WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічні особливості впливу музичної інформації на особистість слухача - Реферат

Психологічні особливості впливу музичної інформації на особистість слухача - Реферат


Реферат на тему:
Психологічні особливості впливу музичної інформації на особистість слухача
Розмаїття музичної інформації, її вплив на величезну аудиторію висуває нові проблеми, зокрема, й таку, що пов'язується з впливом музики на особистість. У статті розглядаються психологічні особливості впливу музичної інформації на пізнавальну діяльність слухача в ході організованої пізнавальної діяльності.
Постійне тиражування, репродукування музики у повсякденному житті засобами масової інформації, використання її як фону-емблеми для подачі інформації (наприклад, у рекламі), зростання обсягу музичної інформації, яку людина повинна переробляти (сприймати, слухати), обумовлює те, що музика стає засобом специфічного інформаційного ускладнюючого впливу на особистість. З усіх аспектів проблеми слухацької діяльності ми зупинимося на музичній слухацькій діяльності, де поняття "слух" розумітимемо як здібність до музичної активності та діяльності.
У загальному вигляді проблема слухацької діяльності особистості розкривається у дослідженнях з різних галузей психології (психофізіології, музичної психології, психології мистецтва тощо). Існуючі моделі слухання музики ґрунтуються на порівнювальній структурі перцептивного акту, що відображає багатомірність і багаторівневість музичного твору. Слухацьку діяльність уявляють: як "слуховий аналіз твору", де одиницею виміру є "звуковий об'єкт" [15; 30]; як процес схематизації і навіть спрощення інформації, яка об'єктивно міститься в музичному творі, аж до її "мозаїчності" [24]. Відомі праці з вивчення процесу сприймання музики: як специфічного виду перцепції [3; 9], визначення елементарних структур музичного сприймання [19], особливостей сприймання мелодії [11]. Зауважимо, що тривалий час проблема сприймання і проблема змісту музичного твору розглядалися осібно: зміст музичного твору відокремлювався від слухача і не вважався продуктом його творчості. Таке твердження є очевидно сумнівним.
Сучасні дослідники вивчають проблеми сприймання музики як формування змісту у свідомості слухача [21; 30], особливостей слухового простору (вдаваного чи реального). Зокрема, отримала визнання ідея про єдність простору і часу в музичному творі [14], яка виявляється як відповідна "подієвість" [2, с. 204], оскільки "музика - є саме становлення" [12, с. 326 - 327]. Сприймання музичного твору розуміють як складний процес, де поєднуються емоційна та інтелектуальна сторони, зміст музичного матеріалу й особливості особистості. Ця єдність зумовлює явище музичного переживання з усіма специфічними і характерологічними особливостями [8; 11; 22 та ін.].
Когнітивні моделі музичного сприймання, створені наприкінці минулого століття, схильні враховувати й динамічний аспект перероблення музичної інформації. Вони ґрунтуються на принципі "від загального до часткового", який є не тільки законом розвитку сприймання в онтогенезі, а й закономірністю актуального становлення образу, коли сприймання музичного образу відбувається від цілого до все більш диференційованих структур [1; 5]. При цьому опрацювання інформації, її засвоєння відбувається "навпаки" - завдяки укрупненню "подій", які сприймаються [29].
Дослідники проблеми розуміння музики вважають, що психологи досить детально вивчають "результати рефлексії" (сприймання акордів тощо), але не процес сприймання музики як такий [28]. Відомі дослідження щодо співвідношення адекватності сприймання і механізмів музичного переживання [4]; специфіки музичного мислення [14; 18]; з'ясування особливостей поведінки слухача [23]. Наявні поодинокі спроби вивчення механізмів "підспівування" (як внутрішнього музичного мовлення), особливостей слухових галюцинацій, особливостей окремих компонентів слухової уяви тощо.
Особливої уваги заслуговують дослідження, які так чи інакше розкривають особливості творчої діяльності в ході прослуховування музики. Дослідження творчої уяви в процесі діяльності митців (музикантів, хореографів та ін.) виявили процеси осциляції внутрішніх і зовнішніх образів [27]. Так, образи уяви не піддаються повному контролю суб'єкта. В ході створення і відтворення музики детермінованими є лише певні її аспекти, тоді як більшість залишаються відкритими уяві. Це є джерелом творчості [25].
Розглядаючи музичну уяву як частковий випадок слухової уяви (де базовими компонентами є гучність, висота і тембр), вчені дійшли висновку, що в процесі сприймання якостей музики сильний вплив справляють її уявлювані якості [26].
Потреба у розрізненні пізнавальної музичної діяльності особи, що має спеціальну підготовку, від діяльності "непрофесійного" слухача є окремою науковою проблемою. Проте музично нетреновані особи однаково сприймають незнайомі музичні мелодії; інколи навіть незалежно від віку. Це підтверджується дослідженнями когнітивних моделей музичного сприймання (коли тільки певну кількість "значущих одиниць" або музичних подій особа спроможна впізнати на кожному з рівнів). Завдяки укрупненню "значущих одиниць" людина може сприймати необмежену кількість інформації. І ця здатність не пов'язана з рівнем підготовки особи та складністю перцептивного завдання. Хоча й відомі певні відмінності, коли музика краще сприймається завдяки вищій розвиненості процесів угрупування. У зв'язку з чим виокремлюють рівні пізнання музичного матеріалу - сенсорний, звуково-інтонаційний, емоційно-семантичний, інтегрально-семантичний (евристичний) [5], - які, на наше переконання, можуть бути істинними і для непідготовленої особи.
Метою цієї розвідки є розгляд психологічних особливостей впливу музичної інформації на пізнавальну діяльність слухача.
Робочою гіпотезою є твердження, що вплив музики на особистість слухача залежить від рівня організації музичної інформації. Кожен з етапів слухацької діяльності містить елементи творчості. На всіх етапах процесу слухання можливі різні рівні розуміння музичного матеріалу. Міра розуміння музики, можливість відкриття в ній нового залежать від рівня оволодіння музичним матеріалом, що зумовлює той чи інший етап процесу слухання.
Результати теоретичного аналізу проблеми
Розвиток слухацької музичної діяльності для осіб, які не мають спеціальної музичної підготовки, потребує науково-методологічного підґрунтя. Авторське бачення методики, що має бути продуктивною, є інтеграція моделі музичного мислення [28], концепції музично-акустичних рівнів організації музичної інформації
Loading...

 
 

Цікаве