WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психогігієнічні аспекти гуманізації вищої школи - Реферат

Психогігієнічні аспекти гуманізації вищої школи - Реферат

вихованню потреб цілеспрямованої комунікативної взаємодії викладача і студента. Залучення студентів до вирішення актуальних проблем суспільного життя, зв'язок нової інформації з раніше набутими знаннями потребує ефективного співробітництва та взаємодії між науково-педагогічним колективом і студентами.
Виходячи з сучасних уявлень, можна виділити кілька комунікативних методів, що можуть використовуватися у навчальному процесі:
1. Комунікативні методи, спрямовані на стимулювання когнітивних процесів (вирішення проблемних завдань, використання ролевих та ділових ігор тощо).
2. Комунікативні методи, які передбачають використання інтерактивних форм та прийомів навчання, що враховують інтерес, мотивацію студентів до навчальної та науково-дослідницької діяльності.
3. Комунікативні методи, побудовані на моделюванні та імітації реальних чи віртуальних ситуацій.
4. Комунікативні методи, що передбачають чітку взаємодію викладача вищої школи у межах малої творчої групи студентів за принципом єднання індивідуумів з різним креативним та інтелектуальним потенціалом.
При використанні названих комунікативних методів роль та функції викладача полягають у наступному:
1. Він є носієм необхідної для студентів інформації за фахом при вивченні нового матеріалу.
2. Науково-педагогічний працівник виконує функції спостерігача, коли студенти працюють в малих творчих групах, та надає їм індивідуальну консультаційну допомогу.
3. Викладач є консультантом у випадках, коли студенти працюють над певним проектом, ситуаційною вправою і потребують порад та рекомендацій щодо змісту завдань.
4. Викладач при здійсненні науково-педагогічної діяльності повинен бути психологом та психофізіологом, визначати настрій, самопочуття й активність студентів, уміти за допомогою педагогічних і психологічних прийомів підтримувати високий рівень їх фізичної та розумової працездатності. Ця роль викладача вищої школи входить до основного переліку вимог щодо гуманізації суб'єкт-суб'єктних відносин у сучасному вузі. Вона потребує від науково-педагогічного працівника глибоких знань з психології, педагогіки, психофізіології, валеології, психогігієни, певного досвіду практичного використання ефективних методів оптимізації навчального процесу. Інакше кажучи, це одна з найскладніших та найвідповідальніших функцій викладача вищої школи. Не дивно, що К. Гельвецій ще 1773 року писав: "Наука про людину у всьому її обсязі є неосяжною, її вивчення - справа тривала й важка. Людина є модель, виставлена для її розгляду різними художниками: кожний бачить певні її сторони, але ніхто ще не сприймав її в цілому" [6]. Вирішення цієї проблеми - справа, безумовно, майбутнього. Але вже нині над нею мають замислюватися як представники психологічної, психофізіологічної та педагогічної науки, так і безпосередньо науково-педагогічні працівники.
Важливою складовою гуманізації навчальної та наукової діяльності у сучасному вузі є управління організацією підготовки студентів до професійно-творчої діяльності, яка є системою, що містить три основні компоненти: наукову та професійну творчість, навчально-пізнавальну діяльність, позанавчальну діяльність. Реалізація цих складових сприяє формуванню творчої самостійності особистості майбутніх випускників вузу.
На основі оцінки індивідуальних показників навчального циклу (за Д. Колбом) встановлено основні типи студентів за способом свого навчання. Вони такі: приблизно у 50 відсотків студентів-менеджерів у порівнянні зі студентами-психологами домінує асиміляційний стиль навчання, для якого характерним є сполучення навчальних фаз активного експериментування і рефлексивного спостереження. Такі студенти краще за інших адаптовані до розуміння широкого діапазону інформації та перетрансформації її у стислу логічну форму. Такий стиль важливий для інформаційної, виробничої та наукової кар'єри. Майже четверта частина студентів-психологів належить до категорії "генератор ідей". Такі студенти добре пристосовані до розгляду конкретних ситуацій з різних точок зору. Вони більше спостерігають, ніж діють, їм імпонують ситуації, що потребують розробки широкого діапазону ідей - як у випадку "мозкової атаки" (брейнстормінг).
З точки зору встановлення позицій (ставлення) до лідерства студентів-менеджерів і студентів-психологів можна виділити два напрямки, які отримали високу вагомість: "стратегія не виділятися і мати рівні стосунки з усіма" (вагомість відповідно 0,38 та 0,34) та "подобається бути лідером" (відповідно 0,30 та 0,33).
Про лідерські позиції студентів-менеджерів Донецького інституту управління свідчать позитивні результати їх участі у конкурсах стосовно вирішення проблем працевлаштування в межах України.
Гуманізація освітньо-виховної діяльності корпоративного вищого навчального закладу сприяє координації та синергії спільних зусиль і дій, мотивації досягнення кращих результатів у навчальній та науково-дослідній діяльності протягом усього періоду навчання. При такому підході створюються необхідні умови для самовдосконалення, саморозвитку, самонавчання, самоактуалізації та саморегулювання наукової діяльності професорсько-викладацького складу і студентів.
Висновки
1. Психогігієнічне забезпечення гуманізації освітньої діяльності у вищій школі виступає провідною сполучною ланкою між психологією, фізіологією, психофізіологією, педагогікою, валеологією, медициною, гігієною, екологією і спрямоване на збереження та зміцнення фізичного, психічного й духовного здоров'я людини в їх єдності і взаємозумовленості.
2. Невід'ємною складовою гуманістичної орієнтації освітнього процесу у вищій школі й необхідною передумовою підвищення ефективності підготовки професійно зрілих і здорових фахівців нового покоління є реалізація принципів комплексного психогігієнічного забезпечення навчально-виховного комплексу вузу з переважною орієнтацією на послідовну реалізацію принципу "свобода - вибір - відповідальність" у всій роботі навчального закладу, організації навчально-пізнавальної та фізкультурно-оздоровчої діяльності студентів, що служить передумовою їх особистісного зростання й успішного професійного становлення.
3. Перспективи подальших досліджень у цьому напрямку полягають у необхідності повнішого розкриття ролі соціального оточення (зокрема, особистості викладача) у професійному становленні студента, системному розкритті й цілісному практичному втіленні психогігієнічних, психолого-педагогічних і духовно-світоглядних аспектів гуманізації вищої освіти на сучасному етапі трансформації суспільства в Україні.
Література:
1. Тинний В., Колечко В. Ідеї гуманізму в сучасній педагогіці //Вища школа, 2002. - №2 - 3.- С. 72- 78.
2. Носков В. І. Основи психогігієнічного забезпечення гуманістично орієнтованої професійної підготовки студентів //Автореф. дис. доктора психол. наук. - Київ, 2002. - 30 с.
3. Тимошенко І. І., Соснін О. С. ХХІ століття: освіта протягом усього життя //Економіка й управління, 2000. - №4. - С. 39 - 49.
4. Каддафи М. Зеленая книга. - К.: Феникс, 2003. - 160 с.
5. Національна доктрина розвитку освіти //Освіта України, 2002. - Квітень, 23.
6. Гельвеций К. А. О человеке, его умственных способностях и его воспитании. - М., 1938.
7. http://www.politik.org.ua

 
 

Цікаве

Загрузка...