WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Проблема чуйності - Реферат

Проблема чуйності - Реферат

заспокоєння), а дані про допомогу в біді (75,5 %) не узгоджуються з наступними показниками (таблиця 3), котрі свідчать, що тільки 32,7 % ліцеїстів здатні пригадати та описати ситуації з власного життя, в яких проявили чуйність. Не набагато вищим є і показник здатності учнів навести приклади прояву співчуття з художньої літератури та фільмів - всього 34,7 % учнів.
Тобто, обізнаність старшокласників з моральною категорією "чуйність" є теоретичною, а не практичною, оскільки в реальному житті діти не так часто виявляють співчуття, як можуть говорити про нього.
Проводячи анкетування, ми цікавилися й тим, хто проявляє чуйне ставлення до ліцеїстів, хто їм співчуває.
Діаграма 3
Таблиця 3
№ Ситуації Відсоток учнів
"+" "-"
1. Із власного життя 32,7% 67,3%
2. Із літератури, фільмів 34,7% 65,3%
Примітка: "+" - здатність навести приклади чуйного ставлення, "-" - невміння навести приклади.
Згідно з отриманими даними, найчастіше проявляють співчуття батьки - 77,6 %. Також співчуття притаманне друзям - це засвідчили 57,1 % респондентів. Примушує замислитися інформація, що тільки 4,1 % однокласників та лише 2,04 % вчителів можуть поспівчувати опитаним, що може свідчити про недостатній рівень розвитку чуйності не тільки в учнів, але й у педагогів (діаграма 4):
Виявлені тенденції дають можливість зробити попередні висновки:
1. Отримані результати засвідчують актуальність і важливість вивчення проблеми чуйності, оскільки, як бачимо, чуйність - це не лише морально-етична категорія, а й цілісне морально-психологічне явище.
2. Практично усі діти визнають себе здатними співчувати, називаючи такі причини прояву чуйного ставлення: трагічні обставини, хвороби, наявність проблем (в тому числі у сім'ї), негативні переживання.
3. Формами прояву учнями чуйного ставлення є емоційна підтримка, яка включає втішання, розраду, заспокоєння, та дієва допомога людині, яка постраждала.
4. Незважаючи на те, що старшокласники знають, що таке чуйність, та розуміють її необхідність у повсякденнихстосунках, у більшості випадків вони не надають належного значення співчутливому ставленню до інших, прояву гуманних якостей та допомоги тим, хто її потребує.
Діаграма 4
Зазначимо, що отримані в ході дослідження дані є попередніми, а висновки стосуються лише певної вибірки. Зауважимо також, що ми диференціювали своїх респондентів за спеціалізацією (учні гуманітарного, спортивного і футбольного відділень ліцею) та за статтю. Проте можемо вказати, що різниці у поглядах у цих групах було менше, ніж спільного, тому в статті подано узагальнену інформацію щодо всіх опитаних учнів. Однак це не виключає існування проблеми індивідуальних, вікових, статевих і психологічних відмінностей у розвитку й проявах чуйного ставлення. Ця проблема потребує додаткового вивчення.
Отже, результати проведеного нами пробного психолого-педагогічного дослідження феномена чуйності не дають підстав для самозаспокоєння. Тому сьогодні, на етапі опрацювання нових моделей виховання підростаючого покоління, слід не лише усвідомлювати реальні проблеми формування і запровадження моральних норм поведінки в суспільстві, проблеми чуйного ставлення людини до людини, але й цілеспрямовано працювати над їх вирішенням. Сприяти цьому може подальше, глибше й масштабніше психолого-педагогічне дослідження проблеми формування чуйності у дітей в умовах шкільного, позашкільного та сімейного виховання.
Література:
1. Авраменкова В. В. Совместная деятельность дошкольников как условие гуманного отношения к сверстникам // Вопросы психологии. - 1980. - №5. - С. 60 - 70.
2. Алкина Н. В. О зависимости между способностью к сопереживанию и выбором форм поведения в конфликтных ситуациях // Личность в системе общественных отношений. - Тезисы научн. сообщ. к VI Всесоюзному съезду общества психологов СССР.- М, 1983. - Ч. 2. - С. 261.
3. Бреслав Г. М. Воспитание нравственных чувств ребёнка в семье // Вопросы психологии. - 1986. - №1. - С. 41 - 47.
4. Гаврилова Т. П. Экспериментальное изучение эмпатии у детей младшего и среднего школьного возраста // Вопросы психологии. - 1974. - №5. - С. 107 - 114.
5. Кайріс О. Д. Емпатійна педагогіка: від співчуття до співдії // Педагогіка толерантності. - 1999. - №2. - С. 113 - 115.
6. Колесникова И. А. Воспитание человеческих качеств // Педагогика. - 1998. - №8. - С. 56 - 62.
7. Кононко О. Душевність, людяність, щирість // Дошкільне виховання. - 1997. - №2. - С. 8 - 9.
8. Мотивация и деятельность / Х. Хекхаузен. - 2-е изд. - СПб: Питер; М.: Смысл, 2003.
9. Пархоменко О. М. Виховання гуманістично спрямованої особистості підлітка в позаурочний час // Педагогіка і психологія. - 2004. - №2 (43). - К.: Педагогічна преса. - С. 86 - 97.
10. Резек А. М. Развитие сопереживания ровесникам у дошкольников. - Автореф. дис. к. псих. наук. - М, 1992.
11. Субботский Е. В. Исследование проблем взаимопомощи и альтруизма в зарубежной психологии // Вопросы психологии. - 1977. - №1. - С. 164 - 172.
12. Федотюк Т. І. Психологічні особливості становлення емпатії - елементу комунікативної здатності практичного психолога. - Дис. канд. псих. наук - К, 1997.
13. Фенина О. Я. Структура, функції, форми та види емпатії. Їх роль у міжособистісних стосунках // Психологія: Зб. наук. праць. - К, 2001. - Вип. 14. - С. 109 - 117.
14. Шовкомуд Е. А. Эмоциональная отзывчивость // Советская педагогика. - 1991. - №3. - С. 79 - 83.
15. Штихалюк О. П. Формування моральних ставлень молодших школярів у навчально-виховному процесі школи і сім'ї - Дис. канд. пед. наук - К, 2001.
16. Якобсон С. Г. Анализ психологических механизмов регуляции этического поведения детей // Вопросы психологии. - 1979. - №1. - С. 38 - 48.
17. Ясякевич Г. Я. Формирование гуманных отношений младших школьников во внеучебной деятельности. - Дис. кан. пед. наук. - К, 1997.
18. www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве