WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРелігієзнавство → Коран і Сунна - Святе письмо та святий переказ мусульман. - Реферат

Коран і Сунна - Святе письмо та святий переказ мусульман. - Реферат

те чи коштує за обман бороти? Коран же цю думку ще підігріває домислом про тім, що, "хто бажає посіву для ближньої (інакше кажучи, земного життя)... немає йому в останній (посмертної) ніякої долі!" (К., 42:19). "Люди! - застерігає Коран. - Бійтеся добродії вашого і страшитеся дня, коли батько не відшкодує за дитину і породжений (від нього) не відшкодує нічим за свого батька! Воістину, обітовання Аллаха - істина; нехай же тебе не зваблює життя найближча..." (К., 31:32-33), - це єдине земне життя.
Характерною рисою численних закликів Корана до віри в посмертну долю, що буває двох пологів - доброї і злий, прекрасної й огидний, є те, що вона мислиться як воздаяння за земні справи людей; яка вона буде - залежить від поводження, учинків, переконань, дій людини. У доісламских культах арабів подібної віри в скільки-небудь розробленому виді не було. З чужоземних религий це знаходимо тією чи іншою мірою в християнстві й іудаїзмі і більш чітко - у зороастризмі, якому близькі і деякі картини потойбічної "життя", намальовані в Корані. Для того щоб араби повірили в ці обіцянки, як видно з Корана, проповідники його "істин" повинні були прикласти чимало енергії. Їм насамперед було необхідно переконати людей у тім, що їх постійні життєві спостереження, їхній досвід, що свідчать про те, що тіло, що розпалося після смерті, що змішалося з землею, розсіяне, распилене по піску і т.п., неможливо відновити, неправильні.
"У всякого народу - своя межа; і коли прийде їхню межу, то вони не сповільнять ні на годину і не прискорять... Хто ж кривдніше того, хто вигадав на Аллаха чи неправда вважав неправдою його знамення? Цих осягне їхня доля з книги (тобто визначене, визначене покарання). А коли прийдуть до них наші посланці, щоб завершити їхнє життя, вони скажуть: "Де ж ті, кого ви призивали крім Аллаха?" Вони скажуть: "Утратилися від нас!" І засвідчать проти самих себе, що вони були невірними. Він (Аллах) скаже: "Увійдіть серед народів, що пройшли до вас із джинів і людей, у вогонь!" Кожен раз, як входив один народ, він проклинав йому подібний. А коли вони зібралися всі там, те іншої сказав про перший: "Господи! Ці збили нас, пішли ж їм покарання подвійне з вогню". Він (Аллах) сказав: "Кожному - подвійне, тільки ви не знаєте!" І сказав перший іншому: "У ви не було переваги перед нами; укусите ж покарання за те, що ви придбали!" (К., 7:32, 35-37).
Такі "гуманні" відносини між людьми, навіть цілими народами, виховували Кораном. Для досягнення більшого ефекту писавший одинз аятів 7-й сурі прибіг навіть до відомого євангельського виречення, утім, близькому образам аравійської дійсності: "Воістину, ті, які вважали неправдою наші (Аллаха) знамення і звеличувалися над ними, не відкриються їм врота неба, і не увійдуть вони в рай, поки не увійде верблюд у голкове вухо (порівн. євангелія від Матфея, гл.19, с.24; Луки, гл.18, ст.25; Марка, гл.10, ст.25. - Л.К.). Так відплачуємо ми грішникам!" (К., 7:38).
У рай же, де "течуть ріки", "прийшли посланці добродії... з істиною, і було виголошено: "От вам - рай, що даний вам у спадщина за те, що ви робили!" І воззвали мешканці раю до мешканцям вогню: "Ми знайшли те, що обіцяв нам наш господь, істиною, чи знайшли ви істиною те, що обіцяв ваш господи?" Вони сказали: "Так". І виголосив глашатай серед них: "Проклін Аллаха на несправедливих, які відвертають від шляху Аллаха і прагнуть звернути його в кривизну і не вірують вони в життя майбутню!" І між ними - завіса, а на перешкоді - люди, що знають усіх по їхніх ознаках. І воззовут до мешканців раю: "Світ вам!" - і ті, котрі не ввійшли в нього, хоча і бажали... І виголосять мешканці вогню до мешканців раю: "Пролийте на нас чи воду те, чим наділив вас Аллах!" Вони скажуть: "Аллах заборонив і те й інше для невірних..." (К., 7:41-44, 48).
Отже, коли в попавших у рай прокинуться почуття жалю, людинолюбства, те їх відразу заглушать забороною всемилостивого Аллаха.
Більш того, "коли вони ( щопотрапили в пекло. - Л.К.) будуть благати про допомогу, їм допоможуть водою, подібної до розтопленого металу, що буде палити обличчя. Болісне питво! Томливе місце відпочинку!" (18:28).
"Щораз, як захочуть вони вийти з нього (пекла), з мучень у ньому, вони будуть повертатись в нього: "насолоджуйтеся мукою в полум'ї!" (22:22). Коли ж страждальці валу віддадуть перевагу смерті випробовуваним мученням, їх позбавлять і смерті. "Вони викликнуть: Малік[У даному випадку
слово "Малік" - власне ім'я ангела, що володарює над джаханнам - геєною, пеклом. Крім нього в кораничному пеклу 19 стражів (74:30-31).], господь твій послав би нам кончину! Він скаже: ви залишитеся тут назавжди" (43:77). Але грішники не заспокояться. "І коли вони, зв'язані одні з іншими, їм (Маліком. - Л.К.) будуть повалені в тісне поместилище, тоді вони там будуть просити собі знищення. У день цей, - учить Коран, - не просите собі однократного знищення, але просите собі багаторазових знищень" (25:14-15). Але у геєні "йому (винному перед Аллахом. - Л.К.) ні смерть, ні життя" (20:76), "він у ньому (у великому вогні) не вмре, але і не буде жити" (87:12-13). "Там, - возвещает Коран, - вони пробудуть, поки існують небеса і земля[Твердження, що має суперечливі тлумачення.], якщо тільки господь не захоче чого-небудь особливого: тому що господь твій є повновладний совершитель того, що хоче" (11:109).
Таке людинолюбство розглянутої нами книги, що часом і тепер люди, як випливає в ній не розібралися чи довіряють її мінливим тлумаченням, свідомим перекручуванням, характеризують як добуток послідовного високого гуманізму.
4. Сунна
Якщо Коран - це святе письмо мусульман, то святим перека-зом ісламу є Суна - збірка переказів (хадисів). Вона містить приклади з життя Мухаммада як зразок та керуванні для усього мусульманського загалу та кожного мусульманина зокрема, як виток відомостей про те, яка поведінка чи думка до вподоби Аллаху. У звичайному лексиконі суна може означати просто правильні, відповідаючі Суні вчинки ("суна" - звичай,, приклад). Чотири канонічних збірки суни були укладені ще в .IX ст.
У хадісах також можна зустріти різні правові нашарування, що відбивають розвиток соціальних відносин в арабському суспільстві. Остаточне редагування хадісів було здійснено в 9 столітті, коли були складені в ортодоксальних збірниках сунни, найбільшу популярність з який одержав Бухарі (помер у 870 р.). З сунни також виводяться норми шлюбного і спадкоємного, доказового і судового права, правила про рабів і т.д. Хадиси сунни, незважаючи на їхню обробку, містили багато суперечних положень, і вибір найбільш "достовірних" цілком відносився до розсуду богословів-правознавців і суддів. Вважалося, що мають силу лише ті хадіси, що були пересказанісподвижниками
Loading...

 
 

Цікаве