WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРелігієзнавство → Мухамед – засновник Ісламу - Реферат

Мухамед – засновник Ісламу - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
"Мухамед - засновник Ісламу"
Виникнення ісламу справедливо пов'язують з особою Мухамеда (Магомета) ібд Абдулаха, який народився в 570 р. Батько Мухамеда Абд-ель-Мутталіб Абдула (що за переданням означає служитель Божий) помер за два місяці до його народження. Мати - Аміна (або вірна) померла, коли дитині було шість років. Спочатку його виховував дід, а потім дядько Абу-Таліб, якого він ще підлітком супроводжував в Сирію (в торгівельних справах), і там в Босрі, за мусульманською легендою, мекканський караван, в якому мандрував Мухамед, запинився в одному з монастирів Сирії, монах-праведник Багіра, побачивши хлопчика, повідомив Абу Таліба, що його небожа чекає велике майбутнє, позаяк він помічений Божою печаттю. В 584 році, під час війни між корейшитами і Бену-Хавазін, він супроводжував своїх дядьків в битвах і піднімав для них падаючі стріли. Батьки Мухамеда, хоча й належали до пануючого роду, були дуже бідні, тому до 24-річного віку Мухамед служив у свого дядька, пас його стада або виконував обов'язки погонича верблюдів. Не дивлячись не таке незначне положення, він став відомим своїми здібностями і чесністю і дістав прізвисько елвамін, що означає надійний. В 594 році багата вдова Хадіджа звернула на нього увагу і взяла на службу. Він з успіхом водив її караван в Сирію, і в наступному році вона вийшла за нього заміж. Шлюб їх був дуже щасливий, хоча не дав Мухамеду чоловічого потомства.
Далі дослідники повідомляють, що коли Мухамеду було 40 років, особисте життя було вдалим. Дружина Хадіджа, яка володіла незвичайними силами духовними і тілесними, не дивлячись на свій вік користувалася його прихильністю. Відсутність чоловічого потомства було замінено всиновленням двох молодих людей, безмежно йому відданих, це були Алі, син його дядька Абу Таліба, і Зейд Ібн Харіс, невільник християнського походження, якому він дав свободу, а потім усиновив. Всі близькі любили Мухамеда, співвітчизники поважали за чесність, багатство дружини позбавляло його від матеріальних турбот, він міг би жити спокійно і щасливо, якби не заговорило в ньому його релігійне покликання. За переданням ще в ранній молодості від кожного року йшов на місяць у відлюдні гори і там віддавався самотнім роздумам. Його розум перепрацьовував і засвоював ті духовні впливи, яких він у звичайному житті зазнавав від іудеїв і християн. В ньому росло і зміцнювалось переконання, що боги його народу - бездушні і безсильні ідоли, і що істинний Бог, якого проповідував ще Авраам, один над всіма і для всіх, але араби не прийняли його.
В місяць рамазан 610 (можливо 612) року, під час свого щорічного відлюдництва, зайшов він у печеру і, втомлений тривалими, але безплідними роздумами, ліг і заснув. Те, що сталося з ним в цю ніч в печері, було потім доповнено всіма можливими легендами, але є й його власна проста розповідь, яка зберіглася в його в одному з переказів і частково підтверджена в Корані: "Раптом я відчув у сні, що хтось наблизився до мене і сказав: читай. Я відповів: "ні". Тоді він стиснув мене так, що я думав, ніби помираю, і повторив: "читай". Я знову відмовився. І знову прибулий стиснув мене, і я почув слова: "Читай в ім'я Господа твого, який створює людину з кров'яного згустка. Читай: Господь твій, Він милосердний дає знати людині те, чого вона не знала". Коли я це прочитав, об'явлення відступило від мене і я пробудився. І я відчув, що ці слова написані в серці моєму".
Мухамед повернувся додому в нестямі. Хадіджа з зосередженою увагою і повною довірою вислухала його розповідь, а родич її Барка, якого вона покликала, сказав: "Якщо це правда, Хадіджа, то значить на нього зійшов великий Намус, що сходив колись на Мойсея, і тоді, він - пророк нашого народу." Після цього з Мухамедом декілька тижнів не було нічого незвичайного, але він чогось чекав, оскільки знову пішов до пустелі. Потинявшись без толку в горах, він впав у страшну депресію і був готовий кинутися зі скелі, щоб позбутися від туги, яка душила його. Тут раптом його осяяло чудесне сяйво, і він почув повну впевненість і спокій в душі. Але додому він пішов в гарячці, загорнувся в плащ і ліг на підлогу в альтанці і тут в сильному нервовому приступі почув такі слова: "ти, загорнутий у плащ! Вставай! Проповідуй Господа свого! Прославляй Його! Одяг твій очисти! Нечистоти уникай! Не будь добрим з користі і Господа твого міцно тримайся!"
Після другого одкровення Мухамед більше не вагався визнати себе посланцем Божим і прийняти доручення з гори проповідувати арабам істинну віру.
Сім'я Мухамеда безумовно повірила його покликанню. І першими, до кого повинен він звернутися був його рід. Він запросив їх на зібрання і об'явив про посланництво. Всі, не лише не повірили, але здивувались і розгнівались, оскільки очікували повідомлення про вигідну комерційну або розбійницьку операцію.
Відкинутий своїми рідними Мухамед став проповідувати публічно. Його напади на національних ідолів були неприйнятні і навіть небезпечні для корейшитської верхівки, але довший час його не чіпали, оскільки боялися міжусобиць, його рід не повірив йому, але не відмовився від обов'язків захисту.
За перші роки Мухамедової проповіді нараховують 43 послідовники ісламу, більшість з бідноти і рабів. Навернення в іслам продовжувалось по-трохи (хоча і не кожного дня). На цій ранній стадії свого розвитку іслам ще не організований і не прийняв твердої форми, був головним чином як загальна протилежність політеїзму.
З часом між Мухамедом та його послідовниками з одного боку та меканською верхівкою з другого, почав назрівати досить великий за наслідками конфлікт. Дійшло до того, що частина прихильників Мухамеда були змушені емігрувати в Ефіопію. Позаяк Мухамед не припинив своєї діяльності невдовзі спалахнув новий конфлікт, в результаті якого цілому родові пророка було проголошено бойкот, який виражався у тому, що вже ніхто не брав їх у компаньйони до транзитної торгівлі, ані не брав їхніх дівчат заміж. Двох дочок Мухамеда, які вже були заміжні повернули у дім батька.
Мухамеду помимо волі довелося розширювати свою діяльність, перенести проповідь і інші міста. Він проповідував в містечках біля Мекки, але вона була безрезультатна. Тоді й особисті обставини Мухамедового життя спонукали його порвати зв'язки
Loading...

 
 

Цікаве