WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Політична свідомость нового покоління (пошукова робота) - Реферат

Політична свідомость нового покоління (пошукова робота) - Реферат

Най. Вони виходили з того, що політичну соціалізацію доцільно розглядати крізь призму залученості особистості до політичного життя. Таку модель ми взяли в якості інструментальної моделі вивчення результатів політичної соціалізації студентів.
Організація емпіричного дослідження
Дослідження проводилося протягом 2001 - 2002 років. Загалом було опитано учнв старших (9 - 11 класів) київських шкіл (240 осіб), студентів київських вищих навчальних закладів (678 осіб). Було опитано також студентську молодь віком 18 - 24 роки, яка бере активну участь у діяльності громадських молодіжних організацій (125 осіб). Дослідження політичних уявлень проводилось на студентській вибірці (258 осіб), яку утворювали дві групи - експериментальну і контрольну.
Експериментальну групу (ЕГ) представляли студенти 3 - 5 курсів київських вищих навчальних закладів (Київського національного торговельно-економічного університету, Національного університету ім. Т. Шевченка, Українського державного університету харчових технологій, Київського національного економічного університету, Інституту муніципального менеджменту і бізнесу) віком від 18 до 24 років, політичні уявлення яких сформувалися переважно у процесі первинної політичної соціалізації (основними агентами соціалізуючого впливу були сім'я і школа) та формуються сьогодні в процесі навчання у вузі, переважно на основі засвоєння знань з наукових дисциплін гуманітарного циклу (політологія, історія тощо), які викладаються у всіх вузах. Індикатором того, бракує чи ні досвіду громадсько-політичної діяльності, були такі варіанти відповіді на запитання анкети "Чи відомі вам громадські або політичні організації, в діяльності яких молодь бере участь?": "Я дізнаюсь про їхню діяльність із засобів масової інформації", "Тільки знаю, що такі існують" або "Нічого не знаю про них".
Контрольна група (КГ) формувалась на основі показника наявності досвіду громадсько-політичної діяльності, активної участі у політичному житті країни. Передбачалося, що політичні уявлення цих респондентів сформувались як у процесі первинної політичної соціалізації, так і під впливом гуманітарних наукових дисциплін, які викладаються у всіх вузах, та, головним чином, під впливом того семантико-символічного універсуму, який становлять політичні уявлення громадської організації як суб'єкта політики. Тому до контрольної групи включено студентів 3 - 5 курсів київських вищих навчальних закладів віком від 18 до 24 років, які на запитання "Чи відомі вам громадські або політичні організації, в діяльності яких молодь бере участь?" давали відповіді: "Я є членом такої організації", "Я часто відвідую їхні окремі заходи" або "Я іноді відвідую їхні окремі заходи". До складу цієї групи було включено також студентську молодь такого ж віку, яка має членство у молодіжних громадських організаціях Києва.
Математично-статистична обробка емпіричних даних проводилась із застосуванням статистичного пакету SPSS 10.0.5.
Дослідження семантико-символічних характеристик політичних уявлень молоді
В результаті аналізу та інтерпретації даних, отриманих за анкетою учня і старшокласника, підготовленою у лабораторії, виявлено, що переконання переважної більшості студентської і учнівської молоді відповідають основним принципам побудови політичних відносин у демократичній державі: так, формування української нації як суб'єкта міжнародного права на засадах ідеології державності і національних інтересів підтримують 81 % студентів та 85 % учнівської молоді; підтримка політичного плюралізму (по 80 % для обох категорій); народовладдя, всенародне обрання центральних і місцевих органів влади та їх звітності, управління через референдуми - визнають як власні переконання 81 % студентів та 80 % учнів; гласність підтримують 85 % студентів та 80 % учнів; принцип опозиційності в політичних відносинах - 79 % та 72 % відповідно.
Обидві досліджувані категорії молоді демонструють досить високий рівень шанобливого ставлення до символів держави - Гімну, Прапора, Герба України (див. табл. 1). Однак студентська вибірка достовірно вище (при р < 0,05) демонструє шанобливе ставлення до символіки, ніж учнівська. Серед студентів також виявився і достовірно вищий відсоток (при р < 0,01) тих, хто зневажає державну символіку.
Таблиця 1
Ставлення молоді до державної символіки: Прапора, Герба, Гімну України
Ставлення Студенти Учні
Шанобливе 68 %* 71 %
Зневажливе 25 %** 20 %
*- р < 0,05;
** - р < 0,01.
Разом з тим, виявлено і протилежні тенденції: третина студентів (33 %) не підтримує самостійного шляху розвитку України поза різними об'єднаннями держав, 35 % підтримують вступ до Європейського Союзу, а 32 % виступають за блокування з Росією і Білоруссю в єдиній державі. Настанови учнів бачити Україну більш самостійною і суверенною державою достовірно (р < 0,05) переважають на 20 % над тими ж настановами студентів.
Слід зазначити також, що учнівська молодь (старшокласники) переймаються в основному проблемами соціального захисту, не усвідомлюючи усього спектру політико-економічних проблем. Так, учням важче оцінити (табл. 2) ідеологічні засади, на яких повинне будуватися майбутнє України. Вони майже удвічі достовірно (р < 0,01) рідше вказують на національну демократичну ідеологію як бажану для України.
З метою уточнення особливостей репрезентації суспільних цінностей в індивідуальній свідомості студентів, з'ясування неусвідомлюваної складової індивідуальних політичних переконань студентів, ми дослідили семантико-символічні характеристики уявлень студентства про відносини політичної влади і особистості. Для цього застосовувались переважно проективні методи. Дослідження проводилось на студентській вибірці (N = 238).
Таблиця 2
Бажане ідеологічне майбутнє для України
Студенти Учні
Бажання жити в Україні, розбудованій за національною демократичною ідеологією країн Європи 92 %** 48 %
Бажання жити в Україні, розбудованій за комуністичною ідеологією колишнього СРСР 8 % 52 %**
Обговоримо результати емпіричного дослідження політичних уявлень студентів [див. 8]. Дані, отримані за методикою семантичного диференціалу (надалі СД) (шкалами-дескрипторами були 35 українських прислів'їв та приказок, об'єкти оцінювання - образи "Я", "партнера", "господаря", "підлеглого", "сьогоднішнього народного обранця", "представника влади 20 років тому", "народного обранця через 20 років", "сьогоднішнього громадянина", "громадянина через 20 років", "ідеалу громадянина") свідчать, що на неусвідомлюваному рівні політичних уявлень студенти не ідентифікують себе з сьогоднішнім громадянином. У таблиці 3 наведено евклідові відстані між аналізованими об'єктами, які дозволяють судити про психологічну наближеність цих образів. Студенти схильні приписувати собі (образ "Я" - О3) риси ідеального громадянина (О4), партнера (О2), господаря (О7) у відносинах з представникамивлади через 20 років (О10) (між ними найменші евклідові відстані). При цьому на усвідомлюваному рівні політичних репрезентацій студентська
Loading...

 
 

Цікаве