WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічні критерії визначення стилю життя - Реферат

Психологічні критерії визначення стилю життя - Реферат

структурний елемент та їх композиційні організованості повинні мати потенційну можливість безконечних змін і трансформації як у бік ускладнення змісту способу життя, так і у бік його спрощення;
ж) психологічна модель способу життя повинна мати роз'яснювальний потенціал, що дає можливість типологізувати стилі життя та оцінювати зміни способу життя як на рівні окремих індивідів, так і на рівні співтовариств, охоплюючи багатоманітність форм поведінки.
Модель образу життя
Сучасна методологія надає змогу побудувати систему оцінки змін способу життя через векторну модель. Нами виділено чотири вектори, які в сукупності утворюють цілісний психологічний простір соціокультурної ситуації. Графічно цей простір можна зобразити у вигляді тримірної моделі, де осями координат виступають вектори: соціальні можливості; психологічна відповідальність; соціально-психологічна захищеність. Умовний нуль являє собою згорнутий вектор соціально-психологічної вимушеності у поведінці та життєдіяльності особистості (див. малюнок 1).
Малюнок 1 Соціально-психологічний простір способу життя
Зупинимося коротко на характеристиці кожного вектора.
1. Вектор соціальних можливостей реалізації цінностей і досягнення значущих цілей (сфера суб'єктивної свободи). Виражається у таких показниках:
· реальному різноманітті альтернатив, що існують в соціумі, та їх розширенні або звуженні при прийнятті певного рішення для індивідів та груп;
· реальній доступності альтернатив для різних груп населення або наявності соціальних обмежень;
· репрезентованості у свідомості людей як самих альтернатив, так і ступеня їх доступності; цінності (значущості) альтернатив для різних груп населення;
· відповідності альтернатив сформованим традиціям, нормам і правилам життя громади.
2. Вектор психологічної відповідальності. Визначає ті сфери життєдіяльності особистості та соціальних інститутів, у яких вони готові брати на себе відповідальність за результати власної діяльності та захищати свої цінності перед собою та іншими. Він виражається в таких показниках:
· добровільність прийняття відповідальності;
· реалістичність прийнятих зобов'язань стосовно життя особистості та соціуму;
· стабільність і несуперечність різних зобов'язань;
· відповідність прийнятих зобов'язань моральним нормам, що сповідуються у суспільстві.
3. Вектор соціально-психологічної захищеності. Визначає ті сфери життя особистості, де вона переживає почуття безпеки і дотримання прав. Він виражається в таких показниках, як:
· сфера захищеності за рівнями соціальної організації життя - індивідуально-особистісному, мікрогруповому і суспільному;
· суб'єктивна оцінка ступеня захищеності; уявлення про інстанцію, яка здійснює контроль ситуації в конкретній сфері життєдіяльності;
· уявлення про належне та про реальних суб'єктів, які здійснюють функцію захисту;
· психологічна готовність до зміни моделей і стратегій поведінки в мінливих умовах життя.
4. Вектор вимушеності. Він є формою негативної адаптації особистості і груп до несприятливих соціальних умов життя. Виражається в таких показниках, як:
· соціальна заданість життєвого шляху, сфер діяльності і форм відношень до особистості і соціальних груп;
· ступінь суб'єктивного прийняття примусу як форми соціальної регуляції;
· переважання почуття провини і суб'єктивна готовність до прийняття-висування рішень;
· почуття тимчасовості і переважання в життєвих установках орієнтацій "на сьогодні" за браком довгострокових життєвих планів і проектів;
· поширення соціального утриманства і комплексу жертовності.
Ці вектори є відносно автономними, хоча й взаємопов'язаними. Збільшення або зменшення одного не призводить до автоматичної зміни в інших. У своїй сукупності вони утворюють цілісний психологічний простір способу життя, який на емпіричному рівні може фіксуватися як сукупність життєвих стилів. (див. малюнок 2).
Малюнок 2 Схема співвідношення стилів способу життя
Відповідно до даного способу схематизації сукупний простір обмежується кубом, вершини якого утворюють "чисті" або екстремальні стилі життя. Чотири стилі однієї сфери (простору) життєдіяльності, ще три - як результат перебігу двох просторів. Та тільки один відображає абсолютну значущість усіх трьох позитивних просторів життєдіяльності.
Дамо коротку характеристику цих стилів:
1. "Новатор" - визначається абсолютним переважанням значущості свободи та розширення можливостей.
2. "Доброволець" - визначається абсолютним переважанням значущості відповідальності та готовності її прийняття.
3. "Дитина" - визначається абсолютним переважанням прагнення до максимальної захищеності при відмові від особистої ініціативи та відповідальності.
4. "Заручник" - визначається абсолютним переважанням значущості визначеності та заданості всього життя, але може набувати й суто негативної характеристики переживання почуття вимушеності.
5. "Бізнесмен" - визначається перетином та взаємодією цінностей можливості (свободи) та відповідальності за низького рівня об'єктивної і суб'єктивної захищеності (щонайменше в сучасних умовах).
6. "Мафіозі" - визначається перетином високого рівня значущості можливостей та захищеності за практично повної відсутності значущості відповідальності.
7. "Чиновник" - визначається перетином значущості відповідальності та захищеності за відсутності цінності сфери свободи та нових можливостей (особистісне сприйняття регламентованості способу життя та діяльності).
8. "Благодійник" (мати Тереза, Джордж Сорос та ін.) - визначається поєднанням високої значущості всіх трьох позитивних векторів існування - прагнення до абсолютної свободи, взяття на себе всієї повноти відповідальності та почуття захищеності аж до повного ігнорування можливих небезпек.
Такий засіб схематизації наочно демонструє наявність зв'язків між різними стилями. Так, стилі, що зв'язані за ребрами куба, є найбільш близькими та можуть існувати як взаємодоповнюючі. Наприклад, стиль "бізнесмен" пов'язаний зі стилями "новатор", "благочинець" та "доброволець". Стилі, що перебувають на протилежних кінцях діагоналей граней куба, є функціонально протилежними, алевони завжди пов'язані у реальному житті соціуму. Так, той же "бізнесмен" функціонально протилежний "чиновнику" або "мафіозі", але у реальному житті вони залежні одне від одного. Абсолютно протилежними є стилі, розташовані на протилежних кінцях внутрішніх діагоналей. Це такі протилежності, як "бізнесмен" - "дитина", "новатор" - "чиновник", "доброволець" - "мафіозі" та "благодійник" - "заручник". Наявність вказаних зв'язків та переважання того чи іншого стилю дають змогу не тільки описувати наявний стан суспільства, але й прогнозувати його розвиток як цілісної системи взаємопов'язаних життєвих стилів.
Звісно, ці типи є умовними, тому що абсолютне переважання тільки однієї цінності зустрічається вкрай рідко, тому їх треба розглядати або як тенденцію, або як ієрархію цінностей. Суттєвою особливістю цієї моделі є те, що вона дозволяє "працювати" на будь-якому рівні соціальності - індивідуально-особистісному, груповому та суспільному. Крім того, вона є стійкою по відношенню до максимально широкого кола соціокультурних проблем.
Література:
1. Проблемы социалистического образа жизни. - М., 1977.
2. Психология личности и образ жизни - М., Наука, 1987. - 269 с.
3. Социальные показатели образа жизни советского общества. Методологические проблемы. - М.: Наука, 1980. - 216 с.
4. Толстых В. И. Образ жизни: понятие, реальности, проблемы. - М.: Политиздат, 1975. - 127 с.
5. http://www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве