WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРелігієзнавство → Стан релігійності і нерелігійності в Україні: історія і сучасність - Реферат

Стан релігійності і нерелігійності в Україні: історія і сучасність - Реферат

й у релігійному середовищі зокрема.
Друга - церкви, що почали усвідомлювати себе як дієвий чинник суспільного життя, намагаються визначитися у своїх політичних орієнтаціях: політика і релігія, політичні і церковні організації активно шукають контактів, спільних інтересів, можливості співпраці.
Творення державності в Україні, консолідація нації розпочалися в умовах економічної розрухи, зубожіння народу, соціальної напруженості. Ця діяльність розгорнулась в умовах багатонаціональної і багатоконфесійної держави з досить високим рівнем релігійності населенням і складними проблемами внутрішньоцерковного життя. Політичні і вітчизняні діячі звертаються до вітчизняного досвіду 20-х років, по-різному інтерпретуючи його: тоді два десятки різних політичних партій співпрацювали з релігійним середовищем. Нарешті, для всього суспільства, релігійних організацій властиві надмірнаполітизованість, гостре протистояння, спалахи конфліктних ситуацій.
Становлення політичних партій триває. На шляху до свого утвердження вони, разом з вирішенням інших питань, формують своє ставлення до релігії, церкви, віруючих. Їхня позиція з цих питань виражена в статутах, програмах, деклараціях, заявах політичних лідерів.
Неупереджений аналіз нинішнього стану релігійності і не релігійності в Україні вимагає подолання принаймні двох найпоширеніших ідеологічних ілюзій.
Перша з них стосується недалекого минулого. Її сутність полягає у переконанні, що за часів радянської влади в країні склалося перше в історії людства суспільство масового атеїзму. Більшість його громадян, близько 80%, становили невіруючі.
Друга з названих ілюзій народжена сучасністю. Вона зводиться до думки про глибоку, навіть генетичну релігійність українського народу, що розглядається як істотна риса його ментальності. Прихильники цього погляду твердять, що ця ознака, властива для українця за його сутністю, була пригноблена тоталітарною системою і у повну силу заявила про себе в умовах незалежної державним інтересам до релігії і церкви, їх історії, суспільної ролі, моральних учень, масовістю церковних служб і обрядів, відродженням храмів тощо.
Яким же є нинішній стан релігійності і нерелігійності в Україні.
На це питання намагалися відповісти статистичними даними, оскільки законодавство заборонило будь-які згадки в офіційних документах про ставлення до релігії, відомості про це збирали соціологи.
Релігійність в Україні досить різноманітна. Діють понад 70 конфесій, кожна з них спирається на контингент віруючих, тисячі православних храмів, сотні церков євангельських християн, баптистів і адвентистів сьомого дня, десятки костьолів, синагог, кірх, молитовних будинків: всі вони далеко не безлюдні. Розгорнута мережа монастирів, духовних навчальних закладів для кадрового забезпечення діяльності церкви, релігійної освіти віруючих. Набули поширення місіонерська та проповідницька діяльність духовенства, воно має вільний вихід на засоби масової інформації. В Україні проповідницьку діяльність ведуть різні зарубіжні релігійні місії.
Однак наявність різноманітних релігійних конфесій і активізація діяльності церкви ще не розкривають певною мірою рівня релігійності. Повнішу картину дають матеріали соціологічних досліджень проведених останнім часом у різних областях України, і в києві. За даними Інституту філософії НАН України, рівень релігійності становить близько 44,6%. За результатами, що отримала редакція газети "Голосу Америки", яка провела опитування населення Києва у віці до 50 років, рівень релігійності становить близько 43,1%.
Релігійність - явище складне. Вимірюється воно не тільки кількісними, а й якісними показниками, що вказують на форми прояву релігійності, які у різних людей неоднакові. До форм релігійності належать дотримання догматичних принципів церкви, різні вірування, культові дії та обряди, релігійні свята тощо. Серед віруючих, як засвідчують матеріали досліджень, найпоширеніші побутова релігійність, культова практика, показує обрядовірство. Слід погодитись з думкою А.М. Колодного, який дає характеристику релігійності українського етносу, наголошуючи на таких її рисах, як пантеїзм, націоналізм, двовір'я та обрядовість. Яскравим підтвердженням цього є уявлення віруючих про Бога, оскільки це домінантна релігійністі.
За даними соціологічного опитування, уявлення віруючих про Бога таке:
- 12,0% уявляють Бога в образі Трійці;
- 14,4% уявляють Бога в образі людини;
- 16,39% вважають, що Бог - це Святий Дух;
- 22,3% вважають, що Бог - це надприродна сила;
- 35,0% не можуть уявити образ Бога.
Наведені дані свідчать, що уявлення віруючих про Бога не збігаються з трактуванням, воно розмите. Досить багато таких, що ототожнюють Бога з природою, надприродною силою, совістю, любов'ю тощо.
Нині релігійність в Україні проявляється, не скільки на рівні світоглядному в поясненні картини світу, скільки на рівні задоволення духовних і моральних потреб людини, у дотриманні сімейно-побутових традицій, релігійному спілкуванні, відході від життєвих колізій і побутових потреб, поясненні сенсу та цінності життя. Релігія вказує віруючим шлях до спасіння, закликає до спокутування гріхів і терпіння, дає надію на райське блаженство після смерті. Крім того, вона пояснює явища суспільного життя. Нерелігійний чинник у релігії, як твердять деякі вчені, посідає 60%.
Можна виділити основні закономірності еволюції релігії.
По-перше, релігія вдало пристосовується до соціальних умов, які змінюються.
По-друге, релігія здатна асимілювати світські елементи культури, переосмислювати їх і підпорядковувати своїм потребам.
По-третє, для еволюції релігії основною тенденцією є синкретизм. Відбувається злиття різних ідей, накладання одна на одну й утворення на цій основі нових різновидів релігії.
Суспільство, яке формується, нестиме в собі досвід попередніх епох і поколінь. Демократична спільнота не може допустити тоталітаризму в царині духу - чи це буде досягнення релігії, чи досягнення атеїзму. Найвищою цінністю цього суспільства стане людська особистість з широким спектром
Loading...

 
 

Цікаве