столом незайнятим найпочесніше місце і клали там хліб. Після обіду й молитви подяки вони піднімали цей хліб із словами: "Слава Тобі, Боже наш, Слава Тобі! Слава Отцю і Сину і Святому Духу! Величне Ім'я Святої Тройці! Господи Іісусе Христе, допомагай нам". Цей обряд вони справляли й після того, як розлучилися одне з одним. На третій день після Успіння Пресвятої Богородиці, коли апостоли зійшлися на обід і за звичаєм підняли хліб, вони побачили вгорі Богородицю, оточену Ангелами. Вона пообіцяла апостолам завжди бути разом з ними. І тоді, замість слів: "Господи Іісусе Христе, допомагай нам!" апостоли вигукнули: "Пресвята Богородице, допомагай нам!" Після цього вонивирушили на гроб Богоматері й побачили, що тіла Її там немає - Пресвята Богородиця, як і Син Її, воскресла і перебуває на Небі.
Чернеча трапеза є продовженням богослужіння, оскільки пов'язана з одностайною подякою Богові за Його щедроти. Під час трапези читаються житія святих та різні повчання або тлумачення на Святе Письмо.
Лаврою зазвичай називають великі загальножительні монастирі, які за своїми розмірами й кількістю будівель нагадують невеликі міста, де є навіть вулиці ("лавра" у перекладі з грецької означає "вулиця"). І життя в цих чернечих містечках підпорядковане чітким законам і порядкам, без яких неможливе повноцінне чернече життя.
Старійшиною, або священноархімандритом Лаври, головою священоначалія монастиря є Блаженніший Володимир, Митрополит Київський і всієї України. До виконання цього служіння він приступив у 1992 р., відразу після обрання його Предстоятелем Української Православної Церкви.
З 1994 року намісником Києво-Печерської Лаври є Преосвященніший Павел, єпископ Вишгородський, вікарій Київської Митрополії.
Питання, пов'язані з порядком богослужінь й послуху, контролюються благочинним.
Найважливіші питання монастирського життя виносяться на обговорення Духовного Собору Лаври.
Молитва й робота завжди були в Києво-Печерському монастирі основою життя. У житіях преподобних отців Печерських ми знаходимо багато прикладів тому: преподобного Антонія миряни часто бачили, наприклад, за роботою на землі - скромно, разом з іншою братією; преподобний Феодосій ніколи не залишався без діла, завжди знаходив рукоділля, навіть у святкові дні після богослужіння він виконував якусь роботу; преподобні Арсеній та Аврамій дістали прізвища Трудолюбивих; преподобний Никола Святоша, який відмовився від князівських багатств, виконував важкі послухи. І таких прикладів можна навести ще дуже багато.
Сьогодні Лавра має своїх сантехніків, слюсарів, теслярів, архітекторів, кравців, садівників, бджолярів, пекарів, кухарів і навіть фельдшера. Ведуться сільськогосподарські роботи. При монастирі працює екскурсійне бюро. В іконній та швацькій майстернях виробляють чудові твори церковного мистецтва. І на всіх цих ділянках роботи не обходиться без допомоги мирян, які з радістю допомагають братії.
Крилосний спів є послухом, який вимагає багато духовних і фізичних сил. Братія прагне відродити й зберегти традиції Києво-Печерського співу, які існують багато століть і надають богослужінню особливого піднесення й краси. Хор монастиря багато разів запрошували співати на різних духовних урочистостях. Він брав також участь у фестивалях церковного співу. Сьогодні видано кілька дисків із церковними піснеспівами Лаври.
Відновлюється і лаврське книгодрукарство.
Особливе місце серед послухів займають послухи церковників, паламарів і печерників. Це - постійно близьке перебування біля святинь: у храмі, вівтарі або коло мощів преподобних. Такий послух окрім відповідальності вимагає неабиякої уважності, необхідної для збереження певного налаштування думок і почуттів, побожного ставлення до святині.
1988 рік став роком відродження обителі. Цей період збігся у часі з докорінними змінами у суспільстві.
Після сумнозвісного розколу в Українській Православній Церкві, з 1992 р. на території Лаври розташувались адміністративні корпуси Київської Митрополії. Декілька корпусів займають Київська Духовна Академія та Семінарія, котрі відновили свою діяльність 1989 року.
Відродження обителі сприятливо вплинуло на зовнішній вигляд архітектурного комплексу Лаври - відреставровані храми й корпуси, упорядковані зелені насадження монастиря. Після майже шестидесяти років руїни відновлено Свято-Успенський собор - перлину Лаври. Клопоти по його відбудові взяла на себе міська влада. Українська Православна Церква, яку очолює Митрополит Київський і всієї України Володимир, теж брала активну участь у відродженні храму: допомагала матеріальними засобами, робочими руками, а головне - освятила початок й завершення реставраційних робіт.
Проте духовне відродження має на меті не стільки будівництво кам`яних церков і соборів, скільки створення храмів душ людей, які приходять до земних храмів у пошуках Бога, зцілення та спасіння.
Тож у подарований нам, молитвами печерських преподобних, святих новомучеників і страстотерпців, час покаяння будемо з почуттям щирої подяки і страхом Божим осмислювати те, що було і те, що відбувається нині, будемо молитися і творити діла спасіння. Пильнуйте і моліться, щоб не зазнати спокуси... знайте, близько перед дверима, - звертається до нас Господь словами святого Євангелія - Бо в котру годину не думаєте, прийде Син Людський... (Мф. 26, 41; 24, 33, 44).
Loading...

 
 

Цікаве