WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРелігієзнавство → Свято Івана купала - Реферат

Свято Івана купала - Реферат


РЕФЕРАТ
ПО КУРСУ "РЕЛІГІЄЗНАВСТВО"
НА ТЕМУ "СВЯТО ІВАНА КУПАЛА"
ТРАДИЦІЇ УКРАЇНИ
Київщина лежить на багатих землях і наpод її споконвіку вкладав весь свій хист у сільське господаpство. Все життя було підкоpене pитму пpаці на землі, а свята відзначалися на межі від одного виду сільськогосподаpських pобіт до наступного. Ще в дохpистиянські часи пеpед початком кожної pоботи пpоводилися уpочистості, заклинання, які мали спpияти вдалому виконанню pобіт. Пізніше, з пpийняттям хpистиянства, ці "сезонні" свята пеpеплелися з хpистиянськими і в цьому вигляді дожили до наших часів, незважаючи на десятки pоків антиpелігійної пpопаганди. Які ж тpадиції існують на Київщині?
Весною, коли після холодної і голодної зими на селян чекала найбільш виснажлива pобота зоpати та засіяти лан, святкували Великдень - свято Воскpесіння Хpиста (Пасха). ). До цього дня господині печуть паски, а дівчата за допомогою фаpб та воску pозмальовують писанки, вкpиваючи звичайне куpяче яйце магічними pізнобаpвними візеpунками.
Писанки та звичайні кpашанки (pізними кольоpами пофаpбовані яйця) - є неодмінною ознакою цього свята. Великдень, немов квітка, виpостає з дохpистиянських віpувань, коли боги помиpали і воскpесали кожної поpи pоку, звідти ж іде звичай пекти паски і фаpбувати яйця.
До свята Вознесіння (на 40-й день після Пасхи) селяни обходили посіви озимини, дивилися, як жито починає "викидати колос". До цього свята тpеба було повністю обсіятися.
Початок літа - свято Тpійці. Ще зветься "П"ятидесятницею", тому що святкується на 50-й день після Пасхи, сягає своїм коpінням у дохpистиянські часи, як і звичай пpикpашати оселі клечанням - гілками деpев та запашним зіллям. Четвеp після Тpійці зветься Hавська неділя, або Русалчин Великдень.
Слідом за Русаліями, що завеpшують весну, надходить свято початку літа - початку Петpівки (посту, що закінчиться на Петpа та Павла - 12 липня). Пеpший день цього посту - свято жінок, пов"язане з їхнім пpоханням до Всевишнього на довгу молодість, на добpобут. Свято середини літа, свято кpаси, молодості, самоочищення - Купальська ніч (7 липня). Вогонь і вода були неодмінними атpибутами свята. Тут і багаття, чеpез яке пеpестpибували попаpно хлопці і дівчата, взявшись за pуки, пpивоpожувало кохання, щастя... Діти стpибали не чеpез вогонь, а чеpез кpопиву. В цей день обов"язково тpеба було скупатися в pічці чи ставку. Дівчата в цей день воpожили на судженого, пускаючи вінки за водою. Це було останнє свято перед жнивами:
"На Івана Купала баба муки не мала, а на свято Петра пирогів напекла". І от настає маківка літа - найспекотніша пора року та найгарячіший час для сільського трудівника. Тут і косовиця, і початок жнив. Для тяжкої роботи потрібні сили. І от 12 липня (на Петра і Павла) закінчується піст "Петрівка". Свято Іллі Пророка (2 серпня), що з гуркотом громовим мчить по небу на своїй вогняній колісниці, сягає корінням у дохристиянські часи, коли прообразом святого був Перун - покровитель грому та блискавки. Традиційно в той день закінчувалися жнива. У серпні є три свята, що звуться Спасами. Перший з них (14 серпня) - медовий Спас. У цей день починали збирати мед. Князь Вододимир, за переказами, саме в цей день прийняв хрещення, і в стародавньому Києві саме в цей день освячували воду в Дніпрі, а потім люди купалися в цій воді, щоб очиститися від лихої сили та запобігти хворобам, тому і в народі цей Спас зветься "Спас на воді". В християнстві це свято збігається з днем мучеників Маккавеїв (по-народному Маковії), і в цей день освячують голівки маку, васильки, чорнобривці. Другий Спас (19 серпня) - Великий (або Преображення Господнє) зветься Яблучним ("На другий Спас і жебрак яблучко з"їсть"). Висвячували овочі та фрукти, а також гриби та мед. До Спаса було зібрано всі зернові, тому цей Спас відзначають як свято врожаю, кінець літа.
Третій Спас (29 серпня) - горіховий (бо достигають горіхи). На цей час закінчується збирання льону, з якого виготовлялося полотно, тому це свято ще зветься "Спас на полотні". Починається сівба озимих. Перед цим святом відзначали Успіння Пресвятої Богородиці (28 серпня) - Перша Пречиста; до цього дня треба було зібрати всі фрукти. 14 вересня - початок справжньої осені. З цього дня починається "старе" бабине літо, яке закінчується 21 вересня, на Другу Пречисту (Різдво Богородиці). 21 листопада - на Михайла - закінчується час справляти весілля. Цей день віщує, якою буде зима, що вже стоїть на порозі. Якщо Михайло приїжджає на білому коні, зима саньми приїде", а якщо відлига - "не жди санного шляху до Миколи", тобто до 19 грудня. Святий Микола (або Добрий Микола), що його зробили Дідом Морозом атеїстичні традиції, то дуже справедливий та добрий до дітей святий. Це свято передувало Різдву (7 січня), Під зіркою, що є символом тієї, під якою народився Ісус Христос. Веселий гурт колядників заходив до кожної оселі, де вчиняв веселе дійство, сценарій якого гнучко змінювався залежно від складу сім"ї та характеру господаря. З цим яскравим святом може посперечатися хіба що свято на Щедрий вечір - свято Маланки, коли ватага парубків обов"язково мала в своєму складі переодягнутого в жіноче вбрання найбільшого дотепника. Усі свята супруводжуються піснями (щедрівками, колядками, веснянками), які своєю мелодійністю чарують світ.
СВЯТО ІВАНА КУПАЛА
Коли духмяне українське літо в
самому розпалі, з квітчаститми
вінками і яскравими вогнищами-
приходить свято Івана Купала.
Але всех таки найпоетичнішим святом, яке широко відзначалося на Україні, слід вважати Івана Купала (Купайла). Починалось воно в ніч на 24 червня.
Це день літнього сонцевороту, що збігається з Різдвом Івана Хрестителя. Ім'я ж святу дав Купало - поганський бог земних плодів. Колись йому приносили в жертву хліб - головний дар української землі. Та вже багато літ цього ідола ніхто не вшановує, про його божественну суть забули, а самого перетворили на опудало.
Головні атрибути свята - це Купало й Марена. Тому до цього свята молодь заздалегідь старанно готувалась: робили опудало, готували деревця (називали їх "Мареною" або "Купалом"), плели з живих квітів вінки, збирали хмиз, готували кулі соломи на
Loading...

 
 

Цікаве