WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРелігієзнавство → Керівництво української греко-католицької церкви під радянським режимом, 1946-1989: сучасні підходи вивчення релігійного підпілля (пошукова робота) - Реферат

Керівництво української греко-католицької церкви під радянським режимом, 1946-1989: сучасні підходи вивчення релігійного підпілля (пошукова робота) - Реферат

Кавацівим..., с.16 (кас. 87)
17. Інтерв'ю з вл. Павлом Василиком..., с.31-31а. В перші роки заслання в Маріїнському та Орлово-Розовому таборах Кемеровської області разом із митрополитом Йосифом перебував і владика Миколай Чарнецький. Його там називали "батьком" і надзвичайно любили. Він ніколи не сидів на місці. "Владика був такою вартісною людиною, без якої важко було жити. Він кожного знав по імені і дорожив ним. Не дивно, що єпископа Чарнецького завжди облягали всі нещасні, бо тільки в ньогознаходили слова розради і потіхи" (Спогад про єпископа Миколу Чарнецького д-ра Антона Княжинського // Мартирологія.., с. 439-441).
18. Інтерв'ю з вл. Любомиром. Гузаром, студитом, від 4 лют. 1997, Рим. // АІІЦ, ф. 1, с. 1.
19. Боцюрків, Українська Греко-Католицька Церква в катакомбах..., с. 125.
20. Bohdan R. Bociurkiw, The Ukrainian Greek Catholic Church and the Soviet State (1939-1950). Edmonton - Toronto 1996, c. 24, 28-30.
21. "Резолюция протокола совещания Уполномоченных Совета по делам православной церкви при Совете Министров СССР позападным областям УССР, остоявшегося в Киеве 22-23 апр. 1947 г." // Державний архів Львівської області (далі - ДАЛО), ф. Р-1332, оп. 1, спр.7, арк. 21-22.
22.Центральний державний архів громадських організацій України (далі - ЦДАГО), ф. 1, оп. 24, спр. 12, арк. 4-8; Боцюрків, Українська Греко-Католицька Церква в катакомбах..., с. 129.
23. О. Турій, Нескорена Церква // Собор Української Греко-Католицької Церкви "Нова євангелізація". Інформаційний бюлетень, Львів 1996, с. 16-17.
24. Бендас, Репресії радянської влади..., с. 298.
25. Зокрема, наприклад, звільнені з заслання або реабілітовані священики не могли отримати прописки, тобто офіційного дозволу на проживання у рідних краях. Не маючи прописки було практично неможливо влаштуватися на роботу. А людина, яка не працювала до трьох місяців підряд, оголошувалася "тунеядцем" та притягалася до кримінальної відповідальності (фактично - арешт і новий термін ув'язнення). Це призводило до того, що не отримуючи прописки людям доводилося поневірятися по "безкраїх просторах Країни Рад" до досягнення пенсійного віку (60 років). Так, о. Йосиф (Степан) Данилович, ієромонах ЧСВВ, після звільнення у 1953 р. приїхав до Борислава, але дуже швидко змушений покинути місто: "Пару місяців їздив на різні території, щоб приписали. То кожний пише бумажку: "До 24 годин аби тебе тут не було!" Аж приписався я в Солотвині, де будував гараж, на 3 місяці. Пізніше був в Богородчанах років десять. Але звідтам "викурили", то був в Криму щось років шість. І [у 1975 р.] звідтам дістав пенсію" (Інтерв'ю з о. Йосифом (Стефаном) Даниловичем ЧСВВ, від 1-2 лип. 1997 р., монастир в с. Погоня Івано-Франківської обл. // АІІЦ, ф. 1, спр. 33, с. 5).
Досить часто колишнім в'язням при звільненні офіційно забороняли повернутися додому. Так роз'єднувалися сім'ї. (Див.: Інтерв'ю з п. Надією Кохалевич-Левицькою від 18 лист. 1992 р., Львів // АІІЦ, ф. 1, спр. 11, с. 5).
26. Там же, спр. 4263, арк. 203-205.
27. Боцюрків, Українська Греко-Католицька Церква в катакомбах..., с. 130-131.
28. Пекар, Ісповідники віри…, с. 215-222.
29. Боцюрків Б. УГКЦ в катакомбах..., с. 130.
30. Зокрема такі повноваження мали о. Олекса Шараневич (див. інтерв'ю з о. Богданом Нудом від 1, 23 квіт. 1993 р., с. Загірочко, Жидачівського р-ну Львівської обл. // АІІЦ, ф. 1, спр. 333, с. 36-37), о. Шепітко - ігумен ЧСВВ, о. Метеля (інтерв'ю з вл. Филимоном Курчабою ЧНІ, від 2-3 черв. 1993 р., Львів // АІІЦ, ф. 1, спр. 142, с. 42-43), о. Володимир Грицай (інтерв'ю з п. Андрієм Грицаєм від . 28 бер. 1993 р., Львів / АІІЦ, ф. 1, спр. 128, с. 8-9).
31. Інтерв'ю з о. Ізидором Бутковським, с. 44.
32. Натомість Б. Боцюрків подає, що отця Івана Слезюка як свого наступника висвятив саме владика Лятишевський перед своєю смертю (27 листопада 1957 р.). Якщо взяти за основу свідчення владики Дмитерка про хіротонію в 1945 р., то можемо припустити, що в 1957 р. Лятишевський міг просто підтвердити єпископський сан Слезюка. Разом з тим це припущення до певної міри пояснює той факт, що майже не відомо випадків висвячення нових священиків владикою Лятишевським та якихось його активних дій, хоча останнє скоріше залежало від віку та хворобливості єпископа.
33. Інтерв'ю з вл. Павлом Василиком…, с. 27.
34. о. І. Хома. Йосиф Сліпий. Отець та ісповідник Української мученицької Церкви. Рим, 1992, с. 25-47; Боцюрків Б. УГКЦ в катакомбах..., с. 132.
35. Інтерв'ю з о. Ізидором Бутковським, с. 45
36. Інтерв'ю з вл. Филимоном Курчабою…, с. 29.
37. Русская Православная Церковь в советское время (1917-1991). Материалы и документы по истории отношений между государством и Церковью: в 2 кн. Кн. 1, с. 50-58.
38. Довідка уповноваженого Ради у справах РПЦ при Раді Міністрів СРСР по Київській області і м. Києву В. Сухоніна щодо основних завдань боротьби проти нелегальної діяльності греко-католицького духовенства, квітень 1964 // Центральний державний архів вищих органів влади України (далі - ЦДАВО), ф. 4648, оп. 1, спр. 446, арк. 142-149.
39. Інтерв'ю з о. Миколою Маркевичем, с. 58.
40. Там же, с. 59.
41. ЦДАВО, ф. 4648, оп. 1, спр. 446, арк. 144.
42. Інтерв'ю з о. Миколою Маркевичем…, с. 51, 55-56, 61.
43. Уполномоченому Совета по делам религий при Совете Министров по Украинской ССР тов. Литвинову К. З. Докладная записка о деятельности униатов на территории Львовской области и принимаемых мерах по её прекращению // Государственный архив Российской Федерации (далі - ГАРФ), ф. 6991, спр. 160, арк. 30.
44. Інтерв'ю з о. Богданом Нудом…, с. 36.
45. Там же, с. 10.
46. Інтерв'ю з вл. Софроном Дмитерком…, с. 13.
47. Інтерв'ю з вл. Михайлом Сабригою, ЧНІ, від 30 бер. 1994 р. Тернопіль // АІІЦ, ф. 1, спр. 321, с. 9.
48. Там же, с. 8.
49. Боцюрків Б. УГКЦ в катакомбах..., с. 136-137.
50. ЦДАВО, ф. 4648, оп. 1, спр. 446, арк. 145.
51. У доповідній записці інспектора апарату уповноваженого Ради у справах релігій при Раді Міністрів СРСР по УРСР А. иКецка уповноваженому Ради у справах релігій при Раді Міністрів СРСР по УРСР К Литвину з вересня 1967 р. сказано: "Есть основания полагать, что Величковский при встрече со Слипым перед его выездом из СССР получил от последнего полномочия епископа униатской церкви на Украине. Кроме того, в апреле 1967 года Величковский выезжал по частным делам к сестре в Югославию, где, по всей вероятности, встречался с представителями Ватикана, а также находившимся там униатским епископом Эдмонтонским Максимом (Канада) и получил от них соответствующие установки (ГАРФ, ф. 6991, оп. 6, спр. 160, арк. 26-35).
52 Митрополит Володимир, Львів 1991, с. 21.
53 Інтерв'ю з вл. Филимоном Курчабою…, с. 30-31; Інтерв'ю з вл. Софроном Дмитерком…, с. 12.
54 ЦДАГО, ф. 1, оп. 24, спр. 6291, арк.9-11
55 Як претекст владика використав вилучення у нього на кордоні релігійних
Loading...

 
 

Цікаве