WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаРелігієзнавство → Розвиток християнства до розколу 1054 року - Реферат

Розвиток християнства до розколу 1054 року - Реферат

Багато спільного в духовній культурі словян в епоху язичництва. Є підстави вважати, що і в діловій писемності на Русі до її хрещення використовували словянську азбуку, не лише кирилицю, а й глаголицю.
Потреба церковної служби Русі не могла не призвести до знайомства з болгарською музикою й нотними знаками. Помітні ранні зв'язки Київської Русі з Болгарією і в області архітектури.
Наступний етап культурного спілкування Русі з Болгарією - це ХІ - перша половина ХІІ ст.. Цей період можна визначити як час широкого і інтенсивного освоєння візантійського і болгарського літературного надбання на Русі. Багатства книжного слова йшли на Русь із різних центрів Болгарії. Вже в першій половині ХІ ст.. на Русі стали безпосередньо і самостійно звертатися до візантійського культурного надбання.
Наступний етап розвитку культурних зв'язків Русі з південними словянами (причому тепер не лише з болгарами, а й сербами) охоплює другу половину ХІІ - початок ХІІІ століття. він ознаменував появу і розвиток ряду принципово нових рис. Перш за все це пов'язано з еволюцією самої руської культури, яка мала можливість не лише розвиватися самостійно, а й впливала на розвиток балканських культур. Починаючи з ХІІ ст.. руські перекази з грецького йдуть на Балкани.
В період християнізації Русі існували тісні зв'язки між Польщею і Руссю, рівень розвитку культур яких взаємно доповнювався. Перед Давньою Руссю випав складний шлях щодо вибору християнства, оскільки вона межувала як з християнськими, так і з мусульманськими країнами.
Давньоруська держава розширилась і зміцніла в другій половині Х ст.., коли князем став син Ігоря Святослав. За часів його князювання Русь брала активну участь у подіях міжнародного життя того часу, вела війни за розширення своїх кордонів.
Протягом Х - ХІ ст.. Київська Русь стала наймогутнішою державою. Під владою київського князя перебувала більша частинаСхідної Європи, в т.ч. Галицька земля і Закарпатська Русь.
Особливо зміцніла і розширилась Київська Русь за князювання Володимира (978 - 1015 рр.). На час його правління Київська Русь являла собою сильну феодальну державу. Панівним класом в ній були велика землевласники - князі та бояри. В їхніх руках зосереджувались великі земельні володіння. За князювання Володимира для охорони південних кордонів держави було споруджено укріплені лінії з фортецями і валами. Як і попередні князі, Володимир робив походи на окремі племена і підкорив їх своїй владі. Він усував місцевих князів і на їх місця ставив своїх синів і родичів.
У 988 році на Русі почали запроваджувати нову релігію - християнство. До цього словяни були язичниками. Вони обожнювали сонце, дощ, вітер, блискавку, а також померлих предків. Християнська релігія визнавала тільки єдиного Бога. Вона більше відповідала інтересам феодалів, ніж стара язичницька, бо вчила бідних і рабів коритися своїм панам, виправдовувала бідність і гноблення. Християнська церква, звеличуючи владу київських князів, сприяла зміцненню єдності Русі. Зявилися великі земельні володіння церкви, що стала таким самим феодалом, як князі і бояри.
Населення неохоче прийняло нову релігію, і князеві Володимиру доводилося застосовувати силу. Ось як про це розповідає літописець у 988 році: "Володимир прийняв нову віру і охрестився. Потім він велів охрестити своїх синів, який мав дванадцять. За синами були охрещені бояри. Після того він послав гінців по місту і наказав, щоб вранці всі жителі Києва прийшли до Дніпра. А той, хто не зявиться, буде ворогом князя. Коли вранці Володимир зі священниками підійшов до річки, то побачив силу-силенну народу. Всім було наказоно зайти у воду. Одні стояли у воді по шию, другі - по пояс. Діти - біля берега. Немовлят тримали на руках дорослі. Священники стояли біля берега на дошках і читали молитви, необхідні при хрещенні. Вони давали нові імена людям і веліли тричі занурюватися у воді. Як церемонія скінчилася, усім новохрещеним одягали хрести. Після хрещення звелів Володимир поскидати зображення словянських богів у річку. Поступово була охрещена вся Русь".
Проте запровадження християнства мало і позитивне значення: воно прискорювало обєднання всіх словянських земель в єдину державу. Значно розширилися культурні зв'язки Русі з Візантією, де давно панувала християнська релігія, і країнами Західної Європи. До Києва прибуло багато грецьких діячів культури - архітекторів, живописців, вчених, а також проповідників християнської віри. Після прийняття християнства почали будувати церкви. Найбільшою була Десятинна церква в честь Богородиці (на утримання духовенства князь призначав десяту частину свого майна, від того пішла і назва). Поки при церквах розпочали відкриватися школи, де навчалися діти князів і бояр.
У Х - ХІ ст.. на Русі зявилося багато переписувачів книжок. Охрещено було і жителів інших земель держави. Проте люди ще довго опиралися новій релігії, таємно поклонялися давнім богам. Та християнство поступово набирало сили. Після смерті Володимира його сини довго боролися за батьківську спадщину.
В ХІ - ХІІ століттях християнська церква в Західній Європі досягла великої могутності. Вони мали великий вплив на життя європейських народів і держав.
До середини ХІ століття християнська церква вважалася єдиною. Але в Західній Європі главою церкви був римський папа, а в Візантії - константинопольський патріарх, який підлягав імператору.
Ви вже знаєте, що від Візантії християнську віру перейняли деякі народи Східної Європи. Але римський папа прагнув підкорити церкву в цих країнах своїй владі. Візантійська церква чинила опір втручанню папи у її справи.
За панування над християнською церквою поділ доходів між папою і патріархом точилася гостра боротьба. У 1864 році під час чергового конфлікту папа і патріарх прокляли один одного. Відбувся остаточний поділ християнської церкви на західну і східну. Відтоді західна церква почала називатися католицькою (що означає "всесвітньою"), а східна - православною (тобто "правильної віри"). Після подулі обидві церкви стали цілком самостійними.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Г.Г. Літаврін, О.В. Рогов та інші "Прийняття християнства народами Центральної і Південно-Східної Європи і хрещення Русі". Москва, "Наука", 1988 р.
2. О. Кузьмін "Падіння Перуна, становлення християнства на Русі".. Москва. "Молода гвардія", 1988 р.
3. "Як була хрещена Русь". Політвидав. 1988
4. Оксана Карліна "Історія середніх віків". Київ, "Генеза", 1998 рік
Loading...

 
 

Цікаве