WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Проблема чуйності - Реферат

Проблема чуйності - Реферат

співчутливого ставлення, виокремити об'єкти співчуття та причини, які спонукають прояви чуйності. В анкетуванні взяли участь 49 учнів Педагогічного ліцею м. Тернополя.
Передусім, нас цікавило, як розуміють ліцеїсти терміни "чуйність" і "співчуття". Якісний аналіз виявив, що ці поняття старшокласники пояснюють досить широко. Скажімо, чуйність учні тлумачать як "здатність відчувати проблеми іншого", "переживання, підтримку й турботу", "чутливе ставлення до людей", "бажання допомогти", "делікатна поведінка щодо людини", "ставлення з увагою та добротою", "уміння з розумінням поставитися до будь-якої життєвої ситуації", "прояв милосердя".
Термін співчуття ліцеїсти розуміють як "відчування чужих негараздів ніби своїх", "переживання за когось", "засмучення через чиюсь проблему", "жалість до людини, моральна підтримка", "висловлення своїх почуттів постраждалій людині", "розуміння чужої біди", "здатність допомогти, порадити, підбадьорити, заспокоїти", "розділення чужого горя", "небайдужість до проблем оточуючих", "розрада в біді,допомога у вирішенні проблем, надання порад", "почуття, яке налаштовує на допомогу".
Отже, як бачимо, різниця в розумінні учнями названих понять полягає в тому, що для них чуйність - це ставлення до людини, відповідна поведінка, а співчуття - це переживання певних почуттів, в тім числі жалю, та висловлення їх. Спільними для обох категорій є моральна підтримка і спроба (чи бажання) допомогти.
Провівши кількісний аналіз отриманих у ході дослідження даних, ми переконались, що 93,88 % опитаних вважають себе здатними виявляти співчуття; 2,04 % не вміють співчувати; не завжди співчувають 4,08 % опитаних (діаграма 1):
Об'єктами співчуття були батьки, друзі, товариші, однокласники, незнайомі люди, тварини.
Діаграма 1
Здатність співчувати
Результати засвідчили, що діти найчастіше співчувають друзям (49 % опитаних) та батькам (46,9 %). Тваринам співчувають 32,7 % учнів. Далі йдуть товариші, однокласники - їм співчувають 18,4 % ліцеїстів. І тільки 12,2 % дітей співчувають незнайомим людям. Результати ілюструє діаграма 2.
Діаграма 2
Як бачимо з діаграм 1 і 2, діти досить високо оцінюють власну здатність чуйного ставлення, проте тільки половина респондентів зазначає, що співчуває своїм друзям і батькам. Крім того, у всіх опитаних учнів спостерігаємо низькі показники співчуття у ставленні до однокласників. Викликає занепокоєння вкрай низьке бажання дітей проявляти співчуття до незнайомих людей, що також може бути свідченням не досить розвиненої чуйності.
Наведені дані логічно доповнюються результатами відповідей учнів на запитання анкети: "У яких випадках не варто співчувати? Чому?" Ліцеїсти дотримуються думки, що не варто співчувати "здоровим людям, які не бажають працювати, а просять грошей", "коли людині варто побути на самоті і розібратися в собі", "коли людина сама винна у своїй біді", "ворогу, злій людині", "незнайомій далекій людині", а також "у смерті, бо тоді ще важче пережити втрату" (таблиця 1).
Таблиця 1
№ Випадки, у яких не варто співчувати
Відсоток учнів
1. Людині, яка сама винна у своїй біді 10,2%
2. Людині на самоті 4,08%
3. Ворогу, злій людині 4,08%
4. Жебракам, які не бажають працювати 2,04%
5. Незнайомій людині 2,04%
6. У смерті 2,04%
Не можуть дати відповідь 16,3%
Співчувати треба у будь-яких випадках 12,2%
Отож тільки 12,2 % опитаних вважає, що співчувати треба завжди; 16,3 % учнів не можуть назвати випадки, коли не варто співчувати, а більшість дітей вказує на загальновідомі причини недоречності співчуття ("коли все добре", "коли нічого не сталося", "коли у людини хороший настрій" тощо).
Аналізуючи відповіді ліцеїстів на запитання анкети: "За яких обставин проявляється твоє співчуття?", "У яких випадках, на твою думку, потрібно співчувати?", ми виокремили такі причини для прояву співчуття старшокласниками: трагічні обставини (горе, втрата, біда); хвороба, травма; наявність проблем, перебування у складній ситуації, неприємності; негаразди в сім'ї; негативні переживання (образа, смуток, розчарування, збентеження); бідність; самотність.
Зважаючи на ці показники, можна зробити висновок, що для учнів слова "чуйність", "співчуття" найчастіше асоціюються з нещасними й трагічними випадками, оскільки найбільше дітей (61,2 %) виокремлює саме цю причину для прояву співчуття. Крім того, школярі вважають доречним проявляти чуйність у ситуаціях, коли помічають, що їхні знайомі та друзі переживають розчарування, образи, коли вони чимось збентежені, засмучені. На противагу таким ситуаціям, хвороби, травми і сімейні конфлікти не є для ліцеїстів важливими причинами для виявлення чуйного ставлення, що теж свідчить про невміння поставити себе на місце іншої людини, відчути відповідальність за емоційне почування друга, товариша, близької людини.
Отримані дані розподілилися так: (таблиця 2):
Таблиця 2
№ Причинипрояву співчуття Відсоток учнів
1. Трагічні обставини (горе, втрата, біда) 61,2%
2. Негативні переживання (образа, смуток, розчарування, збентеження) 32,7%
3. Наявність проблем, перебування у складній ситуації, неприємності 28,6%
4. Хвороба, травма 12,2%
5. Негаразди в сім`ї 10,2%
6. Самотність 4,08%
7. Бідність 2,04%
Окремі діти вважають причинами співчуття самотність і бідність. Але їх відсоток порівняно малий, тому можна говорити про однобічність розуміння старшокласниками причин для прояву співчуття.
Наші висновки підтверджуються даними про форми прояву учнями чуйного ставлення. Варто звернути увагу на те, що більше половини опитаних (57,1 %) в ситуації дієвого співчуття звертаються за допомогою до дорослих. Тобто, це може свідчити про орієнтування учнів на реакцію старших за віком, про залежність дитячого вчинку від вказівок або дій дорослих (діаграма 3).
Як бачимо, чуйне ставлення дітей проявляється у вигляді емоційної підтримки (втішання, розрада,
Loading...

 
 

Цікаве