WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРелігієзнавство → Біблія - Реферат

Біблія - Реферат

бридких лярв і надзвичайно впливає на уяву читача через накопиченая натуралістичних деталей в опису відразливої зовнішності чортів. Ось, скажімо, "сатанинські прикмети" Люципера, який був "дуже великий, чорний, як вугілля, від голови до ніг, вуса мав паскудні - довгі, пом'яті, бороду - криву, густу, покошлану, що покривала й косматі груди. Очі він мав, як розпечені на вогні сковороди, - випускали вони від себе синій сірчистий вогонь, як стовпи чи комети. Губи були криваві, як пухирі, довгі, надуті, а рот і горлянка були наче яка прірва, що випускала з себе сморідну пару. Коли ж мурашва, що на ній він сидів, його допікала, він хитав своєю головою так, що з ніздрів його на лоно, наче смердючі остюки, сипалися стоноги". Багате на найрізноманітніші емоційні відтінки словесне зображення "різної постави і страшних гатунків" демонів, бридких лярв з ногами верблюжими, курячими та козиними, з вужами та зміями замість волосся і всілякими іншими "змішаними злими дивовиськами". Автор досягає співпереживання побаченого сатиром з боку читача, неодноразово підключаючи всі органи чуття, викликаючи зорові, слухові, нюхові, дотикові асоціації, які допомагають образно уявити кольорову картину і пережити потрясіння від "страшного видіння та грюкоту, холоду й смороду", якого не витримав і втік у незнайому пустелю сатир. На цьому, щоправда, і вичерпується найдоступніший пласт інформації, в якій реалізується демократичний аспект установки на читача. Водночас для новели про сатира як для барокового твору характерна установка і на читача освіченого, підготовленого, спроможного зорієнтуватись у підтексті змови багаторогого Люципера та демонів. Один ріг Люципера не випадково зламаний був об Іорданську скелю, коли йшов хреститися "християнський Бог Христос" (це, певно, був початок поразок нечистої сили), в цей ріг трубить "бридкогаркітливим голосом" сатана, перш ніж почати свою промову, спричинену тим, що міцніє віра людей у Христа, що люд цієї віри "поширюється і змножує свої церкви не тільки по всій Європі, а вже і в Азії і в Палестині!" Князь тьми згадує у промові події (перший хрестовий похід, взяття християнами Єрусалима у 1099 р. і вчинену в ньому страшну різню мусульман), відомі читачеві компетентному, який зрозуміє мову ускладнених метафор, алюзій; збагне, чому непохитні у своїй вірі русо-хазари (як називає сатана українців), чому в їхній землі множиться слава Христа.
Ми детально проаналізували новелу про сатира, бо її патріотичний пафос, емоційний заряд, формально-стилістичні особливості позначились на творчості Т.Шевченка, зокрема на поемі-містерії "Великий льох". Шевченка не міг не вразити стратегічний план Люципера по винищенню українців - подібними підступними способами у поемі Кобзаря планують знищити український народ алегоричні ворони. І Самійло Величко, і Тарас Шевченко розробляють біблійні мотиви в тісному зв'язку з національними, суспільно-політичними проблемами свого часу, до того ж Кобзар переосмислює біблійні сюжети і в поезії, і в живопису. Маємо на увазі живописну серію "Притча про блудного сина" (до нас дійшло вісім малюнків із задуманих дванадцяти), у якій художник майстерно передав тугу вигнанця. Образ блудного сина в серії малюнків Т.Шевченка не автобіографічний, бо зовсім не схожий на митця. Водночас здається, що автор присутній десь поряд і співчуває безталанності свого героя, а не осуджує його.
Учениця. Біблійний сюжет про блудного сина користувався величезною популярністю і серед художників голландської школи живопису. Прикладом може бути репродукція картини Рембрандта "Повернення блудного сина", представлена на нашій виставці.
Учитель. А якщо уважніше придивитися і до робіт італійського художника Сальвадора Роза, і до праці Рембрандта, і до серії картин Т.Шевченка, помітимо відступ від первісного змісту притчі про блудного сина*. Ця притча потрапила на нашу землю ще в часи Київської Русі у складі Євангелія від Луки у рукописних списках. Протягом ряду століть відбувалася складна трансформація канонічного сюжету. Це простежив письменник Валерій Шевчук, виявивши у ряді творів чимало глибоко індивідуальних розробок теми життя людини, яка, вирвавшись із дому, живе безтурботно, весело, та згодом, зазнавши страждань та скрути, туги за рідним краєм, повертається до батька і старшого брата*. Традиційною була подача незмінного тексту цієї притчі, а нового змісту художньому творові надавало оригінальне авторське тлумачення. Образи притчі уже тоді сприймалися символічно: батьком вважалася церква, а блудним сином - відщепенець від неї. Поети та письменники XVI-XVII ст. не тільки по-новому тлумачать притчу про блудного сина, а й створюють на її основі нові твори. Наприклад, Іван Вишенський у своєму "Позорищі мисленному" зображує блудного сина позитивним героєм, а брата-домочадця - негативним. Письменник-полеміст, сам вигнанець, не приховує свого співчуття до блудного сина. Він наділяє його місією заступника рідної землі перед Богом - тут ми угадуємо автобіографічний мотив, який пов'язує долю героя з долею самого автора. Повернення блудного сина до рідної домівки Вишенський взагалі опускає. Тільки один мотив з притчі розробляє і письменник-проповідник Антоній Ради-виловський у творі "Огородок Марії-Богородиці", створюючи історію, відмінну від канонічної. А Симеон Полоцький у п'єсі "Історія, чи Дія євангельської притчі про блудного сина, творена в літо від Р.Х. 1685" не тільки докладно розробляє біблійну тему, а й супроводжує свій твір циклом гравюр. Від імені блудного сина веде розповідь поет XVII ст. Ілля Бачин-ський у "Пісні світовій". На основі притчі про блудного сина в ній народжується сирітська тема, надзвичайно популярна у давній поезії, згодом - у творах Т.Шевченка.
Історією про блудного сина цікавився і Г.Сковорода, який сам провів своє життя в мандрах. Звернімося хоча б до його байки "Про безногого і сліпого" із "Розмови п'яти подорожніх про істинне щастя в житті", щоб переконатись, наскільки оригінальною є переробка первісного сюжету: в мандри вирушає не один, а два сини. Тяжко покалічені життєвими пригодами, вони рятують один одного: сліпий бере на плечі безногого і обидва сини повертаються в обійми свого батька. Найбільшу ж кількість розробок цього сюжету в українській літературі залишив Т.Шевченко, у якого тема відходу з рідного краю і повернення до нього, тема пригод на чужині блукальця, тема каяття й повернення - одна з наскрізних у поезії*. Мотиви життя людини, що силою різних обставин була викинута з рідного краю, з отчого дому, розробляються Шевченком у певній залежності від поворотів його власної долі. Так, вони стають домінуючими у ранній творчості поета,
Loading...

 
 

Цікаве