WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Провідні чинники розвитку соціального потенціалу особистості - Реферат

Провідні чинники розвитку соціального потенціалу особистості - Реферат

стратегії поведінки як переживання внутрішньої керованості свого існування в напрямку реалізації відрефлектованих цінностей життя, принципів соціальної життєдіяльності Здатності організувати інших людей для досягнення індивідуально цінних соціально важливих
цілей
Чинники розвитку
й оптимального функціонування Соціально-політичні та соціально-економічні умови життя,
які дозволяють особистості самореалізовуватися в соціумі;
інтерес особистості до подій соціального життя, активна соціальна позиція
Операційні
механізми Потенціал адекватного сприйняття, відображення, трансформації емоційних компонентів свідомості
(атракція, емпатія, емоційна ідентифікація, формування
соціально продуктивних настановлень особистості,
приязного ставлення до людей) Мовний потенціал як універсальний носій усвідомленого арсеналу когнітивних та емоційних значень як еталонів людської активності (основа само- й особистісної рефлексії, каузальної атрибуції, здатності до категоризації, інтерпретації, децентрації) Соціально-когнітивний потенціал як здатність людини до адекватного усвідомлення, сприйняття та трансформації когнітивної й некогнітивної інформації соціального змісту (особистісна рефлексія, каузальна атрибуція, здатність до децентрації і співчуття) Соціально-конативний потенціал як
сукупність соціально компетентних соціокультурно обумовлених умінь та навичок
ефективної поведінки в ситуаціях спілкування, гнучка спроможність до конгруентності у взаємодії з різними людьми
Чинники розвитку й оптимального функціонування Реалізація соціальним оточенням фасілітативних настановлень у взаємодії з дитиною як провідного ставлення до неї;
становлення просоціальної спрямованості дитини як носія соціальних здібностей
Функціональні
механізми Інтегративні системи когнітивно-емоційної активності психіки, які забезпечують спілкування та соціальну поведінку людини
Чинники розвитку й оптимального функціонування Працездатність, активованість, пластичність, реактивність
ЦНС як первинного соматичного носія психічного;
функціональне дозрівання пізнавальних та емоційних процесів
Для кожного рівня пропонується також зважати на основні детермінанти розвитку виокремлених механізмів, які ми вважаємо провідними чинниками різнорівневої природи, один з яких володіє потенціалом зовнішнього впливу (стосовно певних конструктів відповідного рівня аналізу) та проявляється у розвитку здібностей опосередковано, а інший характеризує внутрішні особливості розвитку системи психічного особистості як носія соціальних здібностей, котрі безпосередньо детермінують їхнє становлення. Загалом же сукупність виокремлених факторів розвитку, з огляду на певний масштаб узагальнення, кореспондує з думкою В. Шадрикова про потрійну детермінацію розвитку здібностей [10]: первинну - середовищем розвитку, вторинну - вимогами діяльності (це, за нашою логікою, зовнішні детермінанти розвитку) та третинну - духовними цінностями, які, очевидно, є внутрішніми, оскільки стають активними чинниками розвитку здібностей особистості лише після їх привласнення нею.
Уявляється також, що онтогенетична динаміка та взаємодія виокремлених структурних елементів на рівні функціональних механізмів - це предмет переважно загальнопсихологічного дослідження. Рівень дослідження регуляційних механізмів особистості як її соціальних здібностей однаково цікавить як персонологію, так і соціальну психологію особистості. Соціально-психологічний аналіз як інструмент теоретичного пізнання, з нашої точки зору, найбільш комплементарний системному дослідженню компонентів, котрі утворюють у поданій схемі рівень операційних та регуляційних механізмів соціальних здібностей. Модель, узагальнена в таблиці 2, якраз і побудована в розвиток останньої тези.
Створюючи цю модель, ми керувалися гомогенним для соціально-психологічного дослідження принципом аналізу включених систем, якими в соціальному просторі є особистість, спільнота та варіанти їх взаємодії (очевидно, що такі взаємодії утворюють і певний тип соціальних систем). У цьому сенсі, з позиції функціонального аналізу, перша інтраіндивідна підсистема соціального потенціалу людини, яка відповідає за її особистісний самоконтроль, є своєрідним ядром соціально-психологічної структури соціальних здібностей, оскільки саме вона, в основному, "обслуговує" злагоджене та ефективне функціонування такої соціальної цілісності, якою є людська особистість як "цеглина, будівельний матеріал" будь-якої соціальної системи.
Друга, інтеріндивідна підсистема соціальних здібностей отримує найбільше навантаження, будучи "задіяною" в системі міжособистісного спілкування та інших можливих соціальних комунікаціях людини, дозволяючи їм адекватно сприймати і розуміти сигнали соціального оточення, а з часом рефлексувати і власні особливості.
Нарешті, елементи метаіндивідної конструкції соціальних здібностей покликані забезпечувати підтримання реального балансу існування різних груп як цілісних соціальних систем (контактних груп, виробничих спільнот, етносів і т. д.) в аспекті композитних, функціональних і часових вимірів існування останніх, що передбачає вихід особистості за межі індивідуального контексту власної життєдіяльності та перехід її в ширший спільнотний і навіть соціально-історичний вимір особистісної самореалізації. Звичайно, такою системою може бути й сама особистість, але і в цьому випадку все зазначене не втрачає чинності для неї як елемента ширшої соціальної системи. Остання ж, як правило, містить у собі й причини її можливого дисбалансу та соціальні засоби його подалання.
Таблиця 2
Структура соціальних здібностей людини
як соціального індивіда,
суб'єкта соціальної життєдіяльності
(соціально-психологічна парадигма)
Ітраіндивідна підсистема
(самоконтролю емоційного життя) Соціальні емоції як регулятивні здібності, здатність до розрізнення, адекватного вираження та управління власними емоційними переживаннями, прийняття відповідальності за їх позитивний модус та відповідність суспільно виробленим моральним еталонам (найінтимніший рівень соціальної регуляції людини, її соціальної саморегуляції).
Інтеріндивідна підсистема (соціально-інтелектуальних здібностей) Спроможність до адекватного сприйняття вербальної й невербальної інформації соціального змісту як статичного, так і динамічного характеру, можливість передбачення як аперцепція розвитку соціальних подій з урахуваннямїх контекстуальної обумовленості та попепредніх результатів розгортання (сама особистість як окремий соціальний об'єкт тут також є предметом аналізу).
Метаіндивідна підсистема
(соціально-конативних здібностей)* Потенціали:соціально-адаптивний (етикетність поведінки), соціально-продуктивний (креативна властивість людини як здатність до проблематизації й діалектичного синтезу часто протилежних інтраіндивідних та інтеріндивідних елементів соціальної ситуації, значущих для більшості суб'єктів активності, результатом чого виступає нове продуктивне рішення, яке несе в собі ознаки дивергентного, творчого продукту, прийнятного для всіх учасників соціальної ситуації).
*метаіндивідна підсистема соціально-креативних здібностей людини для свого функціонування потребує належного рівня зрілості двох попередніх підсистем, які не лише є психологічною базою її становлення, а й самі, відчуваючи її системно-керівний вплив, набувають подальшого розвитку, дозволяючи людині здійснювати ефективне самоуправління
Loading...

 
 

Цікаве