WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Тоталітарні групи та їх соціально-психологічний феномен (пошукова робота) - Реферат

Тоталітарні групи та їх соціально-психологічний феномен (пошукова робота) - Реферат

послідовників;
o згодом послідовники набувають рангу апостолів і починають проводити активну агітаційно-пропагандистську роботу, відшукують, вербують своїх послідовників;
o створення (і реєстрація на законних підставах, якщо видається така можливість) своєї організації (статути і реєстраційні документи, як правило, сповнені фразами про духовність, турботу про фізичне здоров`я людей чи бажання розвивати культурні зв`язки з іншими народами тощо);
o в якості організаційного кредо береться якась болюча соціальна проблема, наприклад, наркоманія, алкоголізм тощо;
o ироке звернення до мас, яким пропонується витончена "доктрина спасіння" (зцілення, підтримка, вихід із скрутного становища, можливість швидкої кар`єри і фінансового збагачення, відкриття нових езотеричних знань тощо).
В тоталітарній групі створюється добре налагоджена система взаємин та порядку: чітка ієрархія, ідеологія, єдиний ритм життя, підкріплений, як правило, проживанням в одному помешканні, єдиний тип харчування тощо. Людина відразу виявляється включеною в малу соціальну групу, що має свого керівника, який безпосередньо спілкується з "духовним учителем". Життя членів групи чітко регламентоване і вимагає від них безумовного підпорядкування певним настановам, що даються через слово.
Включення індивіда в життя групи відбувається здебільшого двома шляхами: через ритуал і через реалізацію "дарів" (здатність розуміти і інтерпретувати нові філософські і соціальні ідеї, слово нового бога, зцілювати і т. ін.). Нових прихильників приваблює перспектива в групі "знайти живого бога", долучитись до чогось езотеричного, що можуть осягнути лише "обрані". З часом ця ідея трансформується в настанови іншого порядку: "Зроби так, щоб Абсолют, Бог дізнався про тебе і дав тобі знати, наділивши якимось особливим даром - уміннями, навичками тощо".
Тоталітарні групи, особливо філософсько-релігійного спрямування, виробили кілька рівнів ритуального включення індивіда в діяльність групи. Це: а) "фоновий рівень" - регулярні зібрання, богослужіння екстатичного плану, без яких з часом людина вже не бачить свого існування; саме під час них відбувається "безпосереднє спілкування між Абсолютом, Богом та людиною." Багатогодинні молитви, підкріплені системою постів, стають через певний час допінгом для індивіда;
б) регулярні зібрання мікрогруп, мікроосередків, де під час молитовного екстазу проговорюються житейські проблеми кожного члена, все те, що засмучує його душу, лежить тягарем на ній. Дійство завершується колективною молитвою за кожного окремо і може супроводжуватися всілякими "прозріннями", одкровеннями, отриманими в молитовному екстазі. Причому лідер пильно стежить, щоб видіння, одкровення, "глас істини" членом групи інтерпретувалися в потрібному групі розумінні.
Для введення особистості у стійку психологічну залежність від групи широко використовуються психологічні фактори впливу. Особливо ефективними вони стають на колективних зібраннях, де відбувається трансфер емоцій з допомогою звичних засобів впливу - музики і слова. Цьому сприяє використання їх циклічності - від мінорної тональності до несамовитих вигуків. Емоційна напруга то посилюється, то спадає. На піку звучання з`являється харизматичний лідер зі своїми настановами, проповіддю. Музика, пасторські проповіді, залучення до них свідків і учасників різного роду див, зцілень, вічне очікування чуда (як це мало місце, наприклад, в церквах "Перемога", "Слово віри") особливо сильно впливають на людей зі слабкою психікою, які легко піддаються навіюванню. Зовні людина видається цілком вільною - її ніхто ні до чого не примушує, їй самій надається право вільного вибору: де і з ким жити, товаришувати, спілкуватися, кому поклонятися. Але насправді її життя піддається чіткому регламентуванню через підпорядкування певним настановам, що йдуть від лідера групи, його найближчого оточення.
На думку Р. Дж. Ліфтона, відомого психолога, що вивчає вплив тоталітарних груп на особистість, під тиском групи відбувається не руйнування особистості, а своєрідне її "розплавлення", "роздвоєння", що викликає незворотні психічні зміни. Це стає можливим в умовах потужного групового тиску і маніпулювання базисними людськими потребами. Власне "Я" особистості зазнає розділення на дві незалежні функціонуючі цілісності. Внаслідок "роздвоєння" відбувається процес природної соціальної адаптації до нових нестерпних соціальних умов. Первинне ядро особистості впадає в коматозний стан. Цьому сприяє обстановка "тотальної любові" в групі до новачка, доведення особистості спочатку до стану психологічної аморфності, а згодом і податливості на впливи. Штучно створений дефіцит часу, безсонні ночі , втома, фізіологічні дезорієнтації, зміна режиму сну, харчування (збіднений раціон, суворі пости, що не завжди під силу витримати навіть підготовленій людині), сенсорна депривація чи перевантаження та інші методи мають на меті одне - зменшити вплив захисних психологічних механізмів людини. Одночасно підриваються зовнішні зв`язки особистості з мікросоціальними, референтними групами (батьки, сім`я, найближчі друзі, колеги тощо), її спонукають навіть відмовитися від свого імені і взяти нове. В психологічному плані це досить сильний хід, оскільки внаслідок цього розривається духовна програма, духовний зв`язок особистості зі своїм родом, і в цьому стані їй можна нав`язати найбезглуздіші ідеї, спонукати до будь-якоїповедінки, вчинків, у тому числі й протиправних. Згодом починається масова атака на світогляд, систему переконань особистості, яка підсилюється різними видами контролю за поведінкою і свідомістю особистості. Спектр психологічного контролю досить широкий за обсягом. Він включає етапи "промивання мозку", контроль свідомості, поведінки, інформації, мислення, емоцій. Над наявним ядром особистості формується нове, податливе на впливи, яке не вступає в конфлікт з попереднім. Цей стан психологами мало вивчений і не зовсім зрозумілий, оскільки зовні особистість може здаватися навіть радісною, такою, що не знає сумнівів, протиріч, мук сумління [3].
Людину відлучають від світської інформації і "бомбардують" культовою. Потім здійснюється контроль над її часом і діяльністю: режим зібрань, молитов чи вивчення доктрини групи не дозволяє людині надовго розлучатися з групою, не залишає часу на критичне осмислення інформації. Новачка відучують від критичного мислення; маніпулюючи лексикою, йому "відкривають" нове значення понять, внаслідок чого він відчуває себе "посвяченим". Крім того, його навчають трансовим методикам, що справляє враження своєї причетності до божественних сил чи чогось виключного. Це дозволяє досить швидко навіяти новачкам впевненість у правильності обраного шляху та групи, позбутися сумнівів.
З приходом в тоталітарну групу індивід отримує можливість ідентифікуватися стосовно "зовнішнього світу" і всередині "сучасного" світу, тобто тепер світ існує лише один - чітко структурований і впорядкований - "світ-група". Це дає можливість усвідомити себе як представника певної групи, як учасника певного типу служіння для будь-якої категорії громадян (школярі, студенти, жінки, військовослужбовці, пенсіонери тощо). Для кожної категорії є свої привілеї і навіть можливості кар`єрного зростання. Але основною умовою для отримання звання є розрив зі своєю сім`єю, навіть розлучення, якщо члени родини не схвалюють такої діяльності.
Взаємодія з подібними собі є визначальним фактором, що впливає на особистість. В ситуаціях групового спілкування замкнутий "контур" окремої людини
Loading...

 
 

Цікаве