WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Політична свідомость нового покоління (пошукова робота) - Реферат

Політична свідомость нового покоління (пошукова робота) - Реферат

молодь в цілому демонструє високий рівень громадянської ідентифікації - 83 % (за анкетою лабораторії).
Студенти ідентифікують себе (образ "Я") одночасно з трьома рольовими позиціями суб'єктів політичних відносин - з "господарем" (О7), "партнером" (О2) і "підлеглим" (О6), що свідчить про нездатність диференціювати ці позиції, відсутність власної позиції у комунікативній взаємодії з політичною владою, отже, - про неспроможність бачити себе учасником макросоціальних процесів.
Виявлено, що позиція сьогоднішньої політичної влади (О1) щодо особистості репрезентована у свідомості студентів як близька до позиції влади 20 років тому (О5), далека від позиції партнера і суперечить ідеалові громадянина. Вона уявляється як така, що відповідає цінностям авторитарної доби, отже антидемократична.
Семантичний простір уявлень представників експериментальної групи про відносини особистості і політичної влади організований трьома категоріями-факторами: "Активна позиція щодо справ громади", "Аморальний егоцентризм", "Соціально заперечувана безвідповідальність - Власна відповідальність". Семантичний простір політичних уявлень студентів, які мають досвід політичної діяльності (контрольна група), організований більшою кількістю категорій, що свідчить про вищу когнітивну складність їх політичної свідомості, здатність до більш диференційованого і точного відображення політичної дійсності. Це такі чотири фактори, як "Причетність до справ громади - Відчуженість від справ громади", "Егоцентризм - Соціоцентризм", "Обережність - Готовність до самопожертви", "Нонконформізм".
Таблиця 3
Евклідові відстані між політичними рольовими позиціями, ЕГ
Proximity Matrix
Euclidean Distance
o1 o2 o3 o4 o6 o6 o7 o8 o9 o0
o1
12,920
11,937
14,098
3,768
10,365
11,853
5,004
9,104
11,720
o2
12,220
2,648
2,902
11,134
3,638
2,278
9,321
4,500
2,621
o3
11,937
2,648
4,391
10,643
3,346
3,439
8,353
3,987
3,600
o4
14,038
2,902
4,391
12,229
4,895
3,666
10,368
5,738
3,766
o5
3,768
11,134
10,643
12,229
8,764
9,842
4,234
7,397
9,672
o6
10,365
3,638
3,346
4,895
8,764
3,069
6,344
2,440
2,995
o7
11,853
2,278
3,439
3,666
9,842
3,069
8,181
3,518
1,844
o8
5,004
9,321
8,356
10368
4,234
6,344
8,181
5,258
7,969
o9
9,104
4,500
3,987
5,738
7,397
2,440
3,518
5,253
3,155
o0
11,720
2,621
3,600
3,766
9,672
2,995
1,844
7,969
3,155
This is a dissimilarity matrix
Контент-аналіз малюнків образу "Я" і "Влади в Україні" за модифікованою нами методикою "Неіснуюча тварина" (студенти малювали себе, а потім на тому ж аркуші - владу в Україні), вказує на пасивну, індиферентну позицію особистості щодо влади в Україні, характерну для студентів, які не мають досвіду політичної участі. Так, у більшості студентів з експериментальної групи (52 %) сформувався образ "Я" - жертви або індиферентного спостерігача. Позиція влади в Україні щодо "Я" студента репрезентована як домінуюча, однак її функції контролю та застосування насильства є гіпертрофованими, що втілюється в образі хижої аморальної істоти з проявами відкритої агресії щодо "Я" студента. Для контрольної групи характерним є зображення образу власного "Я" поряд із образом "Влади в Україні" (61 %) (позиція партнера), що достовірно перевищує відповідний показник в експериментальній групі (42 %) при р < 0.01.
Дослідження особливостей психологічної залученості молоді до політичного життя
Анкета політичної поінформованості, розроблена нами, дозволяє констатувати низький рівень (у 58 % експериментальної групи) сформованості знань студентів про політичні процеси. Із досвідом політичної участі рівень знань зростає - середній рівень політичної поінформованості демонстрували 60 % представників контрольної групи.
Контент-аналіз емпіричних даних, отриманих за тестом М. Куна і Т. Макпартленда "Хто Я?", показав: переважання суб'єктивних самохарактеристик в ЕГ (у 67 % опитаних) порівняно з контрольною групою (у 56 % переважають об'єктивні самохарактеристики, р < 0,01); впорядкованість вертикальної ієрархії ідентичностей студентів такими ідентичностями, як позитивна самооцінка, негативна самооцінка, родинна дитяча, освітня, людська. Наявність перших двох ідентичностей, найбільш виражених в ідентифікаційній системі студентів, свідчить про суперечливість, дисгармонійність внутрішньої організації, а отже уможливлює кризовий стан у її функціонуванні. Своїми засобами ці ідентичності створюють певний фон бачення світу політики, зумовлюють, відповідно, споглядацьку точку зору на себе як, скоріше, об'єкта політичних відносин, із пасивною політичною позицією особистості. Політична ідентичність відіграє незначну роль у розподілі інформації в ідентифікаційній системі студентів, які не беруть активної участі у політичному житті країни.
Сприйняття світу політичних відносин студентами - членами громадських організацій зумовлене позитивною самооцінкою власних особистісних якостей, позитивною оцінкою дієво-вольових якостей, високим статусом у міжособистісних стосунках та професійною ідентичністю й однаковим впливом людської, родинної, дитячої, освітньої, статевої та громадянської ідентичностей.
Загалом виявлено такі особливості психологічної залученості студентів з ЕГ до політичного життя. Контент-аналіз відповідей на відкрите запитання "Які, на вашу думку, причини можуть спонукати сучасну молоду людину в Україні брати участь у громадсько-політичних заходах?" дав можливість визначити високий рівень інструментальної мотивації політичної участі (у 80 % опитаних) порівняно з низьким рівнем ціннісної мотивації (у 29 %). Брак відносної рівноваги у мотиваційних тенденціях, переважання інструментальних мотивів (бажання зробити кар'єру, налагодити ширші корисні зв'язки, матеріальне благополуччя) свідчить про базисну інструментальну мотиваційну стратегію студента-громадянина.
Психологічна залученість студентів з ЕГ характеризується також середнім рівнем політичного інтересу (у 58 %), виявлений за розробленою нами методикою; середнім рівнем почуття причетності до політичного життя (у 65 %) - за розробленою нами анкетою. Невисокий рівень психологічної залученості студентів експериментальної групи визначається такою когнітивною складовою, як низький рівень політичної ідентифікації (частка усіх видів політичної ідентичності не переважає 1,7 % в загальногруповій ідентифікаційній системі). Це показниктого, що студенти не категоризують себе в якості суб'єктів управління соціумом, не співвідносять свою поведінку із завданнями і цілями політичної спільноти, що утруднює процес їх адаптації до нових статусно-рольових обов'язків справжнього громадянина демократичної держави.
У
Loading...

 
 

Цікаве