WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Просторово-часовий континуум етнопсихологічного дослідження: парадигмальні засади та досвід побудови (пошукова робота) - Реферат

Просторово-часовий континуум етнопсихологічного дослідження: парадигмальні засади та досвід побудови (пошукова робота) - Реферат

зрозуміло, є граничною абстракцією. У нашому дослідженні, присвяченому вивченню українського національного характеру, вона підлягала конкретизації з метою наступної операціоналізації.
Найінформативнішим для відтворення сутнісних особливостей національного характеру українців ми вважали історичний період, який охоплює ХІХ - початок ХХ століття, позаяк саме тоді в основному завершився процес формування української етнічної нації [10], однак ще не набрало сили тотальне "розхитування" етнічної структури, спричинене в подальшому руйнівними соціальними експериментами, прискореною урбанізацією, глобалізацією тощо. Відповідно, джерельну базу мали скласти твори української художньої літератури ХІХ - початку ХХ століття, а також художні твори російської літератури цього ж періоду, що зображують українців (залучення творів російської літератури здійснювалось як з огляду на те, що окремі письменники, приміром, М. Гоголь, належать однаковою мірою до обох літератур, так і з метою підвищення рівня достовірності інформації шляхом її зіставлення). При цьому, нам не видавалося за можливе починати дослідження відразу з обмеження його джерельної бази якоюсь штучно сконструйованою вибірковою сукупністю творів. Оскільки не існувало переконливих критеріїв їх відбору, ми вважали, що хоча б початково має розглядатись увесь їх генеральний масив.
Тим часом, наші підрахунки* засвідчили, що на сьогодні в активному літературознавчому обігу перебуває понад 300 лише так званих сюжетних творів української літератури того періоду. Вони тією чи тією мірою змальовують людські характери і, отже, в ідеалі жоден з них не повинен би ігноруватися. А ще ж мали аналізуватись і відповідні тексти російської літератури. Природно, впоратися з таким масивом творів самотужки ми не могли. Тим більше, не могли оцінювати зображені письменниками персонажі з огляду на їх типовість, виокремлювати властиві їм характерологічні риси тощо. Усе це під силу лише людям з фаховою освітою, що володіють професійними навичками такого аналізу і вільно орієнтуються в усьому обширі літературних текстів певного періоду, утримуючи їх в активній пам'яті. Тому ми сформували групу експертів з 60 осіб, до складу якої увійшли науковці Інституту літератури НАН України та викладачі кафедр української і зарубіжної (російської) літератури провідних університетів Києва - переважно доктори і кандидати наук.
Отже, у нашому дослідженні з'явився ще один суб'єкт - експерт-літературознавець. Як наслідок, модель просторово-часового континууму реального дослідження українського національного характеру набула такого остаточного вигляду (схема 2).
Схема 2
Модель функцій та інтеракцій різних суб'єктів дослідницького процесу у просторово-часовому континуумі дослідження українського національного характеру за творами художньої літератури
Література:
1. Баронин А. С. Этническая психология. - К.: Тандем, 2000. - 264 с.
2. Гамзатов Р. Мій Дагестан // Гамзатов Р. Пісні гір: Вірші; поеми; проза / Пер. з авар. - К.: Дніпро, 1986. - С. 159 - 492.
3. Гусельцева М. С. Культурно-историческая психология и "вызовы" постмодернизма // Вопр. психологии. - 2002. - №3. - С. 119 - 131.
4. Гусельцева М. С. Культурно-историческая психология: от классической - к постнеклассической картине мира // Вопр. психологии. - 2003. - №1. - С. 99 - 115.
5. Данилова А. Г. Кросскультурный анализ категориальной структуры ценностных ориентаций на материале исторических текстов // Психол. журн. - 2005. - Т. 26. - № 1. - С. 46 - 55.
6. Історія української літератури: У 2 т. / Ред. колегія: І. О. Дзеверін (гол.), В. Г. Дончик, О. В. Мишанич та ін. - К.: Наук. думка, 1987. - Т. 1. - 629 с.
7. Козлова Н. Н. Опыт социологического чтения "человеческих документов", или Размышления о значимости методологической рефлексии // Социс. - 2000. - №9. - С. 22 - 32.
8. Колесин И. Д. Математическая модель развития массового энтузиазма (на материале рассмотрения примеров героико-трудовой активности советских людей в 20 - 30-е годы) // Психол. журн. - 2001. - Т. 22. - № 1. - С. 113 - 118.
9. Количественный и качественный анализ: органическое единство или автономия // Социс. - 2004. - №9. - С. 3 - 14.
10. Кремень В.Г., Ткаченко В.М. Україна: шлях до себе. Проблеми суспільної трансформації. - К.: Видавн. центр "ДрУк", 1998. - 446 с.
11. Лаба Л. Я. Способы интеграции качественных и количественных методов // Социс. - 2004. - №2. - С. 124 - 129.
12. Левин К. Закон и эксперимент в психологии // Психол. журн. - 2001. - Т. 22. - № 2. - С. 101 - 108.
13. Лурье С. В. Историческая этнология: Учеб. пособ. для вузов. - М.: Академич. проект, 2004. - 624 с.
14. Максименко С. Д. Розвиток психіки в онтогенезі: У 2 т. - К.: Форум, 2002. - Т. 1: Теоретико-методологічні проблеми генетичної психології. - 319 с.
15. Найдьонова Л. А. Електоральна активність: проблема методів дослідження // Наук. студії із соціальної та політ. психології. - К.: Сталь, 2002. - Вип. 5(8). - С. 36 - 52.
16. Павленко В. М., Таглін С. О. Етнопсихологія: Навч. посіб. - К.: Сфера, 1999. - 408 с.
17. Психология и психоанализ характера / Сост. и общ. ред. Д. Я. Райгородской. - Самара: Изд. Дом "БАХРАХ-М", 2000. - 640 с.
18. Скорик М. М. Проблема методологічного плюралізму в соціальному пізнанні // Наук. студії із соціальної та політ. психології. - К.: Міленіум, 2003. - Вип. 7(10). - С. 43 - 54.
19. Словник іншомовних слів / С. М. Морозов, Л. М. Шкарапута (уклад.); Є. І. Мазніченко (ред.). - К.: Наук. думка, 2000. - 622 с.
20. Слюсаревський М. М. Методологічна ситуація у психологічній науці і перспективи соціальної психології // Наук. студії із соціальної та політ. психології. - К.: Міленіум, 2005. - Вип. 10(13). - С. 3 - 14.
21. Слюсаревський М. М. Імперативи правдивості і смиренності: Про парадигмальний "зсув" у психологічній науці та проблему методів емпіричного дослідження // Наук. студії із соціальної та політ. психології. - К.: Міленіум, 2005. - Вип. 12(15). - С. 3 - 24.
22. Степин В. С. Теоретическое знание. - М.: Прогресс-Традиция, 2003. - 744 с.
23. Толстова Ю. Н., Масленников Е. В. Качественная и количественная стратегии: Эмпирическое исследование как измерение в широком смысле // Социс. - 2000. - № 10. - С. 101 - 109.
24. Юревич А. В. Методологический либерализм в психологии // Вопр. психологии. - 2001. - № 5. - С. 3 - 18.
25. Яновский М. И. Место метода самонаблюдения (интроспекции) в психологии // Вопр. психологии. - 2001. - № 1. - С. 91 - 96.
26. Harre R. Social Bieng: A Theory for Social Psychology. - Oxford: Blackwell, 1979. - 438 p.
27. Inkeles A., Levenson D. J. National character: The study of modal personality andsociocultural systems // The handbook of social psychology / Lindzey G., Aronson E. (eds.). - Massachusetts (Calif.), London, Ontario: Addison-Wesley, 1969. - Vol. IV. - P. 426 - 983.
28. Robinson D. N. An intellectual history of psychology. - Wisconsin: Univ. Of Wisconsin Press, 1995. - 390 р.
29. www.politik.org.ua
Loading...

 
 

Цікаве