WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРелігієзнавство → Релігія і культура Українців - Реферат

Релігія і культура Українців - Реферат

релігійно-адмі-ністративний центр і свої громади переважно в західних областях України, їх понад 3000, котрі об'єднано в 15 єпархій та Києво-Вишгородський екзархат. В УГКЦ діють 4 семінарії.
Релігійне життя в Україні представлене і третім напрямом в християнстві - протестантизмом. Протестантські течії (баптизм, адвентизм, п'ятидесятники, свідки Єгови та ін.), які набули поширення в Україні, західного походження. Так, баптизм занесено німецькими колоністами, які оселилися в причорноморських та приазовських степах. В 1867 р. з українців баптистську віру прийняв І. Онищенко, охрестившись вдруге. Цей рік вважається початком історії баптизму і взагалі протестантизму в Україні (адвентисти, п'ятидесятники та ін. з'явилися пізніше).
Основним осередком протестантизму в Україні були й залишаються західноукраїнські землі. Значна частина їхнього трудового, алебезробітного населення, як відомо, емігрувала в пошуках кращої долі до країн Західної Європи, а здебільшого - за океан, на американський континент, де розвивалися так звані течії пізнього протестантизму (баптизм, адвентизм, п'ятидесятники, свідки Єгови). Українців-емігрантів охоче залучали до сект, а після відповідної підготовки деяких з них забезпечували грішми, літературою й відправляли на батьківщину із завданням заснувати ту чи іншу секту.
Крім того, активну місіонерську роботу на західноукраїнських землях провадили протестантські проповідники з Німеччини, Австрії, Угорщини.
За умов жорстокого національного гноблення, яке панувало на західноукраїнських землях, виконання місіонерських завдань протестантів не викликало великих труднощів. Селяни, незадоволені соціальною політикою пануючих, офіційних церков (католицької, православної, уніатської), на знак протесту йшли в секти. Так виникли осередки адвентизму, баптизму, п'ятидесятництва, єговізму.
Після возз'єднання західноукраїнських земель у складі Радянської України секти рушили на схід. Єговістам у цьому "допомогла" примусова депортація, завдяки якій єговістські громади виникли у багатьох містах Сибіру і Далекого Сходу за рахунок, зокрема, україномовного населення.
Протестантські релігійні громади у своїй більшості шанують закони суспільства, беруть активну участь в його житті. Навіть єговісти і п'ятидесятники, які раніше перебували у напівлегальному становищі, шукають контактів, діалогу з невіруючими, з органами влади.
Нині в Україні набули поширення так звані нові культи або релігії "нового" віку. Ці новоутворення у духовному житті суспільства у 60-і роки виникли й поширилися у СІЛА, а згодом у Західній Європі. Дана нетрадиційна релігійність небезпідставно може розглядатись як симптоматичний прояв глибоких кризових процесів у масовій свідомості Заходу, як несподівані метаморфози, що їх переживає релігія в сучасному світі. Певним чином ці культи можна розглядати як єдину ідейно-політичну течію, як продукти саме сучасного етапу розвитку суспільства, що породжені спільними причинами і мають спільні характерні ознаки й особливості.
Тому є потреба в роз'ясненні широкому загалу особливостей подібних культів, їхньої суті й проявів.
Дивні випадки, пов'язані з вірою в Бога, дедалі частіше почали з'являтися на сторінках преси, зокрема американської. Поліцейський з міста Арлінгтона зупиняє машину і вимагає у водія пред'явити документи, але той заявляє, що документів у нього нема, оскільки він з Церкви Армагедона, в якій не визнаються офіційні імена, а дату і місце свого народження вони вказати не можуть, бо вважають себе "вічними створіннями".
Театральний постановник з Нью-Йорка оголошує себе Христом і знаходить багато послідовників. Коли один з них помирає, псевдо-месія протягом трьох місяців молиться над трупом для його воскресіння.
Поліція примушує поховати небіжчика. На знак протесту "Христос" викидається з вікна хмарочоса.
Групи молоді чекають у безлюдних місцях приходу спасителя з космосу, інші практикують колективне бичування з метою вигнання диявола, треті вперто відмовляються від будь-якої медичної допомоги, навіть від носіння окулярів.
І все частіше такі факти почали втрачати характер винятковості, невинних дивацтв. Як з'ясувалося, за останні 20-30 років у СІЛА утворилось близько 1000 таких організацій, нерідко з найнесподіванішими і екстравагантнішими способами поведінки і діяльності. Певна подібність між ними дає змогу розглядати їх як конкретні форми єдиного руху, викликаного глибокими зрушеннями в світосприйманні населення країни.
У чому ж полягають характерні спільні риси нових культів, які дозволяють твердити про невідповідність їх традиційним релігійним течіям?
Однією з таких рис є ігнорування "респектабельних" церков, гучне викриття їх як прислужників "духовного Вавилона". Апеляція до окремих сюжетів та епізодів священних книг використовується скоріше як вихідний матеріал для побудови власних фантастичних доктрин, пройнятих нестримним самозвеличенням. Іншими словами, культи майже або зовсім не пов'язані з уже існуючими в країні релігійними течіями. Другою властивістю є специфічний соціальний склад. Раніше до "месій" і "пророків" головним чи-ном тягнулися люди з найменш забезпечених і освічених верств, особливо літні. Останнім часом в культах більшість становлять юнаки і дівчата з білого середнього класу, причому, як правило, ті, що мають хорошу освіту.
Серед культів значне місце посідають "східні" групи та їхні різновиди, які нерідко користуються у своїх побудовах "східною" (буддійською, індуїстською) містикою.
Для цих релігійних утворень є характерним уявлення про лідера культу як про особливого, неповторного спасителя, небесного обранця. Так, лідер Церкви уніфікації Сан Мен Мун твердить, що він "розмовляв з учителями, включаючи Христа, і в мудрості перевершив їх".
Засновник "Сім'ї любові" сповістив своїх послідовників, що мав спіритичні контакти з Распутіним (1872-1916 рр.), Жанною д'Арк (бл. 1412-1431 рр.) і навіть ухитрився десь в небесах "переспати" з однією духовною істотою жіночого роду, яку він атестував як "богиню". Не відстають від них й інші самозвані "пророки".
Особливістю культів є також прагнення духовно і фізично ізолювати членів общини від зовнішнього світу, відвернути їх від колишніх цінностей і уподобань, паралізувати особисту свідомість, що досягається різноманітними засобами психічного впливу. Характерним для культів є й типовий спонукальний мотив у кар'єрі "месії", він вкрай тривіальний: це - гроші. Так, "Місцева церква" тільки за обов'язкові для новообернених платні курси щорічно одержує понад 400 тис. доларів. "Церква живого слова" володіє маєтком в 20 млн доларів. Стільки ж одержує "Рух Харе Крішна" від продажу своєї літератури. При цьому керівники культів не гребують навіть експлуатацією праці своїх послідовників, позбавляючи їх найнеобхіднішого.
Loading...

 
 

Цікаве