WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРелігієзнавство → Вірування та повір’яукраїнського народу (Курсова) - Реферат

Вірування та повір’яукраїнського народу (Курсова) - Реферат

буває й так, що вони пророкують людям майбутнє. Отже, вірування в існування русалок - це є загальне вірування всіх європейських народів.
За українськими повір ями, місяці і зорі викликають русалок з води. Русалки не мають на собі одягу, у них біле знекровлене тіло (за деякими оповідями - блакитне, синє або темне), довге, хвилясте волосся, зелене, як трава; стан високий і гнучкий, а очі палкі і сині., як морська глибочінь.
________________________________________
Гнатюк В.М. "Знадоби до української демонології", Львів, 1903р., ст.212
На голові у кожної русалки - вінок з осоки, і тільки в старшої, царівни, вінок з водяних лілей. Вийшовши з води, русалки сідають на березі, розчісують своє довге волосся, або беруться за руки і водять дивовижні хороводи. Іноді русалки вилазять на дерева й гойдаються на гіллі, як на гойдалці, співаючи пісень. Русалчині пісні небезпечні : хто почує їх, той, як зачарований, підійде близько до русалок, а вони тоді заманять його до себе, візьмуть в своє коло, будуть бавитися з ним, а потім залоскочуть і затягнуть у річку, на дно.
Русалки можуть перетворюватись на вивірок, щурів або жаб, що
сідають на кладочках, де жінки перуть білизну. Вони поділяються на дві групи:
русалки з іменем та без імені. Тих дітей, яким мати сама дає ім я (хоч живому, хоч неживому), називають іменними, а тих, яким мати не дасть імені, - безіменними. Русалки з іменем подібні до маленьких дівчаток, без імені- також дівчата, але страшні , безволосі.. В переддень Купала розкладають іменні русалки вогонь коло ріки і скачуть через нього, а безіменні вибігають з води, хапають попіл з іскрами, посипають голову, щоб росло волосся, і знов скачуть у воду.
В Україні довго зберігався звичай серед жінок - в русалчин тиждень розвішувати по деревах полотно, що його ніби русалки брали собі на сорочки. В одній з русалчиних пісень співається, що русалки просять у жінок намітки, а в дівчат - сорочки :
Сиділа русалонька на білій березі,
Просила русалка у жінок намітки:
"Жінки-сестрички, дайте намітки:
Хоч не тоненької, аби біленької ".
Сиділа русалка на білій березі,
Просила русалка у дівчат сорочки:
"Дівчата-сестрички, дайте сорочки,
Хоч не біленької, аби тоненької ".
________________________________________
3 Воропай Олекса "Звичаї нашого народу", Київ, 1991р., том, ст..159
В русалчин тиждень на вікнах розкладали гарячий хліб, гадаючи, що його парою русалки будуть ситі. Вважалось, що не слід кидати лушпиння з яєць, бо як потрапить воно на воду, то серед нього плаватимуть русалки і робитимуть шкоду людям; не можна сіяти муку просто в діжу, бо буде багато русалок. В русалчин тиждень ніхто не відважується купатись у річці. У четвер (цей день ще називають Русалчин Великдень) ніхто не повинен працювати, щоб не розгнівати русалок. Ранком, як тільки зійде сонце, дівчата йдуть у поле "на жита" і беруть з собою хліб із житнього борошна, спечений окремо та замішаний на свяченій воді . В полі дівчата ламають хліб на кілька шматків, діляться ним порівну, а потім кожна йде на ниву свого батька, де росте жито, і там на межі кладе той хліб для русалок - "щоб жито родило".
Крім того, дівчата в цей день ще ходять таємно в ліс, маючи при собі полин та любисток, і там у лісі кидають завиті вінки русалкам, щоб ті насилали їм багатих женихів. Вважалось, що у тих вінках русалки бігають по нивах та лісах. За народними віруваннями, у цей день русалки виходять на поверхню землі і дивляться, чи шанують люди їхню пам ять. Якщо хтось в цей день займається роботою в полі, то русалки заважають працювати й насилають на посіви якесь лихо; а ті, хто шанує це свято, сподіваються, що русалки берегтимуть їхні поля від шкоди.
В цей день селяни варять просто неба різноманітні страви і взаємно частуються.
Серед русалок є й лоскотниці - це душі дівчат , що померли зимою; вони з являються на полях і до смерті залоскочуть дівчат та хлопців, якщо ті потрапляють до них.
Напередодні Трійці русалки ховаються в корчах, а коли дівчата виходять вдосвіта по воду, випадають несподівано і питають: "Полин чи петрушка?". Як дістануть відповідь "полин", утікають, як "петрушка", залоскочуть дівчину й затягнуть у воду.
Якщо помре на Троїцькі свята маленька дитина, то мати плаче і каже : "Боже мій, ти русалочкою будеш і не зійдеш за ними, за великими; тебе будуть там щипати, лоскотати".
Русалки ще уявляються семилітніми дітьми - це душі дітей, які померли нехрещеними. Протягом семи років до свого обернення в русалки, душі цих дітей носяться в повітрі, а в день Трійці просять собі хреста: "Мене мати породила, нехрещену положила". Якщо хтось із християн почує цей голос, то мусить сказати:
"Іван та Марія! Хрещу тебе в ім я Отця,
Сина і Святого Духа. Амінь, " -
________________________________________
Злагода Н. " Село Старосілля. Відділ монографічного дослідження
села", Київ, 1930р., ст. 146-147
і кинути рушник, чи бодай хустку. В такому разі душа дитини піде до раю й русалкою не буде. Якщо ж до семи років дитина отак не буде охрещена, то йде в русалки.
Проводи русалок - спеціальні обряди, щоб позбутися них, - відбувалися на перший день Петрівки, а часом і на Вознесіння. В ці дні дівчата в полі, на житах, роблять спільний обід - тризну в честь русалок. Після тризни дівчата ходять по полях з розплетеними косами і вінками на голові, співаючи проводи русалкам:
Проводили русалочок, проводили,
Щоб вони до нас не ходили,
Та нашого житечка не ломили,
Та наших дівочок не ловили.
Засобами, що відлякують русалок, здавна вважались пахучі трави (любисток, полин, лепеха), тому що вони для хрещених людей дуже пахучі, а для нехрещених - смердючі..
Багатюща народна уява, вигадавши русалок, дала їм у супровідмавок. Варто зазначити, що чіткого розмежування між цими двома персонажами нема, навпаки, повір я та розповіді про них тісно переплітаються. Подібно до русалок, в мавок обертаються нехрещені діти. Злі духи мучать цих немовлят, і тільки на Зелені Свята вони вільні від тих тортур. До семи років душі немовлят літають у повітрі й жалібно просять, щоб їх охрестили. Після смерті дитини її душа переселяється жити до річки чи до озера, де вона плаває золотою рибкою. Іноді мавки обертаються в дівчат і показуються на березі, манять до себе перехожих, а коли хто наближається до них, тоді вони ховаються у воду.
________________________________________
Воропай Олекса "Звичаї нашого народу", Київ, 1991р., том, ст..168
Подібні вірування існують і в сучасних греків: телонії і чудесні жінки нагадують наших мавок. За повір ями греків, телонії - це теж діти, що вмерли без хрещення; вони виходять з пекла і живуть у ранкових туманах. Мати чує голос свого немовляти в шумі південного вітру, і для заспокоєння тіні курить ладаном перед образом Божої Матері., і той образ оздоблює білими ризами. Душі телоніїв літають над запашними луками у вигляді барвистих метеликів, бджіл і комах, які харчуються соком квіток, протягом сорока днів після Великодніх Свят.
Переконана, що після такого початку лишаються сумніви: чи є різниця між русалками та мавками? Так, різниця є, причому досить суттєва; саме вона дозволила виділити на описання мавок окремий розділ.
Мавки, або ще нявки, бісиці, живуть в лісах чи гірських печерах, і з являються людям як молоді, гарні дівчата. Світлиці їх вистелені килимами, вони прядуть крадений льон, тчуть із вибіленого полотна і шиють одяг. Після того, як розтануть сніги, мавки
Loading...

 
 

Цікаве