WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Проблеми соціальної самоіндентифікації української еліти - Реферат

Проблеми соціальної самоіндентифікації української еліти - Реферат

суспільства, хоча й прагне тримати його під жорстким контролем. При тоталітаризмі елементи громадянського суспільства цілеспрямовано формуються владою.
Цілком можливі ситуації, як припускають деякі експерти, існування перехідного етапу до ринкової економіки західного типу, коли йому передує етап олігархічної "ритуальної демократії", що може закінчитись етапом наведення порядку аж до тоталітарного чи авторитарного варіанту. А вже після цього - формування нової еліти, готової "грати за правилами" західного, а не архаїчного капіталізму.
Розглядаючи трансформацію російської бізнес-еліти, О. Криштановська робить чіткий висновок: "Старі олігархи єльцинської епохи відходять у сутінки, поступаючись місцем новій генерації підприємців... Провінційнішим, але не таким наївно амбіційним" [11, с. 241]. З політолімпу зникають В. Гусинський, Б. Березовський, В. Ходорковський та інші, що ладні були "приватизувати" всю Росію.
Тенденція цікава, оскільки події в Російський Федерації часто на три - чотири роки випереджають аналогічні події в Україні.
То ж що будує президент В. Путін? Які у нього стосунки з російською бізнес-елітою? Як зазначають фахівці, схильні до незаангажованого аналізу, "він створив політику рівновіддалення олігархів від влади" [11, с. 28]. Отже, перед російською бізнес-елітою постає дилема: підтримати виконавчу владу або залишити рідні терени. Робиться, відповідно, висновок, що "катастрофи старих олігархів, які постраждали від своєї близькості до влади, навчили їх (тобто нових олігархів) обережності" [11, с. 24].
У цьому плані судова справа проти "Юкосу" та арешт В. Ходорковського - знакова подія. Так виконавча влада має намір боротися зі спробами "нових" олігархів "йти в політику". Це відбувається тому, вважають аналітики, що "нова влада зайнята відновленням державної машини, яка на певний час була приватизована чиновниками й бізнесменами" [11, с. 28].
Повертаючись до питання, чи обов'язковим є етап виникнення авторитарного чи тоталітарно зорієнтованого суспільства при переході від архаїчного до західного капіталізму, звернімо увагу на деякі акценти у виступах лідера нової російської еліти В.Путіна. В такому державному устрої немає "місця опозиції, непрогнозованим виборам та бунтівним олігархіам" [11, с. 28]. Йдеться про гігантські економічні конгломерати, діяльність яких переважно контролюється державою. Як зазначила О. Криштановська, "модель корейського "економічного дива" найточніше підходить для цієї мети" [11]. Інтереси держави і великого бізнесу співпадають: концентрація капіталу в руках 20 - 25 фінансово-промислових груп, повністю лояльних президентові РФ, який керується винятково державними інтересами, - соціально-економічний проект В. Путіна та кіл, які він репрезентує.
Виходячи з аналізу тенденцій соціально-психологічного розвитку нової російської еліти, можна зробити певний прогноз щодо характеру перебігу виборчої кампанії "Верховна Рада України - 2006". Отже, на виборах - 2006 значно посилиться тиск керівників регіональних економічних структур на результати виборів і водночас зменшиться "питома вага" чиновників і політиків, які не увійшли до регіональних союзів влади та бізнесу. Посилиться (у різних формах) купівля голосів виборців. Все це може закрити доступ до законодавчих органів лікарям, педагогам, науковцям, більшості активістів громадських структур - у випадку, якщо вони не одержать підтримки лідерів місцевих бізнес-еліт. Скоротяться можливості для приходу до парламенту незалежних кандидатів, що прагнуть репрезентувати певний сегмент електорату. Тобто може виникнути ситуація, в результаті якої буде зроблено висновок: "Демократичні, альтернативні вибори практично припинили доступ до еліти неелітарних верств населення" [22].
Еліта може бути взірцем для громадян, якщо вони бачать її відповідальну поведінку в розбудові держави. Але ж: ліберально-архаїчний капіталізм, на який орієнтується значна частина нашої еліти, існує лише в підручниках кінця ХІХ століття. Наприклад, в Голландії та Норвегії сімейні прибутки від соціальних виплат переважають прибутки від підприємництва, а у Франції майже дорівнюють їм. Держава бере на себе розв'язання завдань, з якими приватний капітал впоратися не може: екологія, фінансування фундаментальної науки, освіти, охорони здоров'я, розвиток енергетики та комунікацій [19].
В інтересах української бізнес-еліти - розбудова держави, яка існуватиме довго. Інакше втрачає сенс вся попередня її діяльність: завжди може вигулькнути гасло Булгаковського Шарикова: "Все відняти та й поділити на всіх!". Як зауважує М. Пірен, "хто ким став - свідчить сьогодення. Відтак перед українським суспільством постає завдання відновити престиж "вибраної" верстви" [3, с. 4], оскільки, за цим дослідженням, переважна більшість опитуваних не визнає за елітою морального права бути для неї взірцем.
Або можливий інший варіант. Суто гіпотетично: знову на допомогу братньому українському народові прийде виконувати свій інтернаціональний обов'язок хтось із наших сусідів. Інший прояв "інтернаціоналізму" - сумний приклад Е. Шеварнадзе. Йому здавалося, що він повністю відповідає вимогам зовнішніх сил. І запізно зрозумів: є особистості, які ще більше відповідають цим вимогам. Ситуацією, що зовнішні сили можуть зробити "відкриття": Україною управляють мафіозні структури - не можна нехтувати.
Причина кризи ціннісних орієнтацій полягає в тому, як вважають деякі дослідники, "що в сучасну епоху колективізм став майже лайкою. На щит було піднято принцип індивідуалізму та вседозволеності" [18, с. 124]. Відповідно, еліта, перебуваючи в смисловому полі пропаганди індивідуалізму, керується тільки власними інтересами: "Тому що так - на Заході".
Тим часом мало чию увагу привернуло те, що "західний індивідуалізм - це перетворення норм суспільного життя на саморегуляцію мислення і поведінки особистості" [18, с. 124]. Ілюстрація - знамените прислів'я: "Живи сам і давай жити іншим". В країнах же СНД зміна базових принципів призвела до розгулу егоїзму та аморальності, які нав'язливо пропагуються через ЗМІ [18, с. 124]. Можна сказати, що й українська еліта опинилася в ролі об'єкта маніпуляції і з боку електронних ЗМІ [9]. Хоча "піклування тільки про свої потреби та інтереси обертається для людини справжньою пасткою" [18, с. 125]. Адже процес особистісної самоідентифікації вимагає групової солідарності.
Виникає грандіозна проблема стратегічного переструктурування
Loading...

 
 

Цікаве